Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/2830/13-а

20.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Кондрак Н.Й. ,

Горошко Н.П.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

за участю сторін:

представник позивача, ОСОБА_2 - ОСОБА_3, договір № б/н, від 25.07.13,

представник відповідача, Державної виконавчої служби України - Дмитренко Ігор Володимирович, довіреність № 2.7-4.4/4.4/1778 від 17.12.12,

розглянувши апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М.) від 24.04.13 у справі № 801/2830/13-а,

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Державної виконавчої служби України (вул. Артема, 73, м. Київ, 04053)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.2013 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Єжова М.В. про закінчення виконавчого провадження від 25.02.2013 року з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини №17361/09 від 26.07.2012.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,41 гривень.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.2013 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної виконавчої служби України, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2013 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П. на суддю Кобаля М.І.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2013 розгляд справи було відкладено на 20.08.2013 року.

Розпорядженням виконуючого голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Кобаля М.І. на суддю Горошко Н.П.

Представник позивача в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні на задоволенні апеляційної скарги наполягав. Пояснив, що на Державну виконавчу службу України покладається виконання рішень Європейського суду з прав людини в частині сплати відшкодування і в цій частині рішення було виконане в повному обсязі.

Судова колегія, розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2012 року в частині виконання державою Україна рішення національного суду, ухваленого на користь заявника, яке підлягає виконанню, не виконане на час прийняття оскаржуваної постанови, постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 25.02.2013 року не заснована на законі.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції та приймає доводи апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2012р. Європейським судом з прав людини було прийнято остаточне рішення у справі "Харук та інші проти України", відповідно до якого Україна має виконати рішення національних судів, ухвалених на користь заявників, які досі підлягають виконанню та сплатити 3000 євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, наведених у Додатку 1 до рішення та 1500 євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, наведених у Додатку 2 до зазначеного рішення. Суми відшкодування мають бути конвертовані у національну валюту держави за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Зазначені суми мають бути виплачені протягом трьох місяців, починаючи з 31.07.2012р року - дати отримання повідомлення про винесення рішення Європейським судом. У випадку несплати належних заявником сум упродовж зазначеного тримісячного строку держава має сплатити пеню, яка дорівнює граничний позичковій ставці Європейського центрального банку до якої має бути додано три відсоткові пункти, які нараховуються з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. У Додатку №1 до вказаного рішення за номером 40 зазначена ОСОБА_2.

17.08.2012р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було відкрито виконавче провадження (ВП №33919955) з примусового виконання рішення №17361/09 виданого 26.07.2012 Європейським судом з прав людини та 25.02.2013р. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

У відповідності до пункту 9 частини 1 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень Європейського суду з прав людини здійснюється державною виконавчою службою з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

У відповідності до статей 7-9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Державна виконавча служба України здійснює виконання рішень Європейського суду з прав людини в частині виплати відшкодування. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, в цій частині рішення Європейського суду з прав людини виконане і відшкодування в розмірі 3000 євро сплачене в повному обсязі. Грошові кошті перераховані стягувачу платіжним дорученням №2147 від 16.10.2012, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 61). Таким чином, рішення суду в частині, що підлягала виконанню ДВС України, виконане. Колегія суддів зазначає, що листом №6634-0-32-12/12.3 від 09.08.2012 (а.с. 39) Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини роз'яснював позивачу, що згідно до статті 7 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" саме порядок отримання присуджених коштів. Зокрема, подання необхідних документів до Державної виконавчої служби України.

Статтею 10 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" також встановлено, що з метою забезпечення відновлення порушених прав Стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру, якими є:

а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який Стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum);

б) інші заходи, передбачені у Рішенні.

Покладення на державу Україна обов'язку виконати рішення національного суду є додатковим заходом індивідуального характеру.

Статті 11 та 12 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачають дії Органу представництва щодо вжиття додаткових заходів індивідуального характеру та дії органів, які є відповідальними за виконання додаткових заходів індивідуального характеру.

На виконання рішення національного суду України в користь позивача був виданий 18.04.2002 Роздольненським районним судом виконавчий лист №6-49/2002. Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим від 14.11.2012р. (ВП 12439015) закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №6-49/2002, виданого 18.04.2002р. Роздольненським районним судом. Вказана постанова скасована ухвалою Роздольненського районного суду АР Крим від 05.12.2012р. у справі №116/2898/12. Таким чином, дане рішення знаходиться на виконанні державного виконавця відповідного органу державної виконавчої служби, який наділений повноваженнями по його виконанню державою Україна.

Колегія суддів зазначає, що ДВС України як орган державної виконавчої влади має діяти в межах своїх повноважень. В даному випадку виконувати рішення Європейського суду з прав людини в частині відшкодування. Повноваженнями щодо виконання зазначеного в даному рішенні додаткового заходу індивідуального характеру в вигляді зобов'язання держави Україна виконати рішення національних судів у відповідності до Законів України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та "Про виконавче провадження" вона не наділена. В частині виплати відшкодування рішення виконане.

Відповідно, відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Все вище перелічене є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в порядку пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання з прийняттям нового рішення про відмову задоволенні позовних вимог.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України - задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.13 у справі № 801/2830/13-а - скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 серпня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис Н.Й. Кондрак

підпис Н.П.Горошко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська