БАШТАНСЬКИЙ    РАЙОННИЙ СУД

_____________________________________________________________

56100  Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

 

                                                              РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

 

         23.07.2008 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Желєзного І.В. при секретарі - Кирпічовій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4 та  ОСОБА_5  про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири в частині покупця і визнання за позивачем права власності на квартиру,

 

                                                        ВСТАНОВИВ :

 

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири в частині покупця і визнання за позивачем права власності на квартиру. На обґрунтування позовних вимог позивачка в позовній заяві та в судовому засіданні зазначила, що між нею та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та  ОСОБА_5, як співвласниками квартири, що розташована АДРЕСА_1 було досягнуто домовленості про продаж вказаної квартири. Вказана домовленість була викладена в письмовій формі - тексті договору від 19.05.2006 року. Між сторонами була досягнута домовленість по всім істотним умовам договору. На підтвердження укладення та виконання вказаного договору позивачка передала відповідачам 1500 гривень, залишок суми - 44100 гривень позивачка мала передати протягом трьох місяців після укладення вказаної угоди. В відсутність позивачки відповідачка ОСОБА_2 (дочка позивачки) посилаючись на те, що ОСОБА_1 уповноважила її укласти від власного імені договір купівлі-продажу будинку, запропонувала в якості покупця в договорі купівлі-продажу вказати її, а не ОСОБА_1. 19.06.2006 року приватним нотаріусом Баштанського нотаріального округу було посвідчено договір купівлі-продажу спірної квартири, в якому в якості продавців зазначено ОСОБА_3, ОСОБА_4 та  ОСОБА_5, а в якості покупця ОСОБА_2.  При цьому, саме позивачка фактично сплатила авансовий внесок та залишок вартості квартири, цим самим самостійно виконавши обов'язки покупця за договором. Відповідачка ж не виконувала жодних обов'язків за договором та не здійснювала жодних дій на реальне виконання угоди, відмовившись від переведення прав покупця за договором на позивачку.

Зазначену угоду позивачка вважала недійсною в частині покупця, оскільки фактичним покупцем спірної квартири є вона. Посилаючись на викладене, позивачка просила визнати договір купівлі-продажу спірного будинку недійсним в частині покупця, визнати її дійсним покупцем по даній угоді і власником квартири, що розташована АДРЕСА_1.

 

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 позов визнали, зазначивши в відзиві на позов, що вони, як співвласниками квартири, що розташована АДРЕСА_1, дійсно з позивачкою ОСОБА_1 19.05.2006 року досягли домовленості про продаж вказаної квартири. Вказана домовленість була викладена в письмовій формі. Відповідачі на підтвердження укладення вказаної угоди дійсно отримали від позивачки 1500 гривень, залишок суми - 44100 гривень позивачка мала передати протягом трьох місяців після укладення вказаної угоди. Відповідачі мали намір укласти договір купівлі-продажу квартири саме з позивачкою. 19.06.2006 року до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулась відповідачка - дочка позивачки ОСОБА_2 та посилаючись на те, що ОСОБА_1 уповноважила її укласти від власного імені договір купівлі-продажу будинку та вказавши, що це необхідно зробити у зв'язку з можливим розлученням її матері та подальшим поділом майна, а, отже, і вказаної квартири, запропонувала в якості покупця в договорі купівлі-продажу вказати її, а не ОСОБА_1, підтвердивши при цьому, що фактичним покупцем за договором та особою, яка дійсно буде виконувати умови вказаного договору, зокрема в частині оплати вартості квартири, буде її мати ОСОБА_1 При цьому, відповідачі зазначили, що вони дійсно сприймали договір купівлі-продажу спірної квартири від 19.06.2006 року як удавану угоду в частині покупця квартири, оскільки їх воля та дії були направлені на продаж квартири саме позивачці, саме з нею вони домовлялися по всім істотним умовам договору купівлі-продажу квартири, саме вона фактично сплатила авансовий внесок та залишок вартості квартири, цим самим самостійно виконавши обов'язки покупця за договором. Відповідачка ОСОБА_2, з пояснень відповідачів  ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не приймала участь в досягненні домовленості по купівлі спірної квартири, не виконувала жодних обов'язків за договором та не здійснювала жодних дій на реальне виконання удаваної угоди.

 

Відповідачка ОСОБА_2 до суду не з'явилася про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином. Від відповідачки ОСОБА_2 не надійшло заперечень проти позову. З огляду на те, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та обов'язки сторін,  суд ухвалив про слухання справи в відсутність відповідачки ОСОБА_2.

 

Оцінивши показання позивачки, відповідачки ОСОБА_3, котра в судовому засіданні представляла свої інтереси та інтереси відповідачів по справі - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, свідчення ОСОБА_2, ОСОБА_6, дослідивши наявні у справі письмові докази (договір купівлі-продажу квартири від 19.06.2006 року; витяг з Державного реєстру правочинів від 19.06.2006 року; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.06.2006 року; технічний паспорт на спірну квартиру; договір купівлі-продажу квартири від 19.05.2006 року; розписку про отримання грошей), суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог.

 

При розгляді справи в судовому засіданні встановлено, що між позивачкою та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та  ОСОБА_5, як співвласниками квартири, що розташована АДРЕСА_1 19.05.2006 року було досягнуто домовленості про продаж вказаної квартири. Вказана домовленість була викладена в письмовій формі - тексті договору купівлі-продажу. На підтвердження укладення та виконання вказаного договору позивачка передала відповідачам 1500 гривень, залишок суми - 44100 гривень відповідно до умов правочину позивачка мала передати до жовтня 2006 року.

19.06.2006 року приватним нотаріусом Баштанського нотаріального округу було посвідчено договір купівлі-продажу спірної квартири, в якому в якості продавців зазначено ОСОБА_3, ОСОБА_4 та  ОСОБА_5, а в якості покупця ОСОБА_2. При цьому продавці, введені в оману ОСОБА_2, сприймали вказаний договір, як удаваний в частині покупця, вважаючи дійсним покупцем ОСОБА_1.

Відповідачка ОСОБА_2 не здійснювала платежів за спірну квартиру, тобто не виконувала умов договору. Фактично виконавцем домовленостей про купівлю квартири, в тому числі про сплату грошей, є позивачка, в інтересах якої продавцями укладався договір купівлі-продажу спірної квартири.

В  судовому засіданні достеменно встановлено, що попередні та основна домовленість про продаж спірної квартири відбувалися між позивачкою та продавцями. Виплата грошових сум за куплену квартиру проводилась особисто позивачкою від свого імені.

 

Тобто, відповідачка ОСОБА_2, знаючи про укладення договору купівлі-продажу спірної квартири між позивачкою та власниками житла і часткову оплату позивачкою вартості предмета договору, повідомила продавцям неправдиві відомості про волю матері, яка начебто передала їй всі права покупця, оформити нотаріально договір, придбавши фактично квартиру для матері (позивачки), при цьому вказавши в тексті договору титульним покупцем ОСОБА_2 в зв'язку з сімейними обставинами (розірванням в майбутньому укладеного між батьками шлюбу та поділом між ними майна), упевнивши продавців в необхідності нотаріально посвідчити удаваний в частині покупця договір купівлі-продажу спірної квартири.

 

За таких обставин, внаслідок обману з боку відповідачки ОСОБА_2 у продавців спірної квартири склалося помилкове сприяння нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу спірної квартири між ОСОБА_2 та продавцями житла, як продовження та реалізацію домовленостей за договором купівлі-продажу, що був укладений між продавцями квартири та позивачкою ОСОБА_1 19.05.2006 року в простій письмовій формі, між продавцями житла і позивачкою про придбання квартири саме для позивачки. При цьому продавці квартири за переконанням ОСОБА_2 про формальне зазначення саме її титульним покупцем (при фактичному придбанні квартири для ОСОБА_1) сприймали укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу спірної квартири, як удаваний договір в частині покупця.  

 

Таким чином при укладені договору і виконанні попередніх домовленостей та договору волевиявлення продавців по угоді було направлено на продаж квартири саме позивачці, укладаючи правочини продавці виходили з того що договір, купівлі-продажу квартири є удаваним в частині покупця. При нотаріальному посвідченні договору волевиявлення продавців було направлене на завершення домовленості про продаж квартири саме позивачці при формальному зазначені титульним власником  її дочки - ОСОБА_2.

 

Зазначене підтверджується показаннями учасників розгляду справи, текстом договору купівлі продажу спірної квартири від 19.05.2006 року,  розпискою про передачу позивачкою грошей ОСОБА_3,ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 на виконання домовленості про купівлі-продажу квартири, свідченнями ОСОБА_2, ОСОБА_6, договором купівлі-продажу квартири від 19.06.2006 року, витягом з Державного реєстру правочинів від 19.06.2006 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.06.2006 року.

 

За таких обставин суд вважає встановленим, що фактично майно (квартира) за договором купівлі-продажу було придбано позивачкою за особисті кошти для себе. Позивачка фактично виконала угоду (домовилась про купівлю-продаж майна, досягла згоди з продавцями по всім істотним умовам договору, особисто сплатила продавцям гроші), а продавці в свою чергу сприймали позивачку як єдиного дійсного покупця квартири, що свідчить про удаваність нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу спірної квартири в частині покупця.

Відповідачкою, яке ввела в оману продавців спірної квартири щодо необхідності нотаріального посвідчення удаваного в частині покупця договору купівлі-продажу, було порушено право позивачки на нотаріальне оформлення фактично виконаної нею угоди.

 

Зазначені правовідношення врегульовані ст.ст.  215, 217, 657 ЦК України.

 

Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку або квартири укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

 

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК Украйни.

 

Із ст. 203 ЦК України слідує, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочину має бути спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

 

Відповідно до ст. 217 ЦК України правочин не може бути визнаний повністю недійсним, якщо не відповідають законові лише його окремі частини і обставини справи свідчать про те, що правочин був би укладений і без включення до неї недійсної частини.

 

При цьому, оскільки суттєві умови посвідченого нотаріусом договору попередньо були узгодженні в письмовій формі з дійсним покупцем і фактично виконані, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні договором купівлі-продажу спірної квартири, суд вважає, що угода є недійсною тільки в частині титульного покупця, який ввівши продавців в оману щодо волевиявлення дійсного покупця  про зазначення титульним покупцем ОСОБА_2, створив умови для  посвідчення недійсного договору нотаріусом.

 

Наведене є підставою  для визнання договору купівлі-продажу спірної квартири в частині покупця недійсним, оскільки договір в частині, що стосується покупця, є удаваним, і визнання дійсним покупцем за цим договором позивачки (ОСОБА_1), для  якої за її кошти була придбана квартира.

 

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. В зв'язку з чим з відповідачів на користь позивачки належить стягнути судові витрати.

 

На підставі ст.ст. 203, 215, 217, 657 ЦК України та керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 214; 215 ЦПК України,

 

 

ВИРІШИВ:

 

 

Визнати недійсним в частині покупця договір купівлі-продажу квартири, розташованої АДРЕСА_1,  що був укладений 19.06.2006 року між ОСОБА_2(покупцем) і ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (продавцями) і посвідчений приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області.

 

Вважати  покупцем квартири, розташованої АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу від 19.06.2006 року,  що був посвідчений приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області,  - ОСОБА_1.

 

Визнати за  ОСОБА_1 право власності на квартиру, що розташована АДРЕСА_1.

 

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 114 (сто чотирнадцять) гривень в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 114 (сто чотирнадцять) гривень в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Стягнути зОСОБА_4на користь ОСОБА_1 114 (сто чотирнадцять) гривень в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 114 (сто чотирнадцять) гривень в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.

 

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 (сім) гривень 50 копійок в рахунок відшкодування витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду цивільної справи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 7 (сім) гривень 50 копійок в рахунок відшкодування витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду цивільної справи.

Стягнути зОСОБА_4на користь ОСОБА_1 7 (сім) гривень 50 копійок в рахунок відшкодування витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду цивільної справи.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 7 (сім) гривень 50 копійок в рахунок відшкодування витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду цивільної справи.

 

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Апеляційному суду Миколаївської області через Баштанський районний суд протягом двадцяти днів після подання апелянтом заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

 

                                                       

                  

 

                                                        СУДДЯ: