РІШЕННЯ
Іменем України
26 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Павицької Т.М.
суддів Жигановської О.С. , Косигіної Л.М.
при секретарі Порохня М. М.
розглянувши у відкритому (закритому) судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 грудня 2007 року, -
встановила :
У жовтні 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 20 травня 2007 року ОСОБА_2., керуючи автомобілем марки УАЗ- 31512, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на автошляху від с. Броницька Гута в напрямку с Дубники Новоград - Волинського району скоїв наїзд на велосипед, яким керувала її неповнолітня донька ОСОБА_3., 1994 року народження, внаслідок чого донька отримала тяжкі тілесні ушкодження. У зв'язку із лікуванням доньки, їй як матері заподіяна моральна шкода. Просила стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 40 000 грн.
Рішенням Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 грудня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 10 000 моральної шкоди та 50 грн. судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь держави 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір моральної шкоди до 2050 грн.
Справа №22 ц/422 Категорія 20
Головуючий в суді 1-ї ін ст. Борисюк P.M. Суддя - доповідач Павицька Т.М.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи видно, що 20 травня 2007 року біля 16 год. ОСОБА_2., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем марки УАЗ- 31512, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на автошляху від с. Броницька Гута в напрямку с. Дубники Новоград - Волинського району скоїв наїзд на велосипед, яким керувала неповнолітня донька позивачки ОСОБА_3., 1994 року народження. Внаслідок дорожньо -транспортної пригоди ОСОБА_3. отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Постановою Новоград - Волинського міськрайонного суду від 16.08.2007 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2.3а ст. 28 6 ч.2 КК України закрита на підставі п.4 ст. 6 КК України та п. «б», «д» ст. 1 Закону України «Про амністію».
Судом встановлено, що автомобіль УАЗ- 31512, державний номер НОМЕР_1 на праві власності належить ОСОБА_4. 20.05.2007 року ОСОБА_2. керував зазначеним автомобілем за усним дорученням ОСОБА_4., про що він підтвердив в апеляційному суді.
Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснив, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Таким чином суд першої інстанції правильно вважав, що цивільну відповідальність перед ОСОБА_1. зобов'язаний нести ОСОБА_2., оскільки він 20.05.2007 року керував автомобілем за усним дорученням ОСОБА_4., і порушивши Правила дорожнього руху, скоїв наїзд на неповнолітню ОСОБА_3.
Визначаючи розмір моральної шкоди та покладаючи на відповідача обов'язки по її відшкодуванню в сумі 10 000 грн., суд недостатньо врахував роз'яснення, що містяться в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N'4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди», згідно з якими розмір відшкодування зазначеної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, моральних і фізичних страждань, з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Судом встановлено, що у зв'язку із заподіянням неповнолітній ОСОБА_5. тяжких тілесних ушкоджень, позивачка, як її мати перенесла моральні страждання. При цьому суд першої інстанції помилково обґрунтовував розмір компенсації моральної шкоди, яка спричинена позивачці і моральними стражданнями самої неповнолітньої ОСОБА_3., в інтересах якої даний позов не заявлявся.
З матеріалів справи видно, що на утриманні ОСОБА_2.3находяться троє неповнолітніх дітей, син ОСОБА_6, 2005 року народження хворіє - має з народження тяжку ваду серця, він потребує медичного лікування, на яке в 2006 році відповідач взяв кредит в сумі 7 000 грн.
Враховуючи характер й обсяг моральних страждань, яких зазнала ОСОБА_1. у зв'язку із заподіянням неповнолітній доньці тяжких тілесних ушкоджень, матеріального стану відповідача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вимог позивачки про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн., оскільки, на думку суду, цей розмір моральної шкоди відповідає ступеню моральних страждань завданих ОСОБА_1.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині визначення моральної шкоди підлягає зміні з підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, ЦПК України, колегія суддів
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.
Рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 грудня 2007 року змінити, зменшити розмір відшкодування моральної шкоди з 10 000 грн. до 5 000 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.