УХВАЛА
Іменем України
4 березня 2008 року апеляційний суд Житомирської області в складі
суддів: Мельничук Н.М. - головуючої,
Заліщука М. С. та Широкопояса Ю.В.,
з участю: секретаря Білоус Т.А.,
прокурора Воронухи Д.С. та
засудженого ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Володарсько-Волинського районного суду від 4 грудня 2007 року,
встановив:
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, розлученого, непрацюючого, несудимого, -
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 8 років позбавлення волі.
Згідно вироку, засуджений ОСОБА_1 вчинив умисне вбивство ОСОБА_2. за таких обставин.
27 жовтня 2006 року близько 21 години у подвір'ї свого домоволодіння поАДРЕСА_1 ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, побачив на дорозі чоловіка, як в послідуючому з'ясувалось мешканця цього села ОСОБА_2., який стояв біля паркану і світив ліхтариком на його подвір'я.
ОСОБА_1 став висловлюватися брутальною лайкою на його адресу.
Не отримавши відповіді від ОСОБА_2 на свої образи, ОСОБА_1 вирішив умисно вбити його.
Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_1 на подвір'ї свого будинку схопив два металевих колісники, вийшов на дорогу, де умисно почав кидати ними в ОСОБА_2. Потім на стежці, що веде до будинку, ОСОБА_1 умисно наніс одним металевим колісником удари з великою силою по голові та руках
Справа № 11 -175/2008 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Криницький Л.В.
Категорія ст. 115 ч.1 КК України Суддя-доповідач Широкопояс Ю.В.
ОСОБА_2, спричинивши йому множинні відкриті переломи кісток черепа, 14 ран голови: в лобній ділянці справа, тім'яній ділянці справа (4), в центральній частині лоба (1), у ділянці тім'яного горба справа (2), нижче тім'яного горба (1), завушної ділянки (3) і скроневої області справа (2); 2 рани лівої гомілки, синець та садно лівої кисті, - і таким чином умисно вбив його.
Смерть ОСОБА_2. настала внаслідок розтрощення черепа.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок та перекваліфікувати його дії на ст. 116 чи ст. 118 КК України. Посилається на те, що захищався від незнайомого чоловіка, який намагався проникнути в його подвір'я та напав на нього, в момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 був у стані неосудності, оскільки не міг керувати своїми діями та не усвідомлював наслідків.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, думку засудженого ОСОБА_1. про перекваліфікацію його дій зі ст. 115 КК України на ст. 116 чи 118 КК України, перевіривши справу, апеляційний суд визнає апеляцію необгрунтованою з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_2 відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Так, з матеріалів справи видно, що 27.10.2006р. о 20 год. 15 хв. до чергової частини Володарсько-Волинського РВ надійшло телефонне повідомлення ОСОБА_3. про те, що поблизу домоволодіння ОСОБА_1. АДРЕСА_1 виникла бійка. 0 21 год. 25 хв. туди ж надійшло телефонне повідомлення про виявлення ОСОБА_4. мертвого чоловіка у с Ставки (а. с. 19, 20).
Згідно протоколів огляду місця події, після 22 год. 27.10.2006р. на подвір'ї домоволодіння засудженого ОСОБА_1. було знайдено труп ОСОБА_2 з пошкодженнями голови та металевий прут - „колісник" біля дороги. Під головою трупа були виявлені масивні сліди крові. Вранці наступного дня у тому ж подвір'ї були виявлені сліди крові, біля яких було знайдено та вилучено запальничку, обладнану ліхтариком, та ще одного „колісника" (а. с. 3-8, 14-15).
Висновком судово-медичної експертизи встановлено, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_2., 1960р. народження, виявлені множинні відкриті переломи кіток черепа, яким відповідають 14 ран голови: в лобній ділянці справа (1), тім'яній ділянці справа (4), в центральній частині лоба (1), у ділянці тім'яного горба справа (2), нижче тім'яного горба (1), завушної ділянки (3) і скроневої області справа (2), що спричинені дією тупого продовгуватого предмета, можливо металевим прутом.
Будь-яке з цих тілесних ушкоджень окремо могло служити причиною смерті.
Смерть ОСОБА_2. настала внаслідок розтрощення черепу.
При дослідженні трупа були виявлені також легкі тілесні ушкодження - 2 рани лівої гомілки, синець та садно лівої кисті, що спричинені дією тупого предмета з ребром.
Всі ушкодження були нанесені в незначний проміжок часу та могли бути отримані в положенні лежачи на лівому боці, можливо за винятком ран лобної ділянки.
У крові трупа виявлено 1, 55% алкоголю, що відповідає середньому ступеню сп'яніння (а. с. 10-13, 99-101).
Згідно пояснення ОСОБА_1. від 27.10.2006р., близько 19 год. 27.10.2006р. на дорозі біля його будинку невідома особа світила на нього ліхтариком. Це його роздратувало. Не отримавши відповіді на питання хто це, підійшов до невідомого чоловіка та декілька раз вдарив його кулаком по обличчю та грудній клітці. Сталася бійка, що тривала 1, 5-2 хв., під час якої невідомий бив його, виявившись сильнішим. Вирвався від нього, взяв у гаражі металеву деталь "колісник" і повернувся до невідомого, який стояв на дорозі, маючи намір помститися. Без будь-якого попередження наніс йому "колісником" удари по голові, а коли він впав на землю, продовжував наносити йому удари по потилиці та спині. Всього наніс близько 10 ударів незнайомому, який чинив опір, та загубив "колісника". Побіг до гаража, взяв іншого "колісника" та повернувся до незнайомого, який знаходився на його подвір'ї. З розмаху наніс йому 3 удари по голові, від чого він впав і більше не вставав. Бив потерпілого з тої причини, що хотів помститися йому за те, що той спочатку світив на нього ліхтариком, а потім під час бійки почав брати ініціативу на себе (а. с. 25-26).
В подальшому ОСОБА_1 змінив свої показання.
Так, на допиті в якості підозрюваного 28.10.2006р. ОСОБА_1. став стверджувати, що коли він повернувся на вулицю до невідомого після бійки, кинув металевим "колісником" в нього та попав у передпліччя. Потім кинув другим колісником та попав нею у груди потерпілого. Підняв металеву деталь та замахнувся щоб вдарити незнайомця, однак не зробив це, оскільки той наліг на нього всім тілом. Разом впали на землю та почали боротися. Намагався вдарити його, однак не пам'ятає, чи зробив це. Вирвався від нього та побіг до хати. У подвір'ї незнайомець наздогнав його, повалив на землю та став душити, налігши всім тілом. В цей момент вдарив незнайомця тричі по голові. Вирвався від нього та коли той лежав на землі обличчям до землі, 4 рази вдарив його металевою деталлю по голові. Потім наніс декілька ударів по шиї та спині, після чого той перестав рухатися. Побачивши, що незнайомець в крові та без ознак життя, розхвилювався та став кричати. На його крики позбігалися сусіди (а. с. 37-39).
На допиті в якості обвинуваченого 13.11.2006р. та при відтворенні обстановки та обставин події 30.11.2006р. ОСОБА_1 дав аналогічні показання. Ствердив також, що коли він тричі вдарив невідомого "колісником" під час його нападу у подвір'ї, той відпустив руки, перестав його душити та не вчиняв ніяких дій відносно нього. Він виліз в цей момент з-під невідомого та став дивитися чи буде той вставати. Коли невідомий почав підніматися із землі та сперся на лікоть руки, він вдарив його декілька раз "колісником" по потилиці. Невідомий впав. Наніс йому ще декілька ударів по голові та іншим частинам тіла, після чого потерпілий перестав рухатися (а. с. 83-86, 89-96).
Згідно показань засудженого від 07.02.2007р. за участю захисника, ОСОБА_2заходив у його двір та світив ліхтариком після його вимоги щоб той уходив. Коли він вигнав його з двору, підбіг до нього на вулиці та замахнувся на нього рукою, щоб вдарити, той не дав це зробити та перехопив його руку. Коли він побіг до будинку ОСОБА_2стояв у подвір'ї біля кухні та світив ліхтариком. Взяв в гаражі колісники щоб налякати ОСОБА_2. Той уходив від нього на вулицю, де він кинув в нього колісниками. Під час нападу у подвір'ї ОСОБА_2здушував його шию руками, від чого не було чим дихати. Подумавши, що той може його задушити, захищаючись, наніс ОСОБА_2 2-3 удари колісником по голові. Коли виліз з-під нього став бити його колісником по голові, побоюючись, що той може піднятися та розправитися з ним. Не мав наміру на позбавлення життя потерпілого (а. с. 146-148).
У судовому засіданні засуджений дав аналогічні показання. Ствердив також, що на вулиці він бив глухоОСОБА_2 ОСОБА_2, якого не впізнав, кулаками в живіт та груди, оскільки він не відходив від його домоволодіння. Був дуже злий на нього, оскільки той світив у його дворі.
За даними медичної довідки, 28.10.2006р.в 00 год. 35 хв. ОСОБА_1. було обстежено у Володарсько-Волинській ЦРЛ, встановлено його алкогольне сп'яніння та виявлено садно на спинці носа, яке зі слів засудженого, від отримав 26.10.2006р. (а. с. 28).
Свідок ОСОБА_5. - лікар-травматолог, який складав вищевказану довідку, показав у судовому зсіданні, що при обстеженні засуджений розповідав, що йшов німий і світив йому в обличчя синім світлом, дражнився і він вдарив його по голові. На момент огляду галюцинацій не було. У ОСОБА_1 було виявлено садно на спинці носа. Засуджений сказав що отримав це ушкодження 26.10.2006р. при падінні. ОСОБА_1 скарг не пред'являв, не говорив, що його хтось душив (а. с. 228).
Згідно висновків судово-психіатричної та комплексної психолого-психіатричної експертиз, ОСОБА_1. в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому вчинки, будь-якими психічними захворюваннями не страждав, і в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності (у тому числі і в стані патологічного афекту), який би позбавляв його здатності
усвідомлювати свої дії та керувати ними, - не перебував. Перебував в стані звичайного алкогольного сп'яніння. Його вчинки носили послідовний та цілеспрямований характер, з адекватною мовною продукцією, зв'язку з оточенням не втрачав. В стані фізіологічного афекту та астенії не перебував. Міг давати звіт своїм діям та керувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому вчинки, може давати звіт своїм діям та керувати ними в даний час, примусових заходів медичного характеру по психічному стану не потребує. ОСОБА_1у властиві зміни особистості по алкогольному типу: егоцентризм, претензійність, імпульсивність, знижене відчуття дистанції, роздратованість при фрустрації, емоційна нестійкість, схильність до обману. Виявляє знижену критичність до себе та власних вчинків, схильність до самовиправдання. Не виявляє індивідуально-психологічних особливостей, які б могли суттєво вплинути на його поведінку під час скоєння злочину та на характер його показів у справі. Під час першої експертизи стверджував, що незнайомець втікав від нього та душив його за горло коли він наздогнав його з двома металевими прутами в руках ("колісниками"); змушений був вдарити його по голові „колісником", від чого той став „лускати, тріщати, як пластмасова пляшка"; після чого позвав сусідів та в незнайомці впізнали ОСОБА_2 "ОСОБА_2". При другому обстеженні стверджував, що кидав металевими предметами зі злості в невідомого, який задкував, дражнився, та щоб налякати його. Борюкалися та падали. Невідомий хапав за шию, душив, через що металевою палкою вдарив його по голові. А коли піднявся, то "зі злості почав клепати цим прутом по всім частинам тіла кілька десятків секунд" (а. с. 115-117, 207-208).
Суд обґрунтовано визнав достовірними первинні показання ОСОБА_2 на досудовому слідстві, оскільки вони є детальними, давалися зразу після події злочину та узгоджуються з усіма іншими достовірними доказами по справі.
З огляду на ці докази, з врахуванням тих обставин, що засуджений з помсти на дії ОСОБА_2 з ліхтариком першим розпочав з ним бійку за межами свого домоволодіння, наносив металевим колісником чисельні удари зі знаною силою прикладання по голові потерпілого в той час коли той не нападав на нього та розтрощив таким способом череп ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовано відкинув як недостовірні показання ОСОБА_1 про те, що він діяв в стані сильного душевного хвилювання, крайньої необхідності та при перевищенні меж необхідної оборони.
Дії засудженого правильно кваліфіковано судом за ч. 1 ст. 115 КК України.
Покарання ОСОБА_1у судом першої інстанції призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, відповідно тяжкості злочину та даних про особу засудженого.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок Володарсько-Волинського районного суду від 4 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1, - без зміни.