Судове рішення #3173091
Ухвала

 

Ухвала

Іменем України

 

04 березня 2008 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді                                Романова О.В.

суддів:                                                  Михайловського В.І.,  Ткаченка В.Л.

з участю прокурора                            Воронухи Д.С.

законного представника                    ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Житомирі кримінальну справу за апеляцією законного представника засудженого ОСОБА_2.  на вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 10 січня 2008 року.

Цим вироком        ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  уродженця та жителя АДРЕСА_1,  з неповною середньою освітою,  непрацюючого,  судимого 03.07.2006 року Андрушівським райсудом за  ст.  ст.  185 ч.3,  15 ч.3 289 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі,  звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, -

засуджено за  ст.  185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі  ст.  71 КК України ОСОБА_2.  до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Андрушівського районного суду від 03.07.2006 року та остаточно визначено 6 років позбавлення волі.

Строк відбуття ОСОБА_2.  обчислено з 10 січня 2008 року.

Запобіжний захід йому змінено із підписки про невиїзд на взяття під варту.

 

Справа №11-178/08                                           Головуючий у суді 1-ї інстанції Брагін В.І.

Категорія    ст.  185 ч.2 КК України                  Доповідач Ткаченко В.Л.

 

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,  уродженця та жителяАДРЕСА_2,  з середньою освітою,  непрацюючого,  несудимого в силу  ст.  89 КК України, -

засуджено за  ст.  185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі  ст.  ст.  75,  76 КК України ОСОБА_3. звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та зобов' язано його:

·        не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

·        повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи або навчання;

Запобіжний захід йому залишено попередній - підписка про невиїзд.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження,  уродженця та жителяАДРЕСА_2,  з середньою освітою,  непрацюючого,  судимого:

· 26.11.2003 року Андрушівським районним судом за  ст.   ст.  185 ч.3,  104 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

· 27.05.2004 року Андрушівським районним судом за  ст.  ст.  15 ч. 2 185 ч.3,  185 ч.3,  70,  71 КК України на 4 роки позбавлення волі,  звільненого умовно-достроково 26.06.2007 року на 11 місяців, -

засуджено за  ст.  185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі  ст.  71 КК України ОСОБА_4. до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Андрушівського районного суду від 27.05.2004 року та остаточно визначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття ОСОБА_4. обчислено з 10 січня 2008 року.

Запобіжний захід йому змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту.

 

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог  ст.  81 КК України.

Як визнав суд,  11 вересня 2007 року,  приблизно о 00 год. 30 хв.,  в м.  Андрушівка Житомирської області,  ОСОБА_2. ,  ОСОБА_3.,  ОСОБА_4. за попередньою змовою між собою,  з метою крадіжки 'чужого майна з кухонної кімнати загального користування,  розташованої на третьому поверсі гуртожитку АДРЕСА_3,  шляхом вільного доступу через незамкнені двері,  таємно,  повторно викрали чуже майно,  три велосипеда на загальну суму 799 грн.

В апеляції законного представника засудженого ОСОБА_2. ставиться питання про скасування вироку щодо нього та закриття кримінальної справи через малозначність діяння вчиненого її сином.  Посилається на те,  що вчинений ОСОБА_2. злочин,  не заподіяв істотної матеріальної шкоди потерпілим по справі. Крім цього вказує на незадовільний стан психічного та фізичного здоров'я засудженого ОСОБА_2.

На апеляцію подані заперечення державного обвинувача.

Від інших учасників процесу апеляцій та заперечень не надходило.

Заслухавши доповідь судді,  думку законного представника засудженого ОСОБА_2. ,  яка підтримала свою апеляцію,  міркування прокурора щодо залишення вироку без зміни,  перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи,  колегія суддів вважає,  що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2.  у таємному викраденні чужого майна,  вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб відповідає фактичним обставинам справи й обґрунтований у справі доказами в їх сукупності,  у тому числі показаннями засудженого,  який повністю визнав себе винним у вчиненні крадіжки.

Посилання апелянта на малозначність вчиненого її сином злочину,  який відповідно до  ст.  12 КК України належить до злочину середньої тяжкості,  вчинений раніше судимим неповнолітнім ОСОБА_2. повторно; за попередньою змовою групою осіб,  суперечать ч. 2  ст.  11 КК України. Як видно з матеріалів справи,  дане злочинне діяння вчинене неповнолітнім ОСОБА_2. ,  становить значну суспільну небезпечність,  хоча не заподіяло значної шкоди потерпілим.  Крім цього,  відповідно до  ст.  29 КК України,  ОСОБА_2. ,  ОСОБА_3.,  ОСОБА_4. є виконавцями даного злочину,  і тому відповідають за вчинене злочинне діяння у повному обсязі.

 

Що стосується призначеного судом першої інстанції покарання,  то воно відповідає вимогам  ст.  ст.  65,  71 КК України і роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 5 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх »,  його призначено з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчиненого злочину й даним про особу неповнолітнього ОСОБА_2.  і усіх обставин,  які мають значення для правильного обрання міри покарання так і тих,  на які є посилання в апеляції. Суд врахував висновки судово-психіатричної експертизи (а.с.  69-72).

Виходячи із вищенаведеного,  колегія суддів не встановила підстав для скасування вироку та закриття кримінальної справи щодо неповнолітнього засудженого.

Керуючись  ст.  ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів,  -

 

ухвалила:

 

Апеляцію законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_2.  - ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 10 січня 2008 року щодо ОСОБА_2.  - без зміни.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація