Справа № 22-1078/08 Голов. в 1 інст-Кухарець В.М.
Категорія- Доповідач-Василевич В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2008 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді-Собіни І.М.
Суддів: Василевича ВС., Шеремет А.М.
при секретарі Чалій Н.О.
з участю представника виконавчого комітету
Рівненської міської ради Барциковської Т.В.,
відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 9 червня 2008 року у справі за позовом виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа на стороні позивача-ОСОБА_3 доОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу частини квартири недійсним,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 9 червня 2008 року відмовлено в задоволенні позову виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа на стороні позивача-ОСОБА_3 доОСОБА_2 та ОСОБА_1, третя особа-приватнй нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Кострикін В.І. про визнання договору купівлі-продажу частини квартири недійсним.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3-законний представник неповноліт-
ньої дочки ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій доводить про незаконність та необгрунтованість рішення через порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків обставинам справи.
Вказує, що вона з донькою згідно договору найму являється користувачем 45 відсотків квартири АДРЕСА_1. Решта 55 відсотків цієї квартири належала ОСОБА_2, яка 1 серпня 2007 року продала цю частку ОСОБА_1.
Оскільки коридор, туалет, ванна, дві комори знаходились у їхньому з донькою та відповідачкою спільному користуванні, то для укладення договору купівлі-продажу необхідна була згода органів опіки і піклування. Проте цю вимогу закону суд не врахував як і не врахував того, що до складу проданої частини входить також і балкон, вихід на який можливий тільки через кімнату, якою вона користується разом з донькою.
По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Як видно з матеріалів справи та як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_2 була власником 55 відсотків частини квартири АДРЕСА_1, а наймачем іншої частини - ОСОБА_3 разом із своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1.
В даній квартирі кухня, коридор, ванна, вбиральня, 2 комори та балкон знаходились у спільному користуванні ОСОБА_3, її неповнолітньої доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_2
1 серпня 2007 року ОСОБА_2 продала належну їй ідеальну частку квартири - 2 жилих кімнати та половину місць загального користування - ОСОБА_1. Цей договір посвідчено нотаріально (а.с-5).
Постановляючи рішення, суд виходив з того, що таким договором права неповнолітньої ОСОБА_4 не порушено, оскільки вона не являлась ні власником, ні користувачем відчужуваної частки житла.
З таким висновком колегія суддів погоджується. Неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом із матір”ю у спірній квартирі в кімнаті житловою площею 16,9 кв.м., зберігаючи при цьому право на користування іншими нежитловими приміщеннями. З укладенням оспорюваного договору такого права вона не втрачає.
Власником 45/100 спірної квартири являється орган місцевого самоврядування, тобто Рівненська міська рада, а неповнолітня ОСОБА_4 є членом сім”ї наймача, якою є її мати. Отже, в даному випадку йдеться про спільну часткову власність міської ради та ОСОБА_2, яка вправі була розпорядитись належною їй на праві власності ідеальною часткою.
За встановлених обставин справи немає підстав вважати,що на відчуження відповідачкою ОСОБА_2 належної їй в квартирі ідеальної частки необхідною була згода органу опіки та піклування.
Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права не заслуговують на увагу, оскільки цього з матеріалів справи не вбачається. В даному випадку немає підстав вважати, що були порушені положення ст. 319 ЦК України, за змістом якої власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При цьому колегія суддів не вбачає при укладенні угоди порушення моральних засад суспільства.
Враховуючи, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст.307, ст.308, ст.ст. 313-315 ЦПК України,колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 9 червня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя- Собіна І.М.
Судді: Василевич В.С.
Шеремет С.С.