Справа № 22-1390\08 Головуючий в 1 інстанції: Калюжний А.Є.
Категорія: 32 Доповідач: Хилевич С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
13 листопада 2008 року м. Рівне
Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді: Мельника Ю.М.
суддів: Демянчук С.В., Хилевича С.В.,
при секретарі судового засідання Івановій І.С.
за участю представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2.; представника товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Регіон» - Чехомської О.І.; представника закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа» - Бондарук І.Ю.; ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Регіон» на рішення Здолбунівського районного суду від 8 серпня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Регіон», закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: ОСОБА_3; про відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У травні 2008 року до суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Регіон» (далі - ТОВ «Компанія «Регіон»), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3; про відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування позову зазначала, що 10 вересня 2007 року о 9 годині 40 хвилин на автошляху Городище-Рівне-Старокостянтинів у районі перехрестя вулиці Шкільної в м. Здолбунові ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Камаз 5511», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись в напрямку з м. Острога до м. Рівного, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки і вчинив наїзд на пішохода, матір позивача, ОСОБА_4, яка переходила дорогу на пішохідному переході. Від отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень ОСОБА_4 померла.
Вважає, що моральна шкода, завдана відповідачем, полягає у душевних стражданнях з приводу втрати близької та коханої людини. Вона залишилась напівсиротою, що позбавило її материнської опіки, піклування й любові. ЇЇ постійно мучить безсоння, порушено нормальний спосіб життя, а тому доводиться докладати додаткові зусилля для його організації.
Просила стягнути із відповідача на її користь моральну шкоду сумою у 250 000 гривень.
У ході судового розгляду до участі в справі залучено як співвідповідача закрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа» (далі - ЗАТ «УСК «Княжа»).
Рішенням Здолбунівського районного суду від 8 серпня 2008 року позов задоволено частково: стягнуто на користь ОСОБА_1 із ЗАТ «УСК «Княжа» моральну шкоду розміром у 2 550 гривень та із ТОВ «Компанія «Регіон» моральну шкоду розміром у 55 000 гривень.
Цим рішенням стягнуто із відповідачів судові витрати.
Не погодившись із рішенням, ТОВ «Компанія «Регіон» подав апеляційну скаргу, де вказує на порушення судом при ухваленні рішення, що оскаржується, норм матеріального права та засад розумності й виваженості.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що судом не враховано тих обставин, що ТОВ «Компанія «Регіон» добровільно сплачено на користь позивача моральну шкоду розміром у 5 000 гривень, а підставою для відшкодування моральної шкоди є вчинення ОСОБА_3 злочину з необережності.
Крім того, судом не взято до уваги положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо зазначення у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Також суд не вказав у рішенні, з яких мотивів він виходив при визначенні моральної шкоди розміром у 62 550 гривень.
Просив скасувати рішення, що оскаржується, в частині присудження моральної шкоди розміром у 55 000 гривень.
У поданих на апеляційну скаргу запереченнях ОСОБА_1, вважаючи скаргу безпідставною, просила її відхилити, залишивши рішення, що оскаржується, без змін.
У судовому засіданні представник ТОВ «Компанія «Регіон», підтримавши апеляційну скаргу повністю, надала пояснення в межах її доводів. Вважала справедливим і розумним розмір моральної шкоди у 10 000 гривень.
Представник ЗАТ «УСК «Княжа» та ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу.
Представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликався на її безпідставність.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи й доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, виходячи з такого.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що винність ОСОБА_3 у вчиненні наїзду на ОСОБА_4 встановлена вироком Здолбунівського районного суду від 10 червня 2008 року. Розмір моральної шкоди, завданої позивачу ТОВ «Компанія «Регіон», визначено судом, взявши до уваги принципи справедливості й розумності, з урахуванням глибини її душевних страждань та ступеня вини водія, котрий допустив грубе порушення вимог Правил дорожнього руху.
З матеріалів справи вбачається, і це з'ясовано в судовому засіданні, ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах із ТОВ «Компанія «Регіон».
Так само вірно судом першої інстанції враховано те, що позивач є дочкою ОСОБА_4, на час загибелі матері мала вік у двадцять один рік і навчалась у Рівненському інституті слов'янознавства Київського славістичного університету.
Між тим, колегія суддів, погоджуючись із висновками суду про обґрунтованість позову, не може погодитися із присудженим розміром морального відшкодування.
Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Вважаючи розмір шкоди, визначений судом першої інстанції у 55 000 гривень, неспівмірним з обставинами справи, колегія суддів знаходить розумним та справедливим розмір моральної шкоди у 35 000 гривень.
Враховуючи невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення норм матеріального права, рішення, що оскаржується, підлягає зміні.
На підставі ч. 3 ст. 23 ЦК України, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ««Інвестиційно-будівельна компанія «Регіон» на рішення Здолбунівського районного суду від 8 серпня 2008 року - задовольнити частково.
Рішення Здолбунівського районного суду від 8 серпня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Регіон», закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: ОСОБА_3; про відшкодування моральної шкоди - змінити, зменшивши суму стягнутої моральної шкоди із товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Регіон» на користь ОСОБА_1 із 55 000 (п'ятдесят п'ять тисяч) гривень до 35 000 (тридцять п'ять тисяч) гривень.
У решті - рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно і може бути оскаржене особами, які беруть участь у справі, в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий:
Судді: