АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа №643/5665/13-ц Головуючий
Провадження №22-ц/790/5696/2013 1-ї інстанції: Яремчук В.І. Категорія: стягнення суми Доповідач: Трішкова І.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Трішкової І.Ю.,
суддів: Пилипчук Н.П., Крилової Т.Г.,
при секретарі - Курносовій К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Московського районного суду м.Харкова від 22 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання боржником та стягнення суми,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 14.02.2010р. він позичив у ОСОБА_5 296 000,00 грн. під 10% річних для покупки квартири зі строком повернення до 01.01.2012р., про що склав письмову розписку. Гроші у борг взяв за згодою відповідачки, з якою перебував у зареєстрованому шлюбі. На позичені кошти він купив трикімнатну квартиру АДРЕСА_1
Артемівським районним судом м. Луганська від 16.08.2012р. ухвалено рішення про стягнення з нього суми боргу за договором позики в розмірі 296 000 грн. і процентів за користування грошовими коштами у розмірі 59 200грн., а всього стягнуто борг у сумі 355 200 грн.
Позивач просив суд визнати відповідачку солідарним боржником по майновим обов'язкам, які виникли по договору позики від 14.02.2010р. та стягнути з неї на його користь по договору позики борг у сумі 148 000,00 грн. і проценти 29 600,00 грн., а всього борг у сумі 177 600,00 грн., а також стягнути понесені ним судові витрати.
Відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала, пояснила, що під час шлюбу із позивачем була куплена трикімнатна квартира, на оплату вартості якої потреби у запозиченні грошових коштів не було. До шлюбу вона працювала приватним підприємцем і мала накопичення, також для купівлі квартири надали гроші батьки сторін по справі і грошей вистачило для оплати вартості купленої у 2010 році квартири. Перші відомості від позивача про наявність у нього боргу перед його родичкою ОСОБА_5 вона почула під час сьомого судового засідання по цивільній справі з приводу розділу майна нажитого у шлюбі та вважає договір позики удаваним. Про такий борг та про наявність у чоловіка такої родички вона ніколи раніше нічого не чула, вважає це вигадкою. Позивач з 2011 року не працює, доходів не має і надана у суді представником позивача розписка про сплату ним суми боргу за боргом від 14.02.2010 року є вигадкою, так як позивач не має грошових коштів.
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 22 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, а в позові ТОВ відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка, правильно встановлено природу спірних правовідносин та закон, їх регулюючий, та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.11,60,,212,214,215 ЦПК України.
В судовому засіданні встановлено, що з 03 лютого 2009 року по 13 березня 2013року сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 22.02.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 15.03.2010 року за № 29571376, ОСОБА_3 належала на праві приватної власності трикімнатна квартира АДРЕСА_1
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 04.03.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розділ майна нажитого у шлюбі визнано за позивачкою і відповідачем, за кожним, право власності на 1/2 частину зазначеної квартири, як на майно, що нажите у шлюбі.
Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 16.08.2012 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_5 борг за договором позики в розмірі 296000,00 грн. та проценти у розмірі 59200,00 грн., а всього стягнув 355200,00 грн. Як зазначив суд у мотивувальній частині, відповідач отримав у борг 14.02.2010 року від ОСОБА_5 296000,00 грн. для купівлі квартири. Питання купівлі квартири предметом зазначеного судового розгляду не було.
Зі змісту рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 16.08.2012 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу вбачається, що при розгляді справи відповідач позов визнав повністю та не заявив клопотання про залучення у зв'язку із вимогою про стягнення боргу колишньої дружини у якості співвідповідача.
Згідно ст. 65 Сімейного кодексу України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Відповідачка ОСОБА_4 наполягала на тому, що їй нічого невідомо про наявність боргу. Для придбання трикімнатної квартири брати у борг гроші не було необхідності
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав суду доказів про те, що відповідачка була обізнана із отриманням ним 14.02.2010 року у борг від ОСОБА_5 грошей, була згодна з цим та ці гроші були витрачені на оплату вартості квартири.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішення не має.
Керуючись ст.ст.303,307,308,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, відхилити.
Рішення Московського районного суду м.Харкова від 22 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Головуючий:
Судді: