АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа №2034/2-5742/11 Головуючий
Провадження№22-ц/790/5070/2013 1-ї інстанції: Назаренко О.В. Категорія: право власності Доповідач: Трішкова І.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого -Трішкової І.Ю.,
суддів: - Пилипчук Н.П., Кірсанової Л.І.,
при секретарі - Курносовій К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, на рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності,
ВСТАНОВИЛА:
23.12.2011 Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просила суд визнати за нею право власності будинок літ. «А-2», півпідвал літ. «Апд», прибудову літ. «А1-2», мансарду літ. «Амс», погріб літ. «ап.», ґанок літ. «а4», ґанок «а5», веранду «а», веранду І «аі», терасу «а2», терасу «аЗ», зливну яму «Б», свердловину літ. «к», огорожу № 1, ворота № 2, ворота № 3 загальною площею 412, 7 кв. м., житловою площею 113,2 кв. м., що розташовані в АДРЕСА_1
Відповідачем подана суду заява про визнання позову і відповідач просив суд розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 05 січня 2012 року позов задоволений.
За ОСОБА_6 визнано право власності на житловий будинок літ. «А-2», півпідвал літ. «Апд», прибудову літ. «А 1-2», мансарду літ. «Амс», погріб літ. «ап.», ганок літ. «а4», ганок «а5», веранду «а», веранду «аі», терасу «а2», терасу «аЗ», зливну яму «Б: свердловину літ. «к», огорожу № 1, ворота № 2, ворота № 3 загальною площею 412, 7 кв. м житловою площею 113,2 кв. м., що розташовані в АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на те, що зазначеним рішенням суду порушені його права.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана належна їм оцінка і відповідно до встановленого ухвалено рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.10,11,60,212.213 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що з договору купівлі-продажу від 8 жовтня 1999 року, посвідченого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області, вбачається, що позивачка придбала 4у власність будинок, розташований в АДРЕСА_1, готовністю 94 відсотки з надвірними будівлями.
Відповідно до відомостей технічного паспорту від19.04.2004 року позивач протягом 2002 - 2003 років добудувала будинок, побудувавши будинок літ. «А-2», півпідвал літ. «Апд», прибудову літ. «А 1-2», мансарду літ. «Амс», погріб літ. «ап.», ґанок літ. «а4», ґанок «а5», веранду «а», веранду «аі», терасу «а2», терасу «аЗ», зливну яму «Б», свердловину літ. «к», огорожу № 1, ворота № 2, ворота № З загальною площею 412, 7 кв. м., житловою площею 113,2 кв. м., що розташовані в АДРЕСА_1
ОСОБА_5 наполягав на тому, що його права порушені рішенням Харківського районного суду Харківської області від 05.01.2012 року, оскільки будівництво та добудова спірного будинку велись в період спільного проживання, за спільні сімейні кошти та за рахунок спільної праці, а тому спірний будинок є спільною сумісною власністю. При цьому ОСОБА_5 посилався на ст.ст. 16,17 Закону України "Про власність".
Статтею 16 ЗУ "Про власність" визначено поняття права власності подружжя.
Частиною 2 ст.17 Закону передбачено, що майно, яке придбане в результаті спільної праці громадян, які об'єднались для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю.
Як вбачається з рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 28.12.2006 року ОСОБА_5 було відмовлено у задоволенні позову про визнання права спільної власності на домоволодіння АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_5 не доведений факт спільної праці з відповідачкою ОСОБА_6 на момент придбання будинку у 1999 році. Зазначене рішення суду набуло чинності і не скасовано.
Суду апеляційної інстанції надана копія ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 13.02.2013 року, з якого вбачається, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2011 року ОСОБА_5 відмовлено у позові про стягнення коштів, які він просив стягнути як витрачені ним на будівництво спірного будинку.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 19 квітня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволені частково.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 13.02.2013 року рішення апеляційного суду Харківської області від 19 квітня 2012 року скасовано, рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 листопада 2011 року залишено без змін.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що ОСОБА_5 не довів своєї участі у спільній праці з ОСОБА_6 по добудові спірного житлового будинку, а тому вважає, щ рішенням суду першої інстанції права ОСОБА_5 не порушені.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду.
Підстав для зміни чи скасування рішення не має.
Керуючись ст.ст.303,307,308,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, відхилити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Головуючий:
Судді: