Судове рішення #31721670


Справа № 1215/992/2012

Провадження № 22ц/782/686/13

УХВАЛА


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


19 серпня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Сергєєвої С.В.

суддів: Кострицького В.В., Стахової Н.В.

при секретарі Зеленській К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 02 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

встановила:


Оскаржуваним рішенням позовні вимоги задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №LGL1GI0000002879 від 17.01.2008р. в розмірі 63799,76 доларів США, що утворилася у ОСОБА_1, звернуто стягнення на користь ПАТ «ПриватБанк», на нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку площею 0,2012га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, та яке зареєстроване в іпотеку згідно договору іпотеки від 17.01.2008р. та додаткової угоди до іпотечного договору, шляхом продажу вказаних предметів іпотеки ПАТ «ПриватБанк».

Виселено ОСОБА_1 з будинку за адресою АДРЕСА_1

Вирішені судові витрати.

В інший частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду апелянт подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про зміну рішення суду в частині відмови у задоволенні позову та ухвалення нового рішення, яким просив задовольнити позов в повному обсязі, в тому числі в частині надання права на отримання витягу з Державного реєстру права власності, кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, надання ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також виселення не тільки відповідача, а й інших осіб, які зареєстровані і проживають у будинку, зняття з реєстраційного облику у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осів, компетенція якого територіально поширюється на адресу будинку, що є предметом іпотеки (АДРЕСА_1). При цьому апелянт вважає, що рішення суду постановлено при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши докази в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 303 ч. І ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Задовольнивши на підставі положень ст..ст. 526, 610, 611 ЦК України, ст..ст. 33, 35 ЗУ „Про іпотеку" позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк" в частині звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №LGL1GI0000002879 від 17.01.2008р. в розмірі 63799,76 доларів США, що утворилася у ОСОБА_1 у зв"язку з неналежним виконанням ним даного зобов"язання, на нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку площею 0,2012га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, передане ним в іпотеку згідно договору іпотеки від 17.01.2008р. та додаткової угоди до іпотечного договору, шляхом продажу вказаних предметів іпотеки позивачем ПАТ «ПриватБанк» та в частині виселення відповідача ОСОБА_1 з вказаного будинку, судом першої інстанції при цьому відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо надання ПАТ КБ „ПриватБанк" права на отримання витягу з Державного реєстру права власності, кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, надання ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також щодо виселення не тільки відповідача, а й інших осіб, які зареєстровані і проживають у будинку. При цьому судом зазначено, що позивачем не зазначено, які саме інші особи проживають в заставному будинку разом з відповідачем та яких необхідно виселити, тому підстави для задоволення таких вимог відсутні.

З вказаними висновками суду першої інстанції, оскарженими позивачем в частині відмови у задоволенні позовних вимог, судова колегія вважає за необхідне погодитися, оскільки вони здійснені на підставі повно та об"єктивно встановлених обставини по справі, всебічного та повного дослідження доказів по справі та з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.

Так в обґрунтування своїх вимог про зміну рішення в частині відмови у задоволенні позову та ухвалення нового рішення про повне задоволення позовних вимог, апелянт посилається на те, що відповідно до положень ЗУ „Про іпотеку" та умов самого договору іпотеки, укладеного з відповідачем, іпотекодержатель, тобто позивач, має право здійснювати усі дії, необхідні для реалізації заставного майна від імені іпотекодавця, тобто відповідача, в тому числі і за рішенням суду, однак зазначене не було враховано судом, та у задоволенні даних позовних вимог було відмовлено необґрунтовано.

Дійсно відповідно до положень ст..ст. 33, 36, 38 ЗУ „Про іпотеку та відповідно до положень укладеного між сторонами іпотечного договору іпотекодавець надає іпотекодержателю право від його імені здійснювати дії по зверненню стягнення на іпотечне майно, та по його реалізації. Однак зазначеними нормами та умовами договору не закріплено право надання таких повноважень іпотекодержателю від імені іпотекодавця за рішенням суду. Вимагаючи задоволення таких вимог саме в судовому порядку, позивач тим самими фактично просить суд надати йому від імені відповідача довіреність на здійснення конкретних дій, що виходить за межі компетенції суду, враховуючи також відсутність спору з вказаних питань та урегульованість їх законом та договором, що не потребує додаткового вирішення в судовому порядку.

Також не спростовують висновки суду і доводи апелянта про безпідставність відмови у задоволенні позовних вимог в частині виселення з іпотечного будинку разом з відповідачем усіх інших мешканців. Оскільки звертаючись з такими вимогами в порядку положень ст..ст. 39, 40 ЗУ „Про іпотеку" та ст.. 109 ЖК України, позивач дійсно не зазначив, які саме особи проживають в спірному будинку, пред"являючи вимоги про їх виселення, не зазначив їх у якості відповідачів по справі, клопотань про встановлення їх осіб до суду не надавав, у зв"язку з чим за умови виселення невстановлених осіб суд припустився б суттєвого порушення їх законних прав та інтересів, порушивши при цьому процесуальні норми щодо судового розгляду справи. Дані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді рішення, оскільки на запит судової колегії було отримано інформацію про те, що в спірному будинку разом з ОСОБА_1 проживають за зареєстровані його дружина ОСОБА_2 та малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4, 2006 року народження (довідка виконавчого комітету Веселотарасівської сільської ради Лутугінського району Луганської області від 25.06.2013 р. а.с. 98). Таким чином без залучення вказаних осіб у якості відповідачів по справі та відповідного органу опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей у якості третьої особи при розгляді справи вирішення питання про їх виселення в судовому порядку на підставі положень ЗУ „Про іпотеку" та ст.. 109 ЖК України є незаконним.

Таким чином доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції, судова колегія підстав для його зміни чи скасування не вбачає та вважає за необхідне відповідно до положень ст.308 ЦПК України залишити його без змін як законне та обґрунтоване.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308,313 -315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-


ухвалила:


Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.


Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 02 жовтня 2012 року залишити без змін.


Ухвала набуває чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.



Головуючий:


Судді


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація