Справа № 2-666/2011р.

РІШЕННЯ

іменем України

"19" серпня 2013 р. смт.Станиця Луганська Луганської області

Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді - Антонова Ю.А.,

при секретарі Тодоренко Є.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Станиця Луганська цивільну справу:

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - ВГІРФО Станично-Луганського РВ ГУМВС України в Луганській області, Служба у справах дітей Станично-Луганської райдержадміністрації, Комісія з питань захисту прав дітей Станично-Луганської райдержадміністрації, про усунення перешкод в користуванні власністю;

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю за час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання на нього права власності, стягнення компенсації в розмірі 95372,50 грн., в рахунок відшкодування ? частини витрат по реконструкції житлового будинку,

В С Т А Н О В И В:

05.05.2011 року позивачка ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою та просила ухвалити рішення про усунення перешкод у здійсненні нею права користування її майном, зобов'язавши ОСОБА_2 з її сином ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, виселитися з її будинку за адресою: АДРЕСА_1, а ВГІРФО Станично-Луганського РВ ГУМВС України в Луганській області зняти ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_6 з реєстрації за вищевказаною адресою.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона є власником вищевказаного будинку, в якому мешкає та зареєстрована відповідачка ОСОБА_2 та її неповнолітній син ОСОБА_6

Позивачка також зазначила, що ОСОБА_2 співмешкала з її сином за його життя і тому опинилася в її будинку, але стосунки між ними не склалися, і вона, як власниця будинку, стала вимагати від відповідачки виселення з її житла і зняття з реєстрації, оскільки це створює їй багато незручностей. Крім того, позивачка вказала, що має намір продати свій будинок, а проживання й перебування на реєстрації сторонніх осіб може викликати труднощі при оформленні документів. Оскільки вона неодноразово зверталася до відповідачки з приводу виселення і зняття з реєстрації, але кожного разу отримувала відмову, тому вона змушена звернутися до суду з метою усунення перешкод у користуванні належним їй будинком шляхом примусового виселення відповідачки та зняття її з дитиною з реєстрації за її адресою.

13.09.2011 року відповідачка ОСОБА_2 також звернулась до суду з позовом про визнання майна спільною власністю, визнання права власності на це майно та стягнення його вартості, а 05.03.2013 року ОСОБА_2 звернулась із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю її з ОСОБА_7 в період з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 без шлюбу. Згодом уточнив свої вимоги та просила також встановити факт придбання будівельних матеріалів та виконання будівельних робіт по реконструкції житлового будинку та будівлі нових споруд господарсько-побутового призначення, а саме: матеріали і роботи при виконанні в будівництві прибудови; матеріали і роботи при виконанні ремонту в житловому будинку; водопровід; установка огорожі; гараж-майстерня; роботи з інженерного забезпечення будови гаража; будівництва гаража-ангара; басейн; матеріали і роботи з інженерного забезпечення; за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог, за зустрічним позовом та встановлення фактів ОСОБА_2 зазначила, що з 1999 року вона почала проживати спільно з ОСОБА_7, сином відповідачки, та вести з ним спільне господарство, маючи взаємні права та обов'язки, тобто вони фактично утворили сім'ю. В січня 2000 року, вони з ОСОБА_7 придбали будинок АДРЕСА_2, зробили там капітальний ремонт, куди вселилися відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (дочка ОСОБА_7 від першого шлюбу). За усною домовленістю, при оформленні договору купівлі-продажу цього домоволодіння, будинок було оформлено на відповідачку, а та передала їм будинок АДРЕСА_1, замість придбаного, де вони за згодою відповідачки, зробили попередньо повний ремонт та вселились до нього. Після цього, відповідачка прописалася в будинку №4, а вона (ОСОБА_2) з ОСОБА_7 прописалися в будинку №1. Також в цьому будинку прописані ОСОБА_5 - дочка ОСОБА_7 та її син ОСОБА_9, які з 2000 року в цьому будинку по дійсний час не проживають.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 з ОСОБА_7 народився син - ОСОБА_6, однак ІНФОРМАЦІЯ_3 батько дитини, ОСОБА_7 помер.

Позивачка за зустрічним позовом вказала, що за час спільного проживання з ОСОБА_6 вони придбали побутову техніку, меблі та сантехнічні обладнання. Також, придбали будівельні матеріали та здійснили будівельні роботи щодо реконструкції житлового будинку і будівництво нових споруд господарсько-побутового призначення.

Позовні заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та вимоги ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту, були об'єднанні в одне провадження ухвалами Станично-Луганського районного суду від 24.11.2011 р. та 22.05.2013 р.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_1, заявлений позов ОСОБА_4 підтримав у повному обсязі та наполягає на його задоволенні, посилаючись на те, ОСОБА_4 є єдиним і законним власником всього домобудівництва зі знов зведеними будівлями. Зусьрічний позов ОСОБА_2 не визнає через його необґрунтованість, посилаючись на те, що позивачка ОСОБА_2 не надала суду належних доказів у цій частині. Тому, просить відмовити їй в зустрічному позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, позов ОСОБА_4 не визнав, посилаючись на те, що у ОСОБА_2 та її малолітнього сина відсутнє інше житло для проживання, а придбане домобудівництво ОСОБА_2 не тільки не придатне, але й небезпечно для проживання, через його часткове руйнування і старості. У противному випадку просить суд установити строк, де сім'я ОСОБА_2 (вона та її син) може проживати у спірному будинку, до вирішення питання в частині компенсації грошових коштів на її користь по її зустрічному позову.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що за період спільного проживання ОСОБА_7 і ОСОБА_2 з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 був перебудований житловий будинок, були зведені інші капітальні будівлі. Своїй матері ОСОБА_7 придбав окреме житло, напроти, за 1800 доларів США. В цьому будинку ОСОБА_7 за свої кошти здійснив ремонт. Спір про домобудівництво №1 виник ще при житті ОСОБА_7, приблизно за півроку до його смерті. ОСОБА_4 категорично не погоджувалася переоформлювати це домобудівництво на ОСОБА_2, яка протягом 11 років готувала їжу на дві родини - на свою і матері чоловіка (ОСОБА_4 + ОСОБА_5), обпирала їх. Дочку чоловіка від першого шлюбу - ОСОБА_5, ОСОБА_2 виховувала з 14-ти років і до її заміжжя. Фінансові справі в родині вела ОСОБА_2, в якої був ключ від сейфу з грошима. ОСОБА_7 довіряв ключі від сейфа тільки їй, він добре заробляв як приватник з ремонту автомобілів-іномарок.

- 2 -

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що ОСОБА_2 готувала на дві сім'ї, свою ті сім'ю свекрові, обпирала їх. За характером ОСОБА_4 добра людина, але на неї впливає її онучка ОСОБА_5, вона якимось образом переконала бабусю, що спірне домобудівництво, повинне належати їй. У зв'язку з чим ОСОБА_4 і поставила питання в суді про виселення колишньої невістки та рідного онука. Капітальна перебудова спірного будинку та зведення нових об'єктів господарсько-побутового призначення, здійснювалося при спільному проживанні ОСОБА_2 і ОСОБА_7 на їхні кошти.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що при спільному проживанні ОСОБА_7та його цивільної дружини ОСОБА_2 повністю була здійснена реконструкція спірного домобудівництва, в будинку були добавлені кімнати. Збудували ангар, гараж та інші споруди. Кошти вносив ОСОБА_7 та ОСОБА_2 На початку вони проживали всі однією родиною: ОСОБА_4, ОСОБА_7, його старша дочка ОСОБА_5 і ОСОБА_2, а також їх з ОСОБА_7 спільна дитина - малолітній син. Потім, ОСОБА_7 напроти придбав для матері будинок, куди перешли жити ОСОБА_4 і старша дочка покійного ОСОБА_7 - ОСОБА_5

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення вимог ОСОБА_4 з основного позову - частково, а вимог ОСОБА_2 по зустрічному позову - задовольнити повністю, з наступних підстав:

Відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Розв'язуючи питання за позовом ОСОБА_4 щодо усунення перешкод у здійсненні її права користування майном та задовольняючи його частково, суд бере до уваги наступні обставини.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Разом з відповідачем ОСОБА_2 в спірному житловому приміщенні проживає та зареєстровано її малолітній син ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, який є внуком позивача.

Це спірне житлове приміщення, на даний час, є єдиним місцем проживання відповідачки та її малолітнього сина. Іншого постійного місця проживання у них не має. У позивача ОСОБА_4 є окреме житлове приміщення, яке відповідає всім нормам закону для проживання в ньому, за місцем її реєстрації.

Житло, яке належить ОСОБА_2, не придатне для проживання, про що свідчить висновок комісії з питань захисту прав дітей Станично-Луганської РДА Луганської області, відповідно до її рішення №41 від 25.06.2013 року, у зв'язку з чим, вважати недоцільним виселення малолітнього ОСОБА_6 зі спірного будинку.

Відповідно до ч.3 ст. 29 ЦК України, місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Сину ОСОБА_2 - ОСОБА_6 10 років.

Таким чином, з акту обстеження умов проживання від 20.06.2013 року (членів комісії з питань захисту прав дітей Станично-Луганської РДА Луганської області) слідує, що житло, яке придбала ОСОБА_2, будинок АДРЕСА_3, не придатне для проживання через його старість і ветхість.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» є право дитини на проживання в житлових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Тому, при таких обставинах, суд бере до уваги те, що відповідач ОСОБА_2 та її малолітній син на даному етапі не мають іншого постійного місця проживання, крім спірного з позивачем.

Суд вважає, що вищевикладені обставини дають підстави позов ОСОБА_4 задовольнити частково, а саме:

- в частині її позовних вимог щодо усунення перешкод з боку малолітнього ОСОБА_6 та зобов'язання його виселення, та зобов'язання третьої особи - ВГІРФО Станично-Луганського РВ ГУМВС в Луганській області зняти ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_6 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, залишити без задоволення, за необґрунтованістю, а в частині зобов'язання ОСОБА_2 виселитися зі спірного житлового приміщення та знятися з реєстрації за даною адресою, після виконання рішення суду по зустрічному позову ОСОБА_2 в частині відшкодування їй компенсації за ? частину витрат по реконструкції житлового будинку та будівлі нових споруд господарсько-побутового призначення за вищевказаною адресою.

В цілому вищевикладені доводи переконали суд в законності й обґрунтованості прийняття такого рішення в частині розв'язання позову ОСОБА_4

Щодо вимог по зустрічному позову ОСОБА_2, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю за час проживання однією сім'єю без шлюбу та визнання на нього права власності, стягнення компенсації в розмірі 95372,50 грн., в рахунок відшкодування ? частини витрат по реконструкції житлового будинку, суд вважає можливим задовольнити їх у повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлено, що факт проживання однією сім'єю заявниці та померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7, а також щодо придбання будівельних матеріалів та виконання будівельних робіт по реконструкції житлового будинку та будівлі нових споруд господарсько-побутового призначення за місце їхнього мешкання, підтверджується матеріалами справи та свідченнями свідків.

Акт депутата Валуйської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області ОСОБА_12 від 11.03.2011 року свідчить про те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_7 спільно проживали однією сім'єю без шлюбу, вели спільне господарство, а спільне господарство з ОСОБА_5 (дочкою ОСОБА_7 від першого шлюбу) і ОСОБА_4 (його матір'ю) не вели (а.с. 48, том 1).

Довідка виконкому Валуйської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області №2136 від 18.07.2011 року свідчить про те, що ОСОБА_2дійсно провела поховання свого співмешканця ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3. На момент його смерті проживали разом та вели спільне господарство (а.с. 52, том 1).

Показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, що були дані в судовому засіданні, переконали суд в тому, що ОСОБА_2 і ОСОБА_7 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу більш 11 років за адресою: АДРЕСА_1.

Висновок №517/23 судової будівельно-технічної експертизи від 05.06.2012 року (а.с. 172-179, том 1) свідчить про те, що вартість матеріалів й робіт по реконструкції домобудівництва й введення нових об'єктів житлово-побутового призначення за адресою: АДРЕСА_1, (всього 9 об'єктів), їх ринкова вартість, всього на загальну суму 95372,50 грн. (36318 грн. + 712 грн. + 263 грн. + 11076 грн. + 6296 грн. + 107563 грн. + 6228 грн. +20100 грн. + 2189 грн.).

Товарні чеки, накладні, договори на виконання робіт за період з 2002 р. по 2010 р. свідчать про витрати ОСОБА_2 на придбання будівельних матеріалів і оплату робіт з реконструкції й благоустрою домобудівництва за адресою: АДРЕСА_1 та зведення за даною адресою нових об'єктів господарсько-побутового призначення, в період її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 за вищевказаною адресою (а.с. 76-111, том 1).

- 3 -

Задовольняючи вимоги ОСОБА_2 щодо визнання права на спільну сумісну власність, за час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на майно: побутову техніку, меблі та сантехнічні обладнання (27 пунктів найменувань) та визнання права власності на вищевказане майно за ОСОБА_2, суд виходить з того, що відповідач по зустрічному позову не заперечує проти даної вимоги.

Вищевикладені доводи переконали суд в законності й обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_2 у встановленні фактів спільного її проживання однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_7 в період з 1999 р. по ІНФОРМАЦІЯ_3, реконструкції й благоустрої домобудівництва, де вони спільно проживали, зведення ними за даною адресою нових об'єктів господарсько-побутового призначення за вищевказаний період часу.

Щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_4 на її користь компенсації в розмірі 95372,50 грн., в рахунок відшкодування ? частини витрат по реконструкції житлового будинку та будівлі нових споруд господарсько-побутового призначення за місцем їхнього мешкання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік поживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними з а час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу, тобто ст.ст. 60-74.

Відповідно до ст. 355 ч.1 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2 проживала з ним однією сім'єю без шлюбу, від якого має малолітню дитину, і має право на отримання грошової компенсації вартості своєї частки у спадщині відповідно до положень статей 364, 365 ЦК України.

Згідно частин 1, 2 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Таким чином, співвласник вправі вимагати грошової компенсації вартості його частки у власності лише в разі, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом чи якщо спільне майно є неподільною річчю.

Відповідно до статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимог ОСОБА_2 законними та обґрунтованими, тому не знаходить підстав у відмовленні в їх задоволені.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 60-74 Сімейного кодексу України, ст.ст. 355 ч.1, 364, 365, 1278 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208-209, 212-215, 218, 234, 256 ч.1 п.5, 259 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю - задовольнити частково.

Усунути перешкоди у здійснені ОСОБА_4 права користування її майном - житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, з боку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 висилитися з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та знятися з реєстрації за даною адресою після виконання рішення суду по зустрічному позову в частині відшкодування компенсації за ? частину витрат по реконструкції житлового будинку та будівлі нових споруд господарсько-побутового призначення за адресою: АДРЕСА_1

В частині позовних вимог ОСОБА_4 щодо усунення перешкод з боку малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та зобов'язання його виселитися, та зобов'язання третьої особи - ВГІРФО Станично-Луганського РВ ГУМВС України в Луганській області, зняти ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_6 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити за необґрунтованістю.

Зустрічний позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю за час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання на нього права власності, стягнення компенсації в розмірі 95372,50 грн., в рахунок відшкодування ? частини витрат по реконструкції житлового будинку - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме:

- Факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу в період з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 по день смерті ОСОБА_7;

- Факт придбання будівельних матеріалів та виконання будівельних робіт по реконструкції житлового будинку та будівлі нових споруд господарсько-побутового призначення, а саме: матеріали і роботи при виконанні в будівництві прибудови; матеріали і роботи при виконанні ремонту в житловому будинку; водопровід; установка огорожі; гараж-майстерня; роботи з інженерного забезпечення будови гаража; будівництва гаража-ангара; басейн; матеріали і роботи з інженерного забезпечення; за адресою: АДРЕСА_1, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №517/23 від 05.06.2012 року.

Визнати спільною сумісною власністю, за час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_7 майно:

1. Кухонні меблі за ціною 5000 грн.,

2. Холодильник "Зануси" вартістю 2400 грн.,

3. Морозильна камера, 200л, "Стинол" за ціною 1800 грн.,

4. Газова піч "Брест " за ціною 1300 грн.,

5. Мікрохвильову піч ДЭУ вартістю 450 грн.,

6. М'який кухонний куточок (стіл + 2 стільчики + крамниця ) вартість. 2200 грн..

7. Телевізор "Панасоник" вартістю 500 грн.,

8. Плеєр ДИВИДИ вартістю 300 грн.,

9. Диван вартістю 1200 грн..

10. Письмовий стіл за ціною 600 грн.,

11. Телевізор за ціною 500 грн.,

12. Плеєр ДИВИДИ вартістю 300 грн.,

13. Телевізор вартістю 400 грн.,

14. Ліжко двоспальна вартістю 1500 грн.,

15. Плательна шафа вартістю 600 грн.

16. Комп'ютерний стіл вартістю 720 грн.,

17. Палас 4x4.6 вартістю 700 грн.,

18. Люстра вартістю 700 грн.,

19. Пилосос вартістю 1400 грн.,

20. Кондиціонер "сандуид" вартістю 2300 грн..

21. Газовий котел вартістю за ціною 800 грн.,

22. Ванна вартістю 1200 грн.,

23. Бойлер вартістю 700 грн.,

24. Унітаз вартість. 450 грн.,

25. Умивальник за ціною 320 грн,

26. Пральна машина за ціною 3200 грн.,

27. Мийка вартістю 450 грн., а всього на загальну суму 31990 грн.;

та визнати право власності на вищевказане майно за ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 компенсацію в розмірі 95372,50 грн., в рахунок відшкодування ? частини витрат по реконструкції житлового будинку та будівлі нових споруд господарсько-побутового призначення за адресою: АДРЕСА_1, згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №517/23 від 05.06.2012 року, які були виконані в період 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та ОСОБА_2, проживаючих однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 46,50 грн. - в рахунок відшкодування судових витрат, в тому числі:

- 8,50 - судовий збір (держмито);

- 37,00 грн. - витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 3979,06 грн. у відшкодування судових витрат, в тому числі:

- 1944,36 грн.. - в рахунок відшкодування витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи №517/23 від 05.06.2012 року,

- 2034,70 грн. - судовий збір (держмито) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: Ю.А. Антонов