Справа №2/489/1811/13

Ленінський районний суд м. Миколаєва

54018, м. Миколаїв , вул. вул. 28-ої Армії, 16

___________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

"22" серпня 2013 р. м. Миколаїв

Ленінський районній суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Коновця М.С.

при секретарі - Міхайловій А.О.

за участю:

представника позивача: не з'явився;

відповідача-1: не з'явився;

відповідача-2: не з'явилась;

відповідача-3: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк";

До відповідачів: 1) ОСОБА_1;

2) ОСОБА_2;

3) ОСОБА_3;

про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави,

Розглянувши наявні матеріали справи в порядку ст. 224 ЦПК України, суд встановив наступне:

У травні 2013 р. ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулося до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором та до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що 10.05.2007 р. між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ОСОБА_1, було укладено кредитний договір №26Ф, згідно з яким відповідачу було надано кредит в сумі 38000,00 доларів США під 14,00% річних.

Також, з ОСОБА_3, ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 було укладено договори застави та договори поруки.

Посилаючись на порушення відповідачами умов укладених договорів, позивач зазначає що станом на 23.05.2013 р. загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачів становить 230408,16 грн., яка складається з 159947,42 грн. заборгованості за кредитом, 47160,05 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 23300,69 грн. - заборгованості по сплаті штрафних санкцій.

Також сторонами, за змістом договору про внесення змін №1 до договору застави, укладеного 10.05.2007 р. між позивачем та ОСОБА_2, узгоджена заставна вартість предмета застави, яка становить 4000,00 доларів США (20200,00 грн.), а тому для задоволення вимог, ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" просить суд звернути стягнення на предмет застави відповідно до умов договору застави, зареєстрованого за №702, транспортний засіб марки ГАЗ 32213, 1999 р.в., що належить на праві власності ОСОБА_2.

21.08.2013 р. від представника позивача надійшла заява, в якій останній вимоги підтримує з підстав викладених в позовній заяві, проти заочного рішення не заперечував. Ухвалою суду постановлено проводити заочний розгляд справи.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, своїм правом на захист не скористались.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

10.05.2007 р. між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (правонаступником якого є ПАТ " Всеукраїнський акціонерний банк") та ОСОБА_1, було укладено кредитний договір №26Ф, згідно з яким відповідачу було надано кредит в сумі 38000,00 доларів США під 14,00% річних.

Позивач зазначає, що 10.05.2007 р. між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (правонаступником якого є ПАТ " Всеукраїнський акціонерний банк") та ОСОБА_1 було укладено договір застави, згідно з яким в заставу банку передано автомобіль марки Mercedes-benz 0304, 1995 р.в.

Також, 10.05.2007 р. з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, між ОСОБА_2 та ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (правонаступником якого є ПАТ " Всеукраїнський акціонерний банк") було укладено договір застави, згідно з яким ОСОБА_2 в заставу банку передано автомобіль марки ГАЗ 32213, 1999 р.в.

Окрім того, 10.05.2007 р. з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, між ОСОБА_3 та ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (правонаступником якого є ПАТ " Всеукраїнський акціонерний банк") також було укладено договір застави, згідно якого ОСОБА_3 в заставу банку передав автомобіль IKARUS 256, 1989 р.в.

23.05.2008 року, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (правонаступником якого є ПАТ " Всеукраїнський акціонерний банк") та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_1 та в повному обсязі несе відповідальність перед банком у разі невиконання останнім зобов'язань за кредитним договором.

Позивач стверджує, що 28.01.2010 року між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", правонаступником якого є ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір №4 до основного кредитного договору, згідно з яким останньому було надано кредит у формі відкличної мультивалютної непоновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом заборгованості в сумі еквівалентній 375 871,49 грн., строком до 08.05.2013 р. зі сплатою 20% річних за користування кредитними коштами.

Також позивач зазначає, що 28.01.2010 року, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та, відповідно: з ОСОБА_3 було укладено додатковий договір №3 до договору поруки та договір про внесення змін №1 до договору застави; з ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін №1 до договору застави; з ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін №1 до договору застави.

Приписами ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України закріплено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Розділом 2 Кредитного договору та додаткового договору №4 до кредитного договору передбачений порядок виконання грошових зобов'язань позичальника. Зокрема, відповідно до п. 2.5 Відповідачі зобов'язується щомісячно, до дати, встановленої в графіку, поповнювати транзитний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумі, не меншій суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів, інших плат, встановлених в графіку.

Проте, в порушення умов кредитного договору та діючого законодавства, відповідачі не виконують належним чином взяті на себе зобов'язання, що в свою чергу відповідно до п. 2.7 Кредитного договору та додаткового договору №4 до Кредитного договору є підставою для пред'явлення Позивачем вимоги про виконання Відповідачами боргових зобов'язань.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Додатковим договором №4 до кредитного договору, а саме, п. 1.3. передбачено, що кредитні кошти надаються строком по 08.05.2013 року, проте, в порушення умов кредитного договору та діючого законодавства, відповідачі не виконали належним чином взяті на себе зобов'язання, що в свою чергу відповідно до договору та діючого законодавства є підставою для пред'явлення позивачем вимоги про виконання відповідачем боргових зобов'язань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 умови укладеного сторонами кредитного договору належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 23.05.2013 р. за останнім рахується заборгованість в загальній сумі 230 408,16 грн., яка складається з 159947,42 грн. - заборгованості за кредитом, 47160,05 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 23300,69 грн. - заборгованість по сплаті штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 541, 543, 554 Цивільного кодексу України у разі порушення позичальником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 4.4 додаткового договору №4 до кредитного договору передбачено, що відповідачі зобов'язаний за неналежне виконання грошових зобов'язань сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від суми неналежно виконаного грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" та ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу" та ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено законом або договором.

В п. 3.2. договору застави передбачено право Банку обирати порядок звернення стягнення на заставне майно.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави, в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону.

Сторонами, за змістом договору про внесення змін №1 до договору застави, укладено 10.05.2007 р. між Позивачем та ОСОБА_2 (п.1), узгоджена заставна вартість предмета застави, яка становить 4 000,00 доларів США, еквівалент яких в гривнях за курсом на день посвідчення договору складає 20 200,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, віднести пропорційно за рахунок відповідачів згідно ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 14, 60, 62, 212-214, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНН НОМЕР_1, який проживає: АДРЕСА_1) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНН НОМЕР_3, який проживає: АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (р/р 37396880020 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, код 19017842 МФО 380537) заборгованості за кредитним договором №26-Ф в загальній сумі 230408,16 грн., яка складається з 159947,42 грн. - заборгованості за кредитом, 47160,05 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 23300,69 грн. - заборгованість по сплаті штрафних санкцій.

3. Звернути стягнення на предмет застави шляхом прилюдних торгів, відповідно до умов договору застави №702 від 10.05.2007 р., що належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 виданого ММРЕВ УДАЇ УМВС в Миколаївській області, а саме: транспортний засіб марки ГАЗ 3221 3, 1999 р.в., коричневого кольору, номер кузова (шасі) НОМЕР_5, д/н НОМЕР_2.

4. Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" витрати на оплату судового збору в сумі 2304,08 грн. по 768,02 грн. з кожного.

Повний текс рішення складений 23.08.2013 р.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя