№ справа:1/0109/16/2012Головуючий суду першої інстанції:Долгополов Андрій Миколайович
№ провадження:11/190/780/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Скляров В. М.
_________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Склярова В.М.,
Суддів -Капустіної Л.П., Кордика С.В.,
за участю прокурора - Ярошенко Л.Д.,
засудженогоОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 16 квітня 2013 року, яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Средній Усольського району Іркутської області, громадянин України, освіта вища, одружений, фя який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджений за ч.5 ст.191 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 5-ти років позбавлення волі і з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій строком на три роки, без конфіскації всього особисто належного майна. На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнено від призначеного основного покарання з випробуванням строком на три роки з зобов'язанням періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;
засуджений за ч.2 ст.27, ч.2 ст.366 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарські функції строком на 2 роки. На підставі ч.5 ст.74,п.3 ч.1 ст.49 КК України звільнений від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с.Профінтерн Вовчанського району Харківської області, громадянин України, освіта середня технічна, одружений, пенсіонер, раніше не судимий, який проживає за адресою: АДРЕСА_2
засуджений за ч.5 ст.191 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 5-ти років позбавлення волі і з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій строком на три роки, без конфіскації всього особисто належного майна. На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнено від призначеного основного покарання з випробуванням строком на три роки з зобов'язанням періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;
засуджений за ч.2 ст.366 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарські функції строком на 2 роки. На підставі ч.5 ст.74,п.3 ч.1 ст.49 КК України звільнений від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Стягнуто з ОСОБА_7 і ОСОБА_6 на користь держави в частковому порядку розходи за проведення експертиз по 5301,08 грн. з кожного.
Питання щодо речових доказів вирішено.
ВСТАНОВИЛА:
Відповідно до вироку місцевого суду ОСОБА_6, являючись генеральним директором ТОВ «Алафитон», і ОСОБА_7, являючись суб'єктом господарської діяльності фізичною особою, у січні 2005 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, шляхом складання документів, в яких було внесено завідомо неправдиві відомості, заволоділи грошовими коштами в загальній сумі 193220 грн., які належать ТОВ «Алафитон», а також квартирами №№ 88,89,91,98,99 в багатоквартирному житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, загальною вартістю 427717грн., своїми діями спричинивши ТОВ «Алафитон» матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.
В апеляції прокурор, не заперечуючи висновок суду про винність ОСОБА_7 і ОСОБА_6 в інкримінованих їм злочинах, ставить питання про скасування вироку місцевого суду відносно ОСОБА_7 і ОСОБА_6 у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину, особі засудженого та порушень ст.75, ст.69, ст.74 ч.5, ст.49 ч.1 п.3 КК України. Так вимоги апеляції мотивовані наступним. Суд при призначенні ОСОБА_7 і ОСОБА_6 покарання послався та ті обставини, що пом'якшують відповідальність, які є нормою для кожної людини; суд не повною мірою врахував ту обставину, що вчинено злочин, який відноситься до особливо тяжких, що свідчить про підвищену небезпеку вчиненого; суд недостатньо врахував особу ОСОБА_7, який ніде не працює; також засуджені провину у вчинених злочинах не визнали, збиток, заподіяний злочином, не відшкодували, злочин вчинили умисно. Також судом, при призначенні покарання за ч.2 ст.366 КК України, із застосуванням ст.74 ч.5, ст.49 ч.1 п.3, з порушенням законодавства, призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.
В запереченнях на апеляцію ОСОБА_7 просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляції, ОСОБА_6, який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, обсудивши доводи апеляції та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.323 КПК України (1960 року) вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст. 367 КПК України (1960 року) однією із підстав для скасування вироку при розгляді справи судом апеляційної інстанції є наявність істотних порушень вимог КПК України. За змістом ст. 370 ч. 1 КПК України істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкоджали чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок.
Зі змісту ст.334 КПК України 1960 року вбачається, що в мотивувальній частині вироку суд викладає те, що він вважає встановленим в результаті судового розгляду , і наводить мотивування своїх рішень по справі. Основою мотивувальної частини вироку є аналіз і оцінка досліджених судом доказів. При постановленні вироку повинні получити оцінку усі докази, розглянуті в судовому засіданні: як докази, на підставі яких суд визнав встановленими ті чи інші обставини, так і ті з них, в силу яких суд дійшов висновку, що деякі обставини не мали міста в дійсності. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.
Проте, судом першої інстанції ці положення закону при постановленні вироку по даній кримінальній справі не дотриманні.
Як убачається з мотивувальної частини вироку, суд, обґрунтовуючи винуватість засуджених, навів докази, перерахувавши їх, але не дав ніякої оцінки та аналізу. Крім того, вказані у вироку покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, відповідно до протоколу судового засідання не були допитані у залі судового засідання на всьому протязі розгляду справи і суд, в порушення вимог ст.257 КПК України, не з'ясував доцільність їх явки та допиту, чим істотно порушив кримінально-процесуальний закон.
Також в порушення кримінально-процесуального законодавства України (1960 року) суд в доказуванні винуватості послався на показання засудженого, який на початку судового слідства був допитаний в якості свідка. Крім того, вказав про сумніви суду по оцінці роботи на 193 200 грн., що є недопустимим при постановленні вироку. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вказані порушення кримінально-процесуального кодексу України (1960 року) є істотними і перешкоджають суду постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що вирок суду підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий розгляд, в ході якого суду необхідно дати оцінку усім обставинам по справі в їх сукупності і прийняти законне рішення.
Керуючись ст.ст.365, 366, 367, 374 КПК України (1960 року), розділом XI Перехідних положень КПК України 2012 року, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 16 квітня 2013 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 скасувати.
Кримінальну справу відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повернути на новий судовий розгляд в Київський районний суд м.Сімферополя АР Крим в іншому складі суддів.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вигляді підписки про невиїзд залишити без зміни.
Судді
Скляров В.М. Капустіна Л.П. Кордик С.В.