Справа № 413/5363/13к
Провадження № 11сс/782/542/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2013 року м. Луганськ
Судова колегія з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Молчанова О.О.,
суддів: Кожушка М.В., Сахарілєнко О.Г.,
при секретарі: Митрофанові Р.О.,
за участю прокурора: Касяненко А.І.,
розглянула у судовому засіданні в м.Луганську апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Краснолуцького міського суду Луганської області від 16 серпня 2013 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013030210003110 від 12 серпня 2013 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,-
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Краснолуцького міського суду Луганської області від 16 серпня 2013 року відносно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12013030210003110 за його підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.10.2011 року, у період часу з 01:00 години до 2:00 години, ОСОБА_2, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел, спрямований на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_5 і ОСОБА_6, поєднаний з проникненням у житло, прийшли за місцем проживання останніх за адресою: Луганська область, м. Вахрушево, вул. Октябрьська б. кв. 4, шляхом ривка відкрили вхідні двері квартири, замкнені на металевий гачок та проникли у передпокій, після чого стали стукати у двері, що ведуть з передпокою до кухні, замкнені на металевий гачок. При цьому ОСОБА_3 вимагав у ОСОБА_5 і ОСОБА_6 впустити їх у квартиру і дати їм гроші під приводом плати за нібито раніше вчинену ОСОБА_5 крадіжку.
Останні, усвідомлюючи злочинні наміри ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, стали утримувати вхідні двері, тоді ОСОБА_2 через незачинену кватирку вікна зальної кімнати проник до зали, а звідти в кухню, де зіштовхнув ОСОБА_5 і ОСОБА_6, в результаті чого вони вдарилися один об одного лобами, після чого відштовхнув потерпілих в різні сторони, внаслідок чого ОСОБА_6 впала на підлогу, а ОСОБА_5 залишився на ногах. Потім ОСОБА_2 відкрив вхідні двері квартири, впустивши ОСОБА_7В та ОСОБА_8 у кухню.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на вчинення розбійного нападу, ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров'я, стали бити ОСОБА_5, завдаючи множинні удари руками і ногами в область голови, ніг і грудної клітини, а після падіння потерпілого на підлогу, ОСОБА_3 і ОСОБА_9 продовжили його побиття, завдаючи удари руками і ногами в область грудної клітини, внаслідок чого потерпілий знепритомнів.
У процесі побиття ОСОБА_5, ОСОБА_10 відвів ОСОБА_6 в спальну кімнату, куди пізніше зайшли ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, який прийшов у свідомість.
У спальній кімнаті ОСОБА_2 і ОСОБА_3 стали розпивати спиртні напої, що були у потерпілих, разом зі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, споїти таким чином потерпілих для полегшення вчинення злочину. У процесі розпивання спиртного, ОСОБА_2 В,О., застосовуючи насильство небезпечне для життя і здоров'я, з метою залякати ОСОБА_6, завдав їй наявним у нього ножем один удар в область правої руки, заподіявши тілесне ушкодження у вигляді рани правого передпліччя, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, а потім ОСОБА_3, продовжуючи вимагати гроші під приводом повернення неіснуючого боргу за нібито раніше викрадений ОСОБА_5 та ОСОБА_6 електричний двигун, разом з ОСОБА_2 продовжили побиття ОСОБА_5, завдавши йому не менше 3 ударів руками в область обличчя, а потім перемістилися до зали, де продовжив побиття останнього, завдаючи удари руками і ногами в область голови та грудної клітини. В ході побиття ОСОБА_5 ОСОБА_2 також погрожував потерпілому вбити його, якщо він не віддасть грошові кошти.
У процесі побиття ОСОБА_5 ОСОБА_4 прикрив двері, що ведуть до зали, а сам залишався в спальні з ОСОБА_6, стежачи за тим, що б вона не завадила побиттю та не змогла покинути квартиру і викликати допомогу, тим самим забезпечуючи безпеку скоєння злочину, але в процесі побиття ОСОБА_5, ОСОБА_4 також пішов в зал і приєднався до побиття потерпілого, також наносячи йому удари руками і ногами в область голови та грудної клітини.
У результаті побиття потерпілого ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді:
синців на обличчі, забитої рани нижньої губи, закритої черепно-мозкової травми, забиття грудної клітини, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;
струс головного мозку, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, як таке, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
У ході побиття ОСОБА_11, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 потерпілого ОСОБА_5, останній знепритомнів, після чого нападники припинили його побиття. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перетягнули ОСОБА_5 в спальню і кинули його на диван, а коли ОСОБА_6 нахилилася над співмешканцем, намагаючись надати йому першу допомогу, ОСОБА_2, продовжуючи застосовувати насильство, небезпечне для життя і здоров'я, завдав ОСОБА_6 невстановленим тупим предметом один удар в потиличну область голови, в результаті чого вона також втратила свідомість.
Після того, як потерпілі виявилися в несвідомому стані, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, не знайшовши грошей і цінного майна в оселі потерпілих, зникли з місця скоєння злочину.
Захисник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі в інтересах ОСОБА_2 вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим. Вказує, що в протоколах допитів немає згадування, що ОСОБА_2 намагався вплинути на потерпілих, не надано доказів, які б свідчили про те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування, або іншим чином перешкоджати провадженню. Зазначає, що ОСОБА_2 раніше в розшуку не перебував, від органів досудового розслідування ніколи не переховувався, має постійне місце мешкання, мешкає з батьками, а його підозра у вчинені кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких не відноситься до можливого «ризику». Просить скасувати ухвалу суду, ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та слідчого Міткевич І.І., які вважали апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступного.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В діях підозрюваного ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років, та яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
У відповідності до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Судова колегія вважає, що слідчим суддею обґрунтовано встановлено наявність ризиків, які свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілого та свідка, переховуватися від органів досудового розслідування, або іншим чином перешкоджати провадженню.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч.1 ст. 178 КПК України.
Як випливає з матеріалів справи, ухвалюючи рішення про задоволення клопотання та обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя врахував вагомість та достатність наявних доказів в даному кримінальному провадженні, тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному ОСОБА_2, міцність його соціальних зв’язків, дані про особу підозрюваного, який ніде не працює, утриманців не має, обставини вчинення кримінального правопорушення та мотивовано дійшов висновку про те, що менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Також, на думку колегія суддів, слідчий суддя вірно, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, дійшов висновку про можливість не визначати розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 вчинено кримінальне правопорушення із застосуванням насилля проти особистості.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, з наведенням відповідних мотивів, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст. 196 КПК України, дійшов висновку про доцільність обрання стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З урахуванням наведеного доводи апеляційної скарги щодо недоведеності наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, судова колегія вважає необґрунтованими.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 є законним, обґрунтованим, мотивованим та єдино можливим запобіжним заходом щодо даного конкретного випадку, застосування інших запобіжних заходів є недоцільним.
З урахуванням викладеного судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 та скасування ухвали слідчого судді Краснолуцького міського суду Луганської області від 16 серпня 2013 року.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Краснолуцького міського суду Луганської області від 16 серпня 2013 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013030210003110 від 12 серпня 2013 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: