ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1715/13-ц

Провадження № 2/362/1196/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.08.2013 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді - К.В. Медведєва,

при секретарі - Савчук Т.І.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Васильківського районного відділу Управління Департаменту міграційної служби України в Київській області про признання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачці на підставі ордеру на жиле приміщення надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Позивачка зазначає, що перебувала у шлюбі з 28.12.1987 до 22.11.1994 року. Після укладення шлюбу позивачка дала згоду на реєстрацію позивача у вказаній квартирі.

Позивачка стверджує, що після розірвання шлюбу 22.11.1994 року, відповідач продовжував проживати у вказаній квартирі до квітня 2007 року, коли він не попередивши, вибрався з квартири, забравши з собою свої речі і, не знявшись з реєстрації за місцем проживання, виїхав з смт. Глеваха в невідомому напрямку. Відтоді відповідач в квартирі не проживає, вартість комунальних платежів не сплачує, жодного разу в квартирі не з'являвся і його місце перебування невідоме.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та вказала, що вона разом з дітьми бажає приватизувати квартиру в якій вони проживають. Натомість зробити це планують після того, як відповідача буде знято з реєстрації за вказаною адресою. Також в судовому засіданні позивачка пояснила, що просила сина поговорити з відповідачем щодо проживання відповідача у спірній квартирі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та вказав, що в квітні 2007 року його вигнали з квартири, і він був змушений з того часу ночувати у знайомих та друзів, на робочому місці. Відповідач стверджує, що в квартирі й досі зберігаються його речі, які він не може отримати, оскільки його туди не допускають, а зняти його з реєстрації бажають для того, щоб він не прийняв участі у приватизації зазначеної квартири. Відповідач вказав, що іншого житлового приміщення він не має.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали та відповідно до ч. 3, 4 ст. 10 ЦПК України сприяючи всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснивши особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попередивши їх про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяючи здійсненню їхніх прав, приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду положень ст.ст. 57 і 58 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом достовірно встановлено, що позивачці на підставі ордеру від 20.08.1984 року № 270 на сім'ю з 3х осіб надано право на зайняття 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1.

20.11.1994 року шлюб між сторонами спору розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1

В квітні 2007 року син позивачки вигнав відповідача з квартири АДРЕСА_1, про що стверджує відповідач та визнає позивачка.

Згідно довідки про склад сім'ї, виданої КЖЕП Глевахівської селищної ради 11.03.2013 року в квартирі зареєстровані сторони спору та дочка позивачки.

Відповідно до акту обстеження житлових умов, депутата Поповіченка В.А., відповідач з квітня 2007 року к вищевказаній квартирі не проживає.

Статтею 71 ЖК України передбачено, що за особою, що без поважних причин відсутня в житловому приміщенні, право користування ним зберігається на протязі шести місяців.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).

Враховуючи те, що відсутність відповідача в квартирі АДРЕСА_1 пов'язана з поважними причинами, а саме з тим, що його вигнали з цієї квартири, то суд вважає, що підстави для визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням відсутні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 158, 208, 209, 212, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя К.В.Медведєв