АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження: 22ц/790/5456/2013 Головуючий І інстанції -

Справа: № 2035/10849/2012 Олізаренко С.М.

Категорія: сімейні Доповідач - Костенко Т.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді: Костенко Т.М.,

суддів: Міненкової Н.О., Ларенка В.І.

при секретарі Ленюк Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09 липня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особистою власністю майна, набутого за час шлюбу, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності,

в с т а н о в и л а

В серпні 2012 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила визнати автомобіль NISSAN MIKRA, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, набутий за час шлюбу з відповідачем по справі, її особистою власністю. В обґрунтування позву послалася на те, що спірний автомобіль придбаний нею за особисті кошти, подаровані її батьком - ОСОБА_4

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 позов підтримали з підстав в ньому наведених, та в підтвердження позовних вимог надали суду квитанції про отримання ОСОБА_2 грошових переказів, а також копію договору банківського вкладу та довідки AT «УкрСиббанк» про наявність вкладного рахунку позивача.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував і звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про визнання спірного автомобіля спільною сумісною власністю про встановлення почергового порядку користування ним помісячно протягом року. В обґрунтування вимог пояснив, що гроші на придбання спірного автомобілю дали його батьки - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, при цьому банківський рахунок, на який їх внесено, був відкритий на ім'я ОСОБА_2 за домовленістю подружжя.

Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09 липня 2013 року у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний - задоволено. Визнане право спільної сумісної власності сторін на спірний автомобіль, а також встановлено порядок користування зазначеним майном, вирішене питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, ОСОБА_5, просить скасувати рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, вважає, що судом невірно дана оцінка обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено в суді першої інстанції, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 20.06.2003 року. Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 14.05.2012 року шлюб, укладений між сторонами було розірвано.

Судом також встановлено, що 29 січня 2010 року між ТОВ «Атлант-М» та ОСОБА_2 було укладено договір № АМЗкАІ 10000748, на підставі якого на ім*я останньої було придбано та зареєстровано автомобіль NISSAN MIKRA, 2010 року випуску.

Ухвалюючи рішення по справі, суд першої інстанції з посиланням на ст.368 ЦК України та ст.60 СК України, виходив з того, що майно, придбане подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам і матеріалам справи та ґрунтується на вимогах Закону.

Як вбачаться з матеріалів справи вартість придбаного автомобіля складає 143 542 грн.

В якості доказу придбання автомобіля за власні кошти позивачкою ОСОБА_2 суду біло надано квитанції про отримання грошових переказів та довідку банка про наявність банківського вкладу.

На думку судової колегії такі документи не можуть бути доказом по справі, оскільки грошові перекази були здійснені за 10 років до придбання автомобіля, а сам факт існування договору банківського вкладу, підтверджений довідкою АТ «УкрСиббанк» про наявність вкладного рахунку ОСОБА_2, не підтверджують її позовні вимоги, оскільки з них вбачається, що кошти вносились до банківської установи саме в період шлюбу.

Згідно ч.З ст.368 ЦК України, ст. 60 СК України майно, набуте подружжя за час: шлюбу, належить дружині на чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, шо кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З приписів п.З ч.І ст. 57 СК України вбачається, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Таким чином, судова колегія вважає, що районний суд обґрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання спірного майна особистою власністю позивачки ОСОБА_2

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду в частині встановлення порядку користування спірним майном, виходячи з наступного.

Як вбачається з змісту ст.1187 ЦК України, діяльність, пов*язана з використанням, зберіганням та утриманням транспортних засобів, є джерелом підвищеної небезпеки. Встановлюючи порядок користування спірним автомобілем кожною із сторін помісячно, суд не з*ясував, чи є у відповідача ОСОБА_3 право на управління автомобілем, підтверджене посвідченням водія, чи може він за станом здоров*я керувати автомобілем, тощо.

Виходячи з таких обставин, судова колегія вважає, що суд 1 інстанції передчасно прийшов до висновку про можливість рівноцінного права користування спільним майном, а тому вважає за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України змінити це судове рішення в частині, що стосується встановлення порядку користування спірним автомобілем, скасувавши рішення в цій частині.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, задовольнити частково.

Змінити рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 липня 2013 року, скасувавши його в частині задоволення позовних вимог про встановлення порядку користування автомобілем та відмовити в задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий-суддя -

Судді -