РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Справа № 13/86-Б

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

заявника - не з'явились

кредиторів - не з'явились

ліквідатор Рудий А.М. - не з'явився

ліквідатор Іващук В.А. - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду апеляційну скаргу апеляційну скаргу арбітражного керуючого Рудого А.М., як ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенівка", на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 20.06.13 р. у справі №13/86-Б

та апеляційну скаргу Трача Віталія Васильовича, як уповноваженої особи співвласників майнових паїв с. Ясенівка Ярмолинецького району Хмельницької області, на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 20.06.13 р. у справі №13/86-Б (суддя Радченя Д.І.)

за заявою Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі Хмельницької області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенівка"

про визнання банкрутом

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2013 року, ухвалою господарського суду Хмельницької області було частково задоволено скаргу Трача В.В., як представника співвласників майнових паїв с. Ясенівка Ярмолинецького району Хмельницької області, на дії арбітражного керуючого-ліквідатора Рудого А.М. та усунуто його від виконання обов'язків ліквідатора СТОВ, а в частині анулювання його ліцензії арбітражного керуючого - відмовлено.

Арбітражний керуючий Рудий А.М., не погоджуючись з прийнятою ухвалою, в своїй апеляційній скарзі просить її скасувати, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки дана скарга взагалі не мала би бути прийнята до розгляду тому, що скаргу подано позивачем як фізичною особою, а також зазначено відповідачем фізичну особу, яка має відповідну ліцензію на зайняття визначеним видом діяльності. Крім того, вважає, що дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси, а скаржник не відноситься до даної категорії. Також, господарський суд, посилаючись на неправомірні дії ліквідатора в ході ліквідаційної процедури як на підставу його усунення, не зазначає яким чином повинен був діяти ліквідатор в зазначеній ситуації. Так само, вважає, що господарський суд неправомірно призначив іншого ліквідатора, оскільки у випадку усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків ліквідатора, суд повинен був звернутися до кредиторів з пропозицією щодо іншого арбітражного керуючого, а у випадку їх відмови - до Державного органу з питань банкрутства.

Представник співвласників майнових паїв с. Ясенівка - Трач В.В., не погоджуючись частково з прийнятою ухвалою, в своїй апеляційній скарзі просить скасувати її в частині відмови анулювання ліцензії арбітражного керуючого Рудого А.М. та винести ухвалу про невиконання або неналежне виконання обов'язків покладених на арбітражного керуючого Рудого А.М. та направити її до міністерства юстиції, вважаючи, що судом прийняті висновки з порушенням норм матеріального права, оскільки господарський суд зобов'язаний був винести ухвалу про невиконання або про належне виконання обов'язків арбітражного керуючого та направити її державному органу з питань банкрутства.

12 серпня 2013 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ліквідатора СТОВ "Ясенівка" - арбітражного керуючого Рудого А.М. було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 21 серпня 2013 року.

В цей же день, 12 серпня 2013 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу уповноваженої особи співвласників майнових паїв Трача В.В. також було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 21 серпня 2013 року в одному провадженні, зобов'язавши апелянта надати докази надсилання даної апеляційної скарги іншим учасникам справи.

Представники сторін у судове засідання не прибули, хоча завчасно були повідомлені про час і місце судового розгляду, що вбачається з повідомлень про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Від обох апелянтів надійшли клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, а також Трач В.В. повідомив, що він не отримував копію апеляційної скарги поданої арбітражним керуючим Рудим А.М.

Колегія суддів, дослідивши подані клопотання та матеріали справи, зважаючи, що апелянтами оскаржується ухвала місцевого господарського суду, строк перегляду якої, відповідно до ч.2 ст. 102 ГПК України, встановлено протягом п'ятнадцяти днів. У виняткових випадках, за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд може продовжити термін розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів. Оскільки, строк перегляду ухвали господарського суду першої інстанції спливає 27 серпня 2013 року, обов'язковою явка сторін у судове засідання судом не визнавалась, а апелянти подаючи клопотання про відкладення розгляду справи, заяв про продовження строку розгляду справи не подавали, а також приймаючи до ваги те, що розгляд апеляційних скарг може бути вирішено по суті, у апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення заявлених клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Щодо посилань Трача В.В. на неотримання ним копії апеляційної скарги, то судова колегія зазначає, що арбітражний керуючий Рудий А.М., подаючи апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду від 20 червня 2013 року, надав відповідні докази направлення її копії іншим учасникам справи у тому числі і Трачу В,В. (розрахунковий документ встановленої форми (касовий чек від 27 липня 2013 року на відправку цінного листа), опис вмісту цінного листа, поданий в оригіналі), а тому отримання даної кореспонденції залежало виключно від бажання та волевиявлення отримувача.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі, явка яких не визнавалась обов'язковою, належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

12 травня 2009 року, ухвалою господарського суду Хмельницької області, у справі №13/86-Б, за заявою ДПІ у Ярмолинецькому районі Хмельницької області було порушено провадження про визнання банкрутом СТОВ "Ясенівка" з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

25 травня 2009 року, постановою господарського суду Хмельницької області боржника - СТОВ "Ясенівка" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Рудого А.М., якого зобов'язано провести ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", скласти ліквідаційний баланс та подати його господарському суду разом із звітом про свою діяльність, щомісячно подавати інформацію господарському суду про проведену роботу.

23 вересня 2011 року, ухвалою господарського суду Хмельницької області, у справі №13/86-Б, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2011 року, було відмовлено у задоволенні скарги Трача В.В. на дії ліквідатора-арбітражного керуючого Рудого А.М. в частині віднесення ним до ліквідаційної маси активів боржника та його ж скарги на рішення зборів комітету кредиторів згідно протоколу №6 від 22 листопада 2010 року про внесення до ліквідаційної маси розпайованого майна та визнання неправомірними дій ліквідатора і виключення майна з ліквідаційної маси.

14 серпня 2012 року, постановою Вищого господарського суду України, у даній справі, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2011 року та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23 вересня 2011 року було скасовано та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

13 грудня 2012 року, ухвалою господарського суду Хмельницької області, у справі №13/86-Б, знову було відмовлено у задоволенні скарги Трача В.В. на дії ліквідатора-арбітражного керуючого Рудого А.М. в частині віднесення ним до ліквідаційної маси активів боржника та його ж скарги на рішення зборів комітету кредиторів згідно протоколу №6 від 22 листопада 2010 року про внесення до ліквідаційної маси розпайованого майна та визнання неправомірними дій ліквідатора і виключення майна з ліквідаційної маси.

05 лютого 2013 року, постановою Рівненського апеляційного господарського суду, у даній справі, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23 квітня 2013 року, було скасовано ухвалу господарського суду Хмельницької області від 13 грудня 2012 року і прийнято нове судове рішення, яким скаргу уповноваженої особи співвласників майнових паїв Трача В.В. на дії ліквідатора-арбітражного керуючого Рудого А.М. - задоволено та визнано неправомірними дії ліквідатора в частині включення до ліквідаційної маси розпайованого майна, яке належить банкруту та п.5 резолютивної частини виключено майно з ліквідаційної маси, вказане в протоколі зборів кредиторів №6 від 22 листопада 2010 року.

15 травня 2013 року, представник співвласників майна Трача В.В. звернувся до господарського суду Хмельницької області з скаргою на дії ліквідатора Рудого А.М., в якій просив анулювати ліцензію арбітражного керуючого Рудого А.М., заборонивши йому займатись подібною діяльністю в подальшому та усунути його від виконання обов'язків ліквідатора СТОВ "Ясенівка".(т.9 а.с.188-208)

20 червня 2013 року, ухвалою господарського суду Хмельницької області було частково задоволено скаргу представника співвласників майна Трача В.В. на дії ліквідатора-арбітражного керуючого Рудого А.М. та усунуто його від виконання ним обов'язків ліквідатора СТОВ "Ясенівка", а в частині анулювання ліцензії арбітражного керуючого - відмовлено.(т.9 а.с.247-250)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно п.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закону) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

При цьому, місцевим господарським судом вірно враховано, з посиланням на п.1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року, що при розгляді даної справи підлягає застосуванню положення цього Закону в редакції від 14 травня 1992 року, оскільки 12 травня 2009 року було порушено провадження про визнання банкрутом СТОВ "Ясенівка" а 25 травня 2009 року постановою господарського суду Хмельницької області цього боржника було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення: - приймає до свого відання майно боржника, - вживає заходів по забезпеченню його збереження; - здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; - виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; - очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; - пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; - має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, - заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; - вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; - передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; - реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; - здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ст. 25 Закону, дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Тому, судова колегія відхиляє посилання апелянта арбітражного керуючого Рудого А.М. на те, що місцевий господарський суд не мав права приймати скаргу від Трача В.В. як фізичної особи на його дії як фізичної особи, оскільки Трач В.В., як представник співвласників майнових паїв с. Ясенівка, звернувся зі скаргою на дії ліквідатора СТОВ "Ясенівка" арбітражного керуючого, що не суперечить п.4 ст. 25 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 лютого 2013 року, постановою Рівненського апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23 квітня 2013 року, було задоволено скаргу уповноваженої особи співвласників майнових паїв Трача В.В. на дії ліквідатора-арбітражного керуючого Рудого А.М. та визнано неправомірними дії ліквідатора в частині включення до ліквідаційної маси розпайованого майна, яке належить банкруту та п.5 резолютивної частини виключено майно з ліквідаційної маси, вказане в протоколі зборів кредиторів №6 від 22 листопада 2010 року.

Задовольняючи скаргу на дії ліквідатора, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у ліквідатора не було підстав вважати, що спірне майно (зернотік) залишене для погашення кредиторської заборгованості, належить боржникові та підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також ліквідатор не вжив всіх належних заходів для з'ясування статусу спірного майна, оскільки він не звертався з запитами до відповідних реєструючих органів про те, за ким зареєстроване право власності (користування) земельною ділянкою, на якій розташоване спірне майно, а встановлені при розгляді справи обставини свідчать про неправомірність дій ліквідатора щодо включення спірного майна до ліквідаційної маси. А також зазначив, що включення зернотоку в ліквідаційну масу банкрута є необґрунтованим, оскільки зернотік не належить СТОВ "Ясенівка" на праві власності і не передавався товариству у повне господарське відання. При цьому, рішення комітету кредиторів про віднесення зернотоку до ліквідаційної маси та включення цього майна до ліквідаційної маси є незаконним.

Згідно ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Саме виходячи з визнання неправомірними дій ліквідатора-арбітражного керуючого Рудого А.М., представник співвласників майнових паїв с. Ясенівка Трач В.В. звернувся до господарського суду Хмельницької області зі скаргою, в якій просив усунути цього арбітражного керуючого від виконання обов'язків ліквідатора СТОВ "Ясенівка", анулювати його ліцензію, заборонивши займатись подібною діяльністю в подальшому.

Згідно ч.9 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним с обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Зважаючи на те, що дії ліквідатора при включенні спірного майна до ліквідаційної маси визнано неправомірними та такими, що не відповідають чинному законодавству, неправомірність дій ліквідатора встановлено господарським судом, місцевий господарський суд вправі був задоволити скаргу представника співвласників майнових паїв с. Ясенівка в частині усунення ліквідатора СТОВ "Ясенівка" арбітражного керуючого Рудого А.М. від виконання ним даних обов'язків.

Відповідно до п.8 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії. При невиконанні або неналежному виконанні обов'язків, покладених на арбітражного керуючого-ліквідатора, господарський суд може винести ухвалу, яку направляє державному органу з питань банкрутства.

Звертаючись зі скаргою на дії ліквідатора-арбітражного керуючого Рудого А.М., представник співвласників майнових паїв с. Ясенівка не навів у своїй скарзі і не довів у судовому засіданні, що діями арбітражного керуючого Рудого А.М. боржнику чи кредиторам було завдано значної шкоди. Крім того, відповідно до ч.2 п.8 ст. 3-1 зазначеного Закону, винесення ухвали і направлення її державному органу з питань банкрутства при невиконанні або неналежному виконанні своїх обов'язків арбітражним керуючим-ліквідатором, є право а не обов'язок місцевого господарського суду, а тому судова колегія критично оцінює посилання представника співвласників майнових паїв с. Ясенівка в апеляційній скарзі на те, що господарський суд був зобов'язаний винести ухвалу про невиконання або про належне виконання обов'язків арбітражного керуючого та направити її державному органу з питань банкрутства для анулювання його ліцензії та вважає їх безпідставними.

Колегія суддів, також, звертає увагу, що місцевий господарський суд, відповідно до вимог п.9 ст. 3-1, п.3. ст. 17, п.1 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за заявою державної податкової інспекції в Ярмолинецькому районі Хмельницької області та письмовою згодою арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №538 від 18 березня 2013 року), який одночасно повідомив, що протягом трудової діяльності не обіймав керівні посади (керівника чи заступника керівника юридичної особи), судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мав право призначити даного арбітражного керуючого ліквідатором СТОВ "Ясенівка".

Інші заперечення апелянтів, викладені у апеляційних скаргах, також не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, а тому відхиляються судом як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування та задоволення вимог апеляційних скарг як арбітражного керуючого-ліквідатора Рудого А.М. так і представника співвласників майнових паїв с. Ясенівка - Трач В.В..

Судові витрати за подачу апеляційних скарг, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в їх задоволенні, покладаються відповідно на кожного з апелянтів.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 20.06.13 р. у справі №13/86-Б залишити без змін, а апеляційні скарги арбітражного керуючого Рудого А.М., як ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенівка", та Трача Віталія Васильовича, як уповноваженої особи співвласників майнових паїв, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №13/86-Б повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.