ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08.12.06р. | Справа № 6/553-06 |
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металстандарт", Київська область, м.Вишневе
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський металургійний альянс", м.Дніпропетровськ
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Закрите акціонерне товариство "Донецьксталь-металургійний завод", м.Донецьк
про стягнення 63 060,60 грн.
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Придніпровський металургійний альянс”, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Металстандарт”, Київська область, м.Вишневе
про стягнення 268 205,6 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
Від позивача не з"явився
Від відповідача Бахмат А.Ю., довіреністьвід 20.09.2005 р.
Від 3-ї особи не з"явився
СУТЬ СПОРУ:
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Металстандарт”, Київська область, м.Вишневе-далі по тексту позивача-до Товариства з обмеженою відповідальністю „Придніпровський металургійний альянс”, м.Дніпропетровськ-далі по тексту-відповідача, за участю Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Закрите акціонерне товариство „Донецьксталь –металургійний завод”, м.Донецьк, про стягнення з відповідача на користь позивача 63 060,60 грн. основного боргу на підставі п. 5.6 умов договору поставки брухту чорних металів-надалі за текстом-товару № 14-02-06/1 від 14.02.2006 р.
Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 630,61 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.
Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що позивач в порушення п.3.2 умов договору, яким передбачено здійснення поставки партій товару обсягом не менш ніж 500 тонн щомісячно, з лютого по день розгляду справи судом позивач поставив відповідачу товар всього в кількості 55,80 тн у зв’язку з чим, у квітні 2006 року, відповідно до п.5.6 договору строк оплати товару поставленого в кількості 55,80 тн не настав, тому позивач повинен керуватися ст.530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання, строк виконання якого визначено посиланням на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
26.10.2006 р. на підставі письмової заяви сторін в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору був продовжений до 30.12.2006 року.
16.11.2006 р. позивач звернувся до суду з письмовим клопотанням про залучення до участі у справі Державне територіально-галузеве об’єднання Південно-Західної залізниці Київської дирекції залізничних перевезень „Станція Вишневе” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача, яке є перевізником товару, та зобов’язати його надати належні докази видачі одержувачу вантажу, відправленого згідно накладної № 32572849 від 28.03.2006 р.
Також позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування у третьої особи Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь –металургійний завод” акт приймання-передачі по формі 69 (19), передбачений п.3.1 договору поставки № 14-02-06/1 від 14.02.2006 р., та зобов’язати його надати належні докази отримання одержувачу вантажу, відправленого згідно накладної № 32572849 від 28.03.2006 р.
29.11.2006 р. відповідач у відповідності з вимогами ст.60 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до позивача на адресу зазначену позивачем у Статуті, яку в судовому засіданні 07.12.2006 р. підтримав в повному обсязі, у якій просить суд на підставі п.6.1 умов вищеназваного договору в зв’язку з істотним порушенням позивачем умов договору в частині обсягу поставляємого товару та згідно п. 57 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 р. стягнути з позивача неустойку за недопоставку товару за договором № 14-02-06/1 від 14.02.2006 р. в розмірі 268 205,6 грн. з тих підстав, що позивач в порушення п.3.2 умов договору та специфікації до нього не допоставив відповідачу у лютому 2006 року 500 тн товару, - у березні 2006 року 500 тн товару, - у квітні 2006 року 444,2 тн товару, - у травні 2006 року 500 тн товару, - у червні 2006 року 500 тн товару, - у липні 2006 року 500 тн товару, - у серпні 2006 року 500 тн товару, - у вересні 2006 року 500 тн товару.
Додатково відповідач просить суд стягнути з позивача на його користь 2 682,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивач позовні вимоги викладені в зустрічній позовній заяві відповідача в судовому засіданні не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що вони є необґрунтованими та не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Третя особа в судове засідання не з’явилась, про дату та місце судового розгляду справи належним чином повідомлена, згідно клопотання від 27.09.2006 р. просить справу розглянути без її участі.
03.10.2006 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 26.10.2006 р. у зв’язку з тим, що позивач в судове засідання не з’явився.
26.10.2006 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.11.2006 р., до 07.12.2006 р., до 08.12.2006 р. для надання сторонами документів в обґрунтування своїх вимог і своїх заперечень.
08.12.2006 р. на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
14.02.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання товару № 14-02-06/1 та підписано специфікацію до нього, у відповідності до п.3.2 умов якого позивач зобов’язався здійснити поставку відповідачеві партій товару не менш 500 тн в місяць, а покупець сплатити поставлені партії товару.
У відповідності з п.1.2 договору вид та ціна товару фіксуються у відповідних специфікаціях (додатках, додаткових угодах), що є невід’ємною частиною цього договору.
Згідно специфікації від 27.03.2006 р. до договору Постачальник здійснює поставку відповідачеві товару щомісячно рівномірними партіями до 31.12.2006 р.
Відповідно до п.3.1 умов договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця у момент підписання акту приймання-передачі по формі 69 (19). І саме з цього моменту зобов’язання Постачальника по поставці товару вважаються виконаними.
В порушення п.3.2 умов договору та специфікації до нього позивач здійснив поставку товару всього у кількості 55,8 тн та відправив за реквізитами Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь-металургійний завод”, зазначені в п.3.1 умов договору, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 32572849 від 28.03.2006 р.
Відповідно до п.5.6 умов договору Покупець сплачує обумовлені п.3.2 договору та поставлені партії товару належної якості у наступному порядку: - 80% вартості вказаних вище узгоджений партій товару сплачується Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом двох-трьох банківських днів на підставі копії четвертого примірника залізничної накладної станції відправника, що свідчить про відправлення узгодженої партії товару Постачальником на адресу Покупця; - 20% вартості узгодженої та поставленої партії товару сплачується покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом трьох-п’яти банківських днів на підставі акту приймання-передачі товару форми 69(19), що свідчить про фактичну поставку узгодженої партії товару Постачальником на адресу Покупця.
Позивач, вважаючи, що строк виконання зобов’язання у відповідача по оплаті отриманого товару виник, але відповідач у строк, визначений п.5.6 умов договору своїх зобов’язань не виконав, 07.07.2006 р. за № 06/07 звернувся до відповідача з претензією про оплату заборгованості у сумі 63 060,60 грн., яку відповідач залишив без відповіді і задоволення, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з відповідача на його користь 63 060,60 грн. заборгованості на підставі п. 5.6 умов договору поставки товару № 14-02-06/1 від 14.02.2006 р. за поставлений товар.
Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 630,61 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.
29.11.2006 р. відповідач у відповідності з вимогами ст.60 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до позивача, яку в судовому засіданні 07.12.2006 р. підтримав в повному обсязі, у якій просить суд на підставі п.6.1 умов вищеназваного договору в зв’язку з істотним порушенням позивачем умов договору в частині обсягу поставляємого товару та згідно п. 57 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 р. стягнути з позивача неустойку за недопоставку товару за договором № 14-02-06/1 від 14.02.2006 р. в розмірі 268 205,6 грн. з тих підстав, що позивач в порушення п.3.2 умов договору та специфікації до нього не допоставив відповідачу у лютому 2006 року 500 тн товару, - у березні 2006 року 500 тн товару, - у квітні 2006 року 444,2 тн товару, - у травні 2006 року 500 тн товару, - у червні 2006 року 500 тн товару, - у липні 2006 року 500 тн товару, - у серпні 2006 року 500 тн товару, - у вересні 2006 року 500 тн товару.
Додатково відповідач просить суд стягнути з позивача на його користь 2 682,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально не було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог, оскільки: по-перше, згідно з умовами договору обов’язок оплатити товар у покупця виникає лише після поставки узгодженої партії товару (п.5.6 договору), поняття якої визначено у п.3.2 договору ( тобто не менше 500 тн на місяць); по-друге, поняття „норма завантаження вагону (визначена в специфікації у розмірі не менше 50 тн) не є тотожною поняттю „партія” товару (розмір узгодженої партії товару наведено у п.3.2 договору); по-третє, враховуючи, що при узгодженій сторонами поставці партій товару в обсязі не менше 500 тн на місяць, постачальником фактично поставлено в квітні 2006 року лише 55,80 тн, на момент звернення з позовною заявою строк оплати товару за договором № 14-02-06/1 від 14.02.2006 р. не наступив.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до п.5.6 умов договору відповідач брав на себе зобов’язання сплатити грошові кошти за поставлені партії товару належної якості в наступному порядку: 80% вартості вказаних вище узгоджений партій товару сплачується Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом двох-трьох банківських днів на підставі копії четвертого примірника залізничної накладної станції відправника, що свідчить про відправлення узгодженої партії товару Постачальником на адресу Покупця; 20% вартості узгодженої та поставленої партії товару сплачується покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом трьох-п’яти банківських днів на підставі акту приймання-передачі товару форми 69(19), що свідчить про фактичну поставку узгодженої партії товару Постачальником на адресу Покупця. Таким чином, п.5.6 договору встановлено порядок оплати, але конкретний строк оплати сторонами не узгоджено. Між тим, відповідно до ч.1 ст.251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, що має юридичне значення. Ст.252 Цивільного кодексу України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Із договору № 14-02-06/1 від 14.02.2006 р. не вбачається, на протязі якого строку має бути наданий четвертий примірник залізничної накладної станції відправника, тобто не визначено, коли саме конкретно настає строк оплати до договору.
Претензія позивача за № 06/07 від 07.07.2006 р. не може бути взята судом до уваги, так як у четвертому екземплярі квитанції про приймання вантажу відсутня відмітка про його отримання, а також у справі відсутні докази про направлення відповідачеві четвертого екземпляру залізничної накладної, у зв’язку з чим строк розрахунку за даним договором встановити неможливо.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на вищевикладені обставини заперечення відповідача за первісним позовом є обґрунтовані.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 63 060,60 грн. заборгованості на підставі п. 5.6 умов договору поставки товару № 14-02-06/1 від 14.02.2006 р. за викладених обставин задоволенню не підлягають в повному обсязі.
Витрати у справі слід покласти на позивача.
Клопотання позивача від 16.11.2006 р. про:
- про залучення до участі у справі Державне територіально-галузеве об’єднання Південно-Західної залізниці Київської дирекції залізничних перевезень „Станція Вишневе” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача, яке є перевізником товару, та зобов’язати його надати належні докази видачі одержувачу вантажу, відправленого згідно накладної № 32572849 від 28.03.2006 р.,
- про витребування у третьої особи ЗАТ „Донецьксталь –металургійний завод” акт приймання-передачі по формі 69 (19), передбачений п.3.1 договору поставки № 14-02-06/1 від 14.02.2006 р., та зобов’язати його надати належні докази отримання одержувачу вантажу, відправленого згідно накладної № 32572849 від 28.03.2006 р.
задоволенню не підлягають, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів, на підставі яких можливо вирішити спір по суті та прийняти рішення.
Щодо зустрічного позову.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги відповідача, за зустрічним позовом у відповідності з вимогами ст.60 Господарського процесуального кодексу України, на підставі п.6.1 умов вищеназваного договору в зв’язку з істотним порушенням позивачем умов договору в частині обсягу поставляємого товару та згідно п.57 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 р. про стягнення з позивача неустойки за недопоставку товару за договором № 14-02-06/1 від 14.02.2006 р. в розмірі 268 205,6 грн. з тих підстав, що позивач в порушення п.3.2 умов договору та специфікації до нього не допоставив відповідачу у лютому 2006 року 500 тн товару, - у березні 2006 року 500 тн товару, - у квітні 2006 року 444,2 тн товару, - у травні 2006 року 500 тн товару, - у червні 2006 року 500 тн товару, - у липні 2006 року 500 тн товару, - у серпні 2006 року 500 тн товару, - у вересні 2006 року 500 тн товару, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки позивач за первісним позовом дійсно порушив свій обов’язок по поставці партії товару 500 тн в місяць, а тому вимога про сплату неустойки ґрунтується на вимогах закону.
У зв’язку з істотним порушенням умов, укладеного між позивачем та відповідачем договору, в частині обсягу поставленого товару, суд знаходить наявність підстав для застосування п.6.1 зазначеного договору, а також „Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення”, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 р., на яке здійснено посилання у цьому пункті.
Згідно п. 57 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення”, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 р., постачальник несе майнову відповідальність за недопоставку (непостачання) продукції, погоджену в договорі, у розмірі 8% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару по кожному окремому найменуванню, номенклатурі та асортименту.
Додаткові вимоги відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача за зустрічним позовом, витрат по справі у вигляді 2 682,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід визнати обґрунтованими та підлеглими задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 4,11,16,526,530 Цивільного кодексу України, п.57 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення”, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 р., статтями 33,49,60,82-85,87,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі.
2. Позовні вимоги відповідача за зустрічним позовом задовольнити в повному обсязі.
2.1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Металстандарт”, 08132, Київська область, м.Вишневе, вул. Київська, 13А, (р/р 26003010478001 у АТ „Укрінбанк”, МФО 300142, код ЄДРПОУ 30523838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський металургійний альянс", 49000, м.Дніпропетровськ, пр. ім. газети Правда, 29, (р/р26001308610201 в ДФ АБ "Брокбізнесбанк" м.Дніпропетровська, МФО 305578, код ЄДРПОУ 30164764) 268 205 (двісті шістдесят вісім тисяч двісті п’ять) гривень 60 коп. неустойки, 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) гривень 00 коп. держмита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя | О.О. Коваленко |
Рішення підписано - 08.12.2006 р.
|
|
|