СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
30.09.2008 Справа № 22-а-233/08
Попередня справа № 2-а-150/08 (№22
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Шелемет'єва О.В.
за участю представників сторін:
прокурор: не з'явився, Прокурор Красногвардійського району;
позивач: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Красногвардійським РВ ГУ МВС України в Криму 25.06.1999;
представника відповідача: не з'явився, Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації;
представника 3-ої особи: не з'явився, Головного управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації на постанову Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дегтярьова В.Ю. ) від 18.06.08 у справі № 2-а-150/08 (№22а-233/08),
за позовом Прокурора Красногвардійського району (вул. Леніна 5, Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97000)
в інтересах ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації (вул. Енгельса 3, Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97000)
3-тя особа: Головне управління Державного Казначейства в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська 19, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про стягнення недоотриманої разової допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2008 року (суддя Дегтярьова В.Ю.) у справі №2а-150/08 (№22а-233/08) задоволено позов Прокурора Красногвардійського району в інтересах ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації, 3-тя особа Головне управління державного казначейства в Автономній Республіці Крим про стягнення недоотриманої разової допомоги.
Суд стягнув з Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої грошової допомоги за 2005-2007 роки к розмірі 4705,00грн.
Не погодившись з постановою суду, Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, вимоги апеляційної скарги полягають у тому, що виплата допомоги ветеранам війни проводиться у розмірі, встановленому Законом України "Про державний бюджет України на 2004 та 2007 рік". Також відповідач вказує, що відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено строк звернення до суду адміністративним позовом в один рік, а позивач просив стягнути на свою користь недоплачену допомогу за три роки.
Прокурор та представники відповідачів та представник 3-ої особи у судове засідання не з'явились, про причини неприбуття у судове засідання суд не повідомили. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації про стягнення неотриманої разової допомоги.
Прокурор мотивував позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій, тобто - відноситься до категорії громадян соціально не захищеної, у зв'язку з чим позовна заява подається прокурором району. ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України, а саме: частиною 4 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" яка передбачає, що щорічно, у строк до 5 травня, йому повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. На підставі положень Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" дію вказаної норми було зупинено, що позбавило його можливості отримати вказану допомогу у повному обсязі, йому було виплачено лише у 2005 та 2006 роках по 250,00грн., у 2007 році - 280,00грн. На підставі положень Закону України "Про державний бюджет на 2004 рік та 2007 рік" дію вказаної норми було зупинено, що позбавило ОСОБА_1 можливості отримати вказану допомогу у повному обсязі. Прокурор просив стягнути 4705,00грн. недоплаченої у 2005-2007 роках грошової допомоги на користь ОСОБА_1.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а. с. 4), йому як учаснику бойових дій у 2005-2006 роках було проведено виплату разової грошової допомоги до 9 травня у розмірі 250,00грн., у 2007 році - 280,00грн. (а. с. 5).
Як встановлено частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії і соціального захисту", щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та наступними змінами до закону, внесеними Законами України "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік" та "Про державний бюджет України на 2006 та 2007 роки", мінімальна пенсія у 2005 році з 01 квітня складала 332,00грн., у 2006 році з 01 квітня - 359,00грн., у 2007 році з 01 квітня - 411,00грн.
Рішенням Конституційного суду України за №20-рп/2004 від 01 грудня 2004 року за конституційним поданням 54-х народних депутатів України щодо відповідності статей 44, 47, 78, 80 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень частин 2, 3, 4 статті 78 Закону України "Про державний бюджет Україні на 2004 рік" (справа про зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) визнано таким, що не відповідає Конституції України, положення статті 44 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік", яким у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах "…учасникам бойових дій –120,00грн....".
Як визначено частиною 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухваленні Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до частини З статті 22 Конституції України, не допускається звуження змісту ті обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових або внесення змін до чинних законів.
Крім того, аналогічне рішення постановив конституційний суд у справі №1-29/2007 від 09 липня 2007 року за конституційним поданням 46-х народних депутатів України щодо відповідності ряду статей Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" зокрема, визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними положення статті 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", за якою у 2007 році виплата щорічної разової допомоги ветеранам війни здійснюється у розмірі 280,00грн.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного та місцевого бюджетів.
Встановлений частиною другою статті 95 Конституції України, частиною другою статті 38 Бюджетного кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Таким чином, судова колегія не може прийняти до уваги доводи відповідача щодо неможливості здійснити позивачу перерахунок суми разової грошової допомоги до 5 травня з тих підстав, що законодавством не визначений порядок здійснення перерахунку (підвищення) відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки право позивача на соціальний захист гарантоване статтею 46 Конституції України, а джерело фінансування визначено статтею 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Поняття мінімальної пенсії за віком визначено статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно норм діючого законодавства України за відсутності закону, регулюючого відповідні правовідносини, необхідно застосувати закон, регулюючий подібні правовідносини, що відповідачем зроблено не було.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд вирішуючи справу "ОСОБА_2 проти України" (заява №18966/02) прийшов до висновку, що посилання державних органів на неможливість виконання зобов'язань через відсутність законодавчих заходів є безпідставним.
За таких обставин, судова колегія не може прийняти до уваги посилання, які було викладено відповідачем в апеляційній скарзі про відсутність необхідних коштів на виплату допомоги у розмірах, встановлених Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту", як такі, що не мають правового характеру.
Згідно з частиною 2 статті 99 та частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та застосовується за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Отже, як вбачається з представлених доказів в матеріалах справи та було встановлено судом першої інстанції, позивач - ОСОБА_1 про порушення свого права у вигляді обмеження виплати як інваліду війни дізнався у вересні-жовтні 2007 року, позов ним пред'явлено 05 травня 2008 року, тому суд першої інстанції, обґрунтовано на думку судової колегії, визнав, що строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущений.
Крім того, доказами представленими в матеріалах справи підтверджується, що ОСОБА_1 у 2005-2006 роках отримав допомогу у сумі 250,00грн., у 2007 році - 280,00грн., що не відповідає положенням Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", отже суд першої інстанції відповідно до норм чинного законодавства визнав, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, та з відповідача підлягає стягненню 4705,00грн. (за 2005 рік -1410,00грн., за 2006 рік - 1545,00грн., за 2007 рік - 1750,00грн.).
При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що постанову Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дегтярьова В.Ю. ) від 18.06.08 у справі № 2-а-150/08 (№22а-233/08) було прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дегтярьова В.Ю. ) від 18.06.08 у справі № 2-а-150/08 (№22а-233/08) підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
2.Постанову Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дегтярьова В.Ю. ) від 18.06.08 у справі № 2-а-150/08 (№22а-233/08) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.А.Щепанська
Судді Г.П.Ілюхіна
М.А.Санакоєва