СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

 04.11.2008                                                Справа № 22-а-374/08

                    Попередня справа № 2-а-65/08

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Щепанської О.А.,

суддів           Ілюхіної Г.П. ,
 Санакоєвої М.А.                     

секретар судового засідання                                        Шелемет'єва О.В.

за участю представників сторін:

позивач:  ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Красноперекопським МРВ ГУ МВС України в Криму 21.12.1995;
представника позивача: ОСОБА_1 - ОСОБА_2, довіреність №01/08  від 20.02.2008;
представника відповідача: Військового комісаріату Автономної Республіки Крим - не з’явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника;

розглянувши апеляційну скаргу Військового комісаріату Автономної Республіки Крим на постанову Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим (суддя  Стародуб Г.А.) від 29.04.08 у справі № 2-а-65/08 (№22а-374/08),

за позовом  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)             

до           Військового комісаріату Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 152, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95493)                                 

про відмову в присвоєнні статусу учасника бойових дій неправомірними та зобов'язання комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим вчинити певні дії,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 29 квітня 2008 року (суддя Стародуб Г.А.) у справі №2а-65/08 (22а-374/08) задоволено позов ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про відмову в присвоєнні статусу учасника бойових дій неправомірним та зобов'язання комісії Військового  комісаріату Автономної Республіки Крим вчинити певні дії.

Суд визнав неправомірним Рішення комісії Військового комісаріату Автономної Республіки Крим від 24.12.2007 року №93 про відмову ОСОБА_1 по встановленню статусу учасника бойових дій.

Суд зобов'язав комісію Військового комісаріату Автономної Республіки Крим по встановленню статусу учасника бойових дій, встановити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, статус учасника бойових дій з 24.12.2007 року.

Суд відніс судові витрати на рахунок позивача.

Не погодившись з постановою суду, Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.

До початку судового засідання від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Судова колегія, порадившись на місці, ухвалила можливим задовольнити дане клопотання та розглянути справу у відсутності представника відповідача, оскільки  згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання рішення комісії Республіканського військового комісаріату Автономної Республіки Крим про відмову в присвоєнні йому статусу учасника бойових дій неправомірним та зобов'язання комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим вчинити певні дії - вирішити питання про встановлення йому статусу учасника бойових   дій.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що 16.05.1968 він був призваний в ряди Радянської Армії, де проходив службу в військовій частині №26489, яка дислокувалась в місті Миколаєві, на території України.

26.11.1968, наказом за №264, він був зарахований в військову частину №86841, яка з 25.08.1968  вибула на постійне місце дислокації в ЧРСР, а він, як військовослужбовець цієї частини, 26.11.1968  був направлений в ЧРСР для подальшого проходження військової служби.

Після виконання свого військового і інтернаціонального обов'язку і поставлених задач, військова частина №86841, в якій він проходив службу, залишилась на постійному місці дислокації в ЧРСР в місті Високе - Мито, звідки він 15.05.1970  був звільнений в запас.

Так, за період проходження військової служби він неодноразово нагороджувався командуванням частини за відмінні успіхи в бойовій і політичній підготовці.

Оскільки він проходив військову службу на території ЧРСР в період з 26.11.1968  по 15.05.1970  і приймав участь в наданні інтернаціональної допомоги братському чехословацькому народу, то згідно з  пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №63 від 08.02.1994  "Про організаційні заходи при застосуванні Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіях і їх соціального захисту", згідно якої був затверджений перелік держав, яким надавалась допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово - Морського флоту, Комітету державної безпеки і осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього СРСР, і період бойових дій на їх території, то відповідно до затвердженого переліку, період бойових дій на території ЧРСР мав місце з 20.08.1968 по 01.01.1969, таким чином, проходження ним військової   служби    і   виконання   інтернаціонального   обов'язку   на   території   ЧРСР повністю підпадає під дію   вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України і Закону України  "Про статус ветеранів війни, гарантіях і їх соціального захисту".

З приводу присвоєння йому статусу учасника бойових дій він неодноразово звертався в Красноперекопський міськвійськовий комісаріат, який направив його заяву в комісію військового комісаріату Автономної Республіки Крим.

Відповідно до рішення комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим №93 від 24.12.2007  йому відмовлено у призначенні статусу учасника бойових дій, посилаючись на те, що факт його участі в бойових діях, чи забезпечення бойової діяльності військ на території Чехословаччини, надані ним документи не підтверджують.

Відповідно до архівної довідки Міністерства оборони РФ від 17.01. 2007 військова частина №86841, в якій він проходив службу, з 25.08.1968  вибула на постійне місце дислокації на територію Чехословаччини. На підставі Постанови Кабінету Міністрів України №63 від 08.02.1994 пільги поширюються на особистий склад з'єднань і частин, що знаходились на території Чехословаччини і які приймали участь в подіях 1968  з 20.08.1968  по 01.01.1969.

Не дивлячись на підтвердження Центрального архіву Міністерства оборони, що військова частина №86841, яка з 25.08.1968  дислокувалась на території Чехословаччини, в якій він проходив службу з 26.11.1968 по 15.05.1970, відмовила йому в присвоєнні статусу учасника бойових дій. З висновками комісії він не згоден, оскільки рішення комісії заперечує дійсності, в зв'язку з чим вважає, що при розгляду його заяви комісією були порушені норми статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і пункту 6 "Положення про комісії щодо розгляду питань, пов'язаних з призначенням статусу ветеранів війни", згідно яким, встановлено, що при відсутності, по незалежним від заявника причинам, необхідних документів, які б підтверджували його право на отримання ним статусу ветерана війни, дозволяється брати до уваги посвідчення свідків, які проходили військову службу разом з заявником.

Крім наданих ним в комісію документів про те, що він дійсно проходив військову службу на території Чехословаччини і виконував свій інтернаціональний обов'язок в період з 26.11.1968  по 15.05.1970, могли б посвідчити його товариші по службі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, які разом з ним в цей період проходили військову службу і виконували свій інтернаціональний обов'язок і, яким присвоєний статус учасника бойових дій.

Про наслідки розгляду його заяви комісією —про відмову в присвоєнні статусу учасника бойових дій, йому стало відомо на початку лютого місяця 2008, в зв'язку з чим, він змушений звернутись до суду за захистом порушених його прав.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні позивач і його представник ОСОБА_2 підтримали заявлені вимоги і наполягають на їх задоволенні.

Представник відповідача Синчук О.В. з заявленим позовом була не згодна, посилаючись на те, що рішення комісії Республіканського військового комісаріату Автономної Республіки Крим від 24.12.2007  №93 про відмову в присвоєнні статусу позивачу учасника бойових дій було винесено на підставі наданих ним документів, які не підтверджували його участь у бойових діях на території Чехословаччини.

У судовому засіданні позивач пояснив суду, що 16.05.1968  він був призваний в ряди Радянської Армії, де проходив службу в військовій частині №26489, яка дислокувалась в місті  Миколаєві, на території України.

26.11.1968, наказом за №264, він був зарахований в військову частину №86841, яка з 25.08.1968  вибула на постійне місце дислокації в ЧРСР, а він, як військовослужбовець цієї частини, 26.11.1968  був направлений в ЧРСР для подальшого проходження військової служби.

Після виконання свого військового і інтернаціонального обов'язку і поставлених задач, військова частина №86841, в якій він проходив службу, залишилась на постійному місці дислокації в ЧРСР в місті Високе - Мито, звідки він 15.05.1970 був звільнений в запас.

За період проходження військової служби він неодноразово нагороджувався командуванням   частини за відмінні успіхи в бойовій і політичній підготовці.

Оскільки він проходив військову службу на території ЧРСР в період з 26.11.1968  по 15.05.1970  і приймав участь в наданні інтернаціональної допомоги братському чехословацькому народу, то згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №63 від 08.02.1994  "Про організаційні заходи при застосуванні Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіях і їх соціального захисту", згідно якого був затверджений перелік держав, яким надавалась допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово - Морського флоту, Комітету державної безпеки і осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього СРСР, і період бойових дій на їх території, то відповідно до затвердженого переліку, період бойових дій на території ЧРСР мав місце з 20.08.1968  по 01.01.1969, таким чином, проходження ним військової служби і виконання інтернаціонального обов'язку на території ЧРСР повністю підпадає під дію вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України і Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіях  і їх соціального захисту" .

З приводу присвоєння йому статусу учасника бойових дій він неодноразово звертався в Красноперекопськмй міськвоенкомат, який направив його заяву в комісію військового комісаріату Автономної Республіки Крим.

Відповідно до рішення комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим №93 від 24.12.2007 йому відмовлено у призначенні статусу учасника бойових дій, посилаючись на те, що факт його участі в бойових діях, чи забезпечення бойової діяльності військ на території Чехословаччини надані  ним документи не підтверджують.

Проте, відповідно до  архівної довідки Міністерства оборони РФ від 17.01.2007  військова частина №86841, в якій він проходив службу, з 25.08.1968  вибула на постійне місце дислокації на територію Чехословаччини. На підставі Постанови Кабінету Міністрів України №63 від 08.02.1994 пільги поширюються на особистий склад з'єднань і частин, що знаходились на території Чехословаччини і які приймали участь в подіях 1968 з 20.08.1968  по 01.01.1969.

Але, не дивлячись на підтвердження Центрального архіву Міністерства оборони, що військова частина №86841, яка з 25.08.1968  дислокувалась на території Чехословаччини, в якій він проходив службу з 26.11.1968  по 15.05.1970, комісія військового комісаріату Автономної Республіки Крим №93 від 24.12.2007  відмовила йому у призначенні статусу учасника бойових дій. З такими висновками комісії він не згоден, оскільки рішення комісії заперечує дійсності, в зв'язку з чим вважає, що при розгляду його заяви комісією були порушені норми статті  6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і пункту 6 "Положення про комісії щодо розгляду питань, пов'язаних з призначенням статусу ветеранів війни", згідно яким обумовлено те, що при відсутності, по незалежним від заявника причинам, необхідних документів, які б підтверджували його право на отримання ним статусу ветерана війни, дозволяється брати до уваги посвідчення свідків, які проходили військову службу разом з заявником.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції були допитані судом свідки  ОСОБА_3 і ОСОБА_4 пояснили суду:

- ОСОБА_3, що дійсно з позивачем вони служили в одній девізії, 48 мотострілковій, і мешкали в одній казармі міста Високе - Мито, Чехословакія. Бачились з позивачем майже щодня. Позивач був призваний на службу на півроку пізніше його. Особисто він став проходити службу в Чехословакії з перших днів військових подій,  а саме  в період  з 25.08.1968 по 6.12.1969  в військовій  частині  №57744, яка дислокувалась   на території     Чехословаччини. Саме в цей період   в   Чехословаччині велись бойові дії. Перебуваючи на території Чехословаччини їх батальйон приймав участь в бойових діях, які велись до 01.01.1969. Позивач   прибув   на службу   в   Чехословаччину   в   листопаді   місяці   1968.   В перших    числах    листопада    місяця    1969   він    демобілізувався,    а    позивач    ще продовжував проходити службу. Постановою   Красноперекопського   міськрайонного   суду, суд зобов'язав   комісію Військового  комісаріату Автономної Республіки Крим, по встановленню  статусу учасника  бойових   дій, встановити йому статус учасника бойових дій з 26.1.2. 2005 року;

- ОСОБА_4 пояснив, що 10.11.1967 він був призваний на службу до лав Радянської Армії і проходив службу в місті Болграді, Одеського військового округу. 3 21 на 22.08.1968  їх військова частина переткнула кордон Чехословаччини, де в цей час проходи бойові дії. В місті Високе - Мито, розташоване на території Чехословаччини, де він познайомився з ОСОБА_1, який також проходив тут військову службу. Також в місті Високе - Мито проходив службу ОСОБА_3 Особисто він проходив службу з серпня місяця 1968 по 13.12.1969. Йому також встановлений статус бойових дій з 31.10.2006.

Суд першої інстанції позивні вимоги ОСОБА_1 задоволив у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,    згідно з  копією військового  квитка    ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині №26489 у звані  рядового, де проходив   навчання в   школі сержантів.   Після   закінчення   школи   сержантів   він   був   направлений   для проходження служби   в військову частину №86841  зам командира стрілкового взводу, де проходив службу з 26.11.1968 по 15.05.1970 (а. с. 6-11).

Відповідно до довідки Центрального    архіву Міністерства оборони Російської Федерації, ОСОБА_1  дійсно  проходив службу в військовій частині №86841  з 26.1.1.1968  і   звільнений   в   запас 20.05.1970 по закінченню строку   проходження служби. Що стосується  військової  частини  86841, то  25.08.1968  вона вибула   на постійне місце дислокації в ЧРСР. (а. с. 13).

В Переліку    з'єднань, військових частин і установ,    що приймали    участь       в навчанні по плану "Дунай" (Чехословаччина) в період з 20 08.1968 по 01.01.1969, значиться військова частина 86841, яка дислокувалась на території Чехословаччини із серпня 1968 по 01.01.1969  і виконувала інтернаціональний обов'язок по захисту соціалістичних   завоювань народу ЧРСР. ( а. с. 13-16).

Товаришам   по службі - ОСОБА_3 і ОСОБА_4   наданий статус учасника бойових   дій,   йому ж комісія  військового   комісаріату Автономної Республіки Крим  відмовила у встановленні статусу учасника бойових дій.

Згідно з пунктом 2 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів    війни гарантії    їх спільного захисту" - учасникам  бойових  дій  на території  інших  країн, де  велись  бойові  дії, визнаються військовослужбовці - Радянської Армії, які приймали участь у бойових діях або по їх забезпеченню.

Згідно з Переліком держав і періодів бойових дій на території, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року №63, бойові дії на території Чехословаччини, за участю військовослужбовців  Радянської армії, велися   в період з 25.08.1968 року по 1969 рік.

Відповідно до даних вищевказаного Переліку,  період дислокування військової частини  №86841  узгоджується з періодом проведення на території Чехословаччини бойових дій.

Відповідно до  підпункту 1   пункту 4 статті  6  Положення  "Про  комісії для розгляду з  питань пов'язаних із встановленням  статусу ветеранів    війни та визначення осіб,    на яких поширюється чинність закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії і їх соціальний захист", затвердженого наказом Міністра Оборони України від 26.07.1996 року №208, - на зазначені комісії покладається обов'язок встановлення статусу учасника бойових дій. Крім того, комісія уважно вивчає документи інформує заявника про прийняття документів на розгляд і дату засідання комісії; заслуховує пояснення заявника, свідків; при відсутності через незалежні від заявника причини необхідних документів, які підтверджують право громадянина на надання йому відповідного статусу, дозволяється брати до уваги показання свідків, які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом з заявником, історичні довідки, документі та інші архівні матеріали, тощо.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку що рішення комісії Військового комісаріату Автономної Республіки Крим від 24.12.2007 № 93 , щодо відмови ОСОБА_1 в участі у бойових діях     або     забезпеченні          бойової     діяльності     військ     на    території Чехословаччини є неправомірним, оскільки комісією, згідно з пунктом 6 Положення, не в повному обсязі взяті до уваги:

- надані докази свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4; архівна довідка Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 17.01. 2007, згідно якої зазначено, що ОСОБА_1 дійсно проходив службу в В/Ч №86841 на посаді зам. командира взводу. 3 25.08.1968 по 01.01.1969, В/Ч №86841, яка дислокувалась на території Чехословаччини з 25 серпня 1968, виконувала інтернаціональний обов'язок по захисту соціалістичних завоювань народу ЧРСР (а. с. 10), яка комісією не була прийнята до уваги, що є порушенням конституційних прав позивача про рівність перед законом з іншими учасниками бойових дій, з якими ОСОБА_1 проходив службу і, яким такий статус встановлений даною комісією, що підриває авторитет держави, як гаранта Конституційних прав і свобод громадянина правової держави.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення   своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, судова колегія вважає цілком обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, постанову Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим (суддя  Стародуб Г.А.) від 29.04.08 у справі № 2-а-65/08 (№22а-374/08) було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим (суддя  Стародуб Г.А.) від 29.04.08 у справі № 2-а-65/08 (№22а-374/08) підлягає залишенню без змін.

                    Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                            УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Військового комісаріату Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2.Постанову Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим (суддя  Стародуб Г.А.) від 29.04.08 у справі № 2-а-65/08 (№22а-374/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                                        О.А.Щепанська

Судді                                          Г.П.Ілюхіна
                                 М.А.Санакоєва