СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
29.10.2008 Справа № 22-а-558/08
Попередня справа № 2-а-283/08
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Шелемет'єва О.В.
за участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_1 - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представника відповідача: Державного департаменту України з питань виконання покарань - Аніканової Ірини Олександрівни, довіреність № 15-4957/КН від 22.10.2008;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (суддя Андреєва О.М. ) від 20.05.08 у справі № 2-а-283/08 (№22а-558/08),
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державного департаменту України з питань виконання покарань (вул. Мельнікова 81, Київ 50, 04050)
про судовий захист прав шляхом визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 травня 2008 року (суддя Андреєва О.М.) у справі №2а-283/08 (№22а-558/08) було задоволено клопотання відповідача та закрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного департаменту України з питань виконання покарань про судовий захист прав шляхом визнання протиправними дій.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм процесуального права.
Позивач у судове засідання призначене до розгляду на 28.10.2008 року не з'явився, про причини неприбуття в судове засідання суд не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні з 28.10.2008 року по 29.10.2008 року було оголошено перерву.
Після оголошеної перерви представники сторін у судове засідання не з'явились.
Відповідно до пункт 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до голови Державного департаменту України з питань виконання покарань про судовий захист прав шляхом визнання противоправними дій.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що він в період з 1992 по 1996 роки працював в органах внутрішніх справ. Вироком суду був засуджений до реального відбування покарання, яке відбував в ВК № 15 місто Первальск, Луганської області. Відповідно до статті 92 КВК України окремо тримаються засуджені, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції, та правоохоронних органах, з в'язку з чим вважає, що Департамент з питань виконання покарань порушив чинне законодавство.
Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Центральний районний суд міста Сімферополя Автономної Республіки Крим ухвалою від 20 травня 2008 року закрив провадження у справі. Ухвала суду була мотивована тим, що даний спір не носить публічно-правового характеру та не може бути розглянутий у порядку Кодексу адміністративного судочинства України, а підлягає розгляду у порядку КПК.
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, згідно положень статті 3 цього Кодексу, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта, а цей суб'єкт, відповідно, зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 пред'явлено адміністративний позов до суб'єкта владних повноважень - Державного департаменту України з питань виконання покарань про визнання протиправними дій.
Дані вимоги зводяться до оскарження порушення законодавства з питань виконання покарань, тобто, носять публічно-правовий характер та підлягають розгляду в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд першої інстанції невірно визначив природу спірних правовідносин, Закон, на підставі якого слід розглядати справу, тому у відповідності до вимог пункту 1 частини 1 статті 199 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що ухвалу Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (суддя Андреєва О.М.) від 20.05.08 у справі № 2-а-283/08 (№22а-558/08) було прийнято з порушенням норм процесуального права, у зв'язку із чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (суддя Андреєва О.М. ) від 20.05.08 у справі № 2-а-283/08 (№22а-558/08) підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 195, пунктом 3 статті 199, статтею 202, пунктом 3 частини 1 статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2.Ухвалу Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (суддя Андреєва О.М. ) від 20.05.08 у справі № 2-а-283/08 (№22а-558/08) скасувати та направити справу до Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.А.Щепанська
Судді Г.П.Ілюхіна
М.А.Санакоєва