СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
21.10.2008 Справа № 22-а-86/08
Попередня справа № 2а-399/2008 (№2
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Колб Т.П.
за участю представників сторін:
позивач: не з`явився, ОСОБА_1;
представника відповідача: не з`явився, Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя;
представника відповідача: не з`явився, Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя;
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя на постанову Ленінського районного суду міста Севастополя (суддя Балюкова К.Г. ) від 16.05.08 у справі № 2а-399/2008 (№22а-86/08),
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя (проспект Жовтневої революції, 8, Севастополь, 99038)
Управління праці та соціального захисту населення Ленінської райдержадміністрації (вул. Леніна, 66, Севастополь, 99011)
про стягнення недоплаченої щорічної одноразової допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 16 травня 2008 року (суддя Балюкова К.Г.) у справі №2а-399/08 (№22а-86/08) задоволено позов ОСОБА_1 до Управляння праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя, Управляння праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя про стягнення недоплаченої щорічної одноразової допомоги.
Суд зобов'язав Управляння праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя виплатити ОСОБА_1 невиплачену частину щорічної разової допомоги, передбаченої частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" у сумі 1770,00грн.
У задоволенні адміністративного позову до Управляння праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя було відмовлено.
Суд стягнув з Управляння праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя у доход держави судовий збір у сумі 03,40грн.
Не погодившись з постановою суду, Управляння праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 16 травня 2008 року (суддя Балюкова К.Г.) у справі №2а-399/08 (№22а-86/08) за позовом ОСОБА_1 до Управляння праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя, Управляння праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя про стягнення недоплаченої щорічної одноразової допомоги.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заявник апеляційної скарги посилається на те, що Конституцією України встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються розходи держави на суспільні потреби, їх розмір, цільове призначення. Відповідними Законами про Державний бюджет України на відповідний рік передбачався визначений обсяг виплат одночасної щорічної грошової допомоги до 05 травня ветеранам війни. У зв'язку з чим, зазначені виплати Управління праці та соціального захисту населення здійснювало згідно Конституції України у межах бюджетних повноважень, обсяг коштів на дану виплату поступав до Управління також з розрахунку коштів, передбачених бюджетом в даній частині. Крім того, відповідач посилався на те, що Управління праці та соціального захисту населення є органом виконавчої влади - розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, яке діє у межах виділених йому на даний вид виплат коштів, тому порушення прав позивача відбулося з вини законодавчого органу, який встановив розмір виплат на кожний рік.
Представники сторін у судові засідання 09.09.2008 року та 21.10.2008 року не з'являлись, про причини неприбуття у судові засідання суд не повідомили. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів розглянувши справу, встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення суми недоплаченої щорічної допомоги ветерану війни за 2007 рік в сумі 1770,00грн.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що він має статус учасника бойових дій. Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", щорічно, до 05 травня йому повинна сплачуватися одноразова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, однак в порушення цього Закону, вказана допомога була сплачена у 2007 році не в повному обсязі - лише у розмірі 280,00грн.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 прирівняний до учасників бойових дій, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_1,. виданим 02 липня 2001 року Ленінським воєнним комісаріатом міста Севастополя.
Відповідно до статті 12 частини 5 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 зі змінами та доповненнями, щорічно, до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яті мінімальних пенсій за віком.
Отже, судом першої інстанції було встановлено, що у 2007 році, щорічна разова грошова допомога до 05 травня була виплачена позивачеві у неповному обсязі - у розмірі 280,00грн., що передбачено відповідним Законом України про державний бюджет України на 2007 рік.
Згідно з статтею 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", у 2007 році розмір щорічної виплати учасникам бойових дій встановлений в розмірі 280,00грн.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 №6-рп2007 дане положення визнано не конституційним, та втратило силу з моменту прийняття зазначеного рішення.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо встановлення розміру щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У даному рішенні Конституційного суду України вказано, що згідно статей 22 частини 3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Згідно з частиною 1 статі 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерела права.
Частиною 3 статі 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законом України №1058-ІУ від 09.07.2003, з 01.04.2007 було встановлено розмір мінімальної пенсії за віком у розмірі 410,00грн., тобто на користь позивача належало виплатити (410x5) 2050,00грн., тому, з урахуванням здійсненої позивачеві у 2007 році виплати у сумі 280,00грн., відповідачеві належить здійснити доплату позивачу у розмірі 1770,00грн.
Колегія суддів вважає, що недоплачена ОСОБА_1 щорічна грошова допомога як учаснику бойових дій за 2007 рік підлягає нарахуванню та виплаті, враховуючи те, що право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню та необхідно зобов'язати відповідача здійснити позивачу виплату невиплаченої частини щорічної разової допомоги, передбаченої статтею 12 частиною 5 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" у сумі 1770,00грн.
При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що постанову Ленінського районного суду міста Севастополя (суддя Балюкова К.Г.) від 16.05.08 у справі № 2а-399/2008 (№22а-86/08) було прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Ленінського районного суду міста Севастополя (суддя Балюкова К.Г.) від 16.05.08 у справі № 2а-399/2008 (№22а-86/08) підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя залишити без задоволення.
2.Постанову Ленінського районного суду міста Севастополя (суддя Балюкова К.Г.) від 16.05.08 у справі № 2а-399/2008 (№22а-86/08) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.А.Щепанська
Судді Г.П.Ілюхіна
М.А.Санакоєва