Справа № 0907/7276/2012
Провадження № 11/779/218/13
Категорія ч.3 ст.185 КК України
Головуючий у 1 інстанції Болюк І.І.
Суддя-доповідач Томенчук Б.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Томенчука Б.М.,
суддів Ткачук Н.В., Вилки С.С.,
з участю прокурора Вирсти Т.П.,
захисника ОСОБА_2,
підсудного ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_3 на вирок Івано-Франківського міського суду від 26 лютого 2013 року, -
в с т а н о в и л а:
вказаним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,з середньою спеціальною освітою, працюючого слюсарем ТзОВ "Антон", неодруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого,засуджено:
за ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 08 березня 2012 року.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено раніше обраний - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 81 КПК України 1960 року вирішено питання речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 вчинив умисне, небезпечне для життя в момент спричинення, тяжке тілесне ушкодження своїй матері ОСОБА_4, від чого наступила смерть потерпілої. Злочин вчинено за таких обставин.
07 березня 2012 року приблизно о 21 годині ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у приміщенні власної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вчинив конфлікт зі своєю матір,ю - ОСОБА_4, у ході якого на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин наніс їй декілька ударів руками та дерев,яним костуром по голові та тулубу. Спричинивши ОСОБА_4 тілесні ушкодження, які були небезпечними для життя в момент спричинення, ОСОБА_3 пішов до себе в кімнату та ліг спати.
Наступного дня, 08.03.2012 року ОСОБА_3 приблизно о 13 год., зайшовши в кімнату до своєї матері та побачивши, що вона перебуває без свідомості, викликав швидку медичну допомогу. Працівники бригади швидкої невідкладної медичної допомоги №42, провели ряд реанімаційних заходів, однак о 13:25 годині лікар константував смерть ОСОБА_3
У своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3 заперечуючи свою вину у вчиненому, вважає вирок Івано-Франківського міського суду від 26 лютого 2013 року незаконним і необґрунтованим, просить його скасувати та ухвалити щодо нього виправдувальний вирок, покликаючись на те, що він хоча наніс кілька ударів ОСОБА_3, однак між ударами та смертю потерпілої відсутній причинно-наслідковий зв'язок.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали подану апеляцію, прокурора, яка вважає вирок суду законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи і мотиви апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненому відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на зібраних досудовим слідством та належно дослідженими в судовому засіданні доказами.
Покликання засудженого ОСОБА_3 про те, що ні досудовим, ні судовим слідством його вина не доведена, не ґрунтується на матеріалах справи.
На досудовому слідстві (під час допиту його як підозрюваного 08.03.2012р., та як обвинуваченого 27.04.2012р. в присутності його захисника), засуджений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнавав повністю та не заперечував про обставини вчиненого ним інкримінованого злочину.
Крім того, із явки з каяттям (т.1, а.с. 29) та пояснень (а.с. 30-36) видно, що ОСОБА_3 не заперечував про те, що 07 березня приблизно о 21 годині він наніс ОСОБА_3 три удари кулаком в обличчя та палицею в область грудної клітки, чим спричинив їй тілесні ушкодження, від яких, згідно висновку судово-медичної експертизи, настала смерть.
Твердження ОСОБА_3 про його невинуватість у вчиненні злочину спростовуються і висновками експертиз.
Зокрема, згідно висновку судово-медичної експертизи від 29.03.2012 року смерть ОСОБА_4 настала від закритої черепно-мозкової травми з численними крововиливами, а характер тілесних ушкоджень свідчить про те, що вони не є характерними для падіння тіла з висоти, а могли утворитись внаслідок нанесення 12-16 ударів тупими твердими предметами, якими могли бути руки, ноги та дерев'яний костур (а.с.119-122).
Із висновків судово-імунологічних експертиз №110 від 17.04.2012 року, №150 від 19.04.2012 року та №118 від 11.04.2012 року вбачається, що в помарці на штанах ОСОБА_3, на палиці й ручці від ціпка, а також на наволочці, вилучених з місця злочину, знайдена кров людини, що може належати потерпілій ОСОБА_4
Згідно висновку судово-цитологічної експертизи № 59 від 04.04.2012 року (а.с.184-186) слідує, що у піднігтьовому вмісті рук потерпілої ОСОБА_4 знайдено кров та епітеліальні клітини, які можуть належати ОСОБА_3
Протокол відтворення обстановки та обставин подій(т.1, а.с.90-92) також підтверджує вину ОСОБА_3, який 09.03.2012 року відтворив на місці події та розповів при яких обставинах, в які частини тіла та як саме наносив удари потерпілій ОСОБА_4
Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного й обставини, що пом,якшують та обтяжують покарання.
Як вбачається з вироку, суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_3, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, його позитивну характеристику з місця проживання та роботи, стан здоров,я, часткове визнання вини та щире каяття у вчиненому та призначив йому мінімальний термін покарання передбачений санкцією ч.2 ст.121 КК України.
Зважаючи на вище викладене вина засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України повністю доведена належним чином зібраними досудовим слідством, дослідженими та оціненими судом доказами, а тому доводи його апеляційної скарги є не обґрунтованими.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК 1960 року, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 26 лютого 2013 року відносно нього - без змін.
Головуючий Б.М. Томенчук
Судді С.С. Вилка
Н.В.Ткачук
Згідно з оригіналом
Суддя Б.М. Томенчук