СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
28.10.2008 Справа № 22-а-1160/08
Попередня справа № 2-а-295/08
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Шелемет'єва О.В.
за участю представників сторін:
представника позивача: Приватного підприємства "Оптово-роздрібна торговельна компанія" - Руденко Анжели Анатоліївни довіреність №б/н від 20.10.2007;
представника відповідача: Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 02.09.08 у справі № 2-а-295/08 (№22а-1160/08),
за позовом Приватного підприємства "Оптово-роздрібна торговельна компанія" (вул. Радянська, 44, смт. Магдалинівка, 51100, прос. Кірова, 1, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)
до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2008 року (суддя Латинін Ю.А.) у справі №2а-295/08 (№22а-1160/08) задоволено позов приватного підприємства "Оптово-роздрібна торгівельна компанія" до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Суд скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 11.06.2008 №000834301/0 у частині нарахування суми податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 119678,25грн. та штрафних санкцій у розмірі 35903,47грн.
Суд стягнув з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Оптово-роздрібна торгівельна компанія" (м. Сімферополь, пр. Кірова,1, код ЕДРПОУ 31816916, банківські реквізити невідомі) 03,40грн. судового збору.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилався на те, що кошти які засновник підприємства-позивача направив на збільшення статутного фонду є зворотною фінансовою допомогою, оскільки ці данні не були відображені у статуті підприємства і у державному реєстрі, як цього вимагає стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців" №755 від 15.03.2003. Оскільки податкове рішення-повідомлення від 19.06.2008 №0008342301/0 про нарахування приватному підприємству "Оптово-роздрібна торгівельна компанія" податкового зобов’язання на суму 157730,80грн. прийняті на підставі акту проведеної перевірки, порушення зафіксовані в акті є повністю підтвердженими матеріалами справи, а донарахування податку на прибуток підприємства проведено правильно, у відповідності до норм чинного законодавства, вважав, що законних підстав для задоволення вимог позивача немає.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що у червні 2008 податковою інспекцією у місті Сімферополі було проведено планову перевірку, за результатами якої було складено акт №4493/23-2/31816916 від 11.07.2008, на підставі якого було прийняте повідомлення-рішення від 19.06.08 №0008342301/0 про нарахування приватному підприємству "Оптово-роздрібна торгівельна компанія" податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 121423,00грн. та штрафні санкції –36307,80грн.
Позивач посилався на те, що сума донарахованого зобов’язання у розмірі 119678,25грн. і штрафних санкцій на суму 35903,47грн. є необґрунтованими і рішення у цій частині підлягає визнанню нечинним оскільки, при перевірці помилково вказано, що рішення засновника підприємства про внесок до статутного фонду 478713,00грн. є поворотною фінансовою допомогою. Хоча акт про внесення коштів на рахунок підприємства і прибутковий касовий ордер від 27.08.07 підтверджують інше. Збільшення статутного фонду підприємства засновником не можуть бути розцінені як фінансова допомога, і не повинні включатися до складу валового доходу підприємства. Просив у цій частині повідомлення-рішення визнати нечинним та стягнути з відповідача судовий збір сплачений при зверненні до суду.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач –приватне підприємство "Оптово-роздрібна торгівельна компанія" зареєстроване 12.12.2001 виконавчим комітетом Центральної районної ради міста Сімферополя Автономної Республіки Крим.
Так, на підставі направлення від 14.05.2008 №1050/23-2 представниками Державної податкової інспекції у місті Сімферополі було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства приватним підприємством "Оптово-роздрібна торгівельна компанія".
Отже, за результатами вказаної перевірки було складено акт №4493/23-2/31816916 від 11.07.2008, в якому зроблено висновок про порушення позивачем положень статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 №287 (зі змінами та доповненнями) (далі Закон №287), а саме: не донараховані податкові зобов’язання по податку на прибуток у 2007 на суму 121423,00грн., про порушення статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168 –не донарахування податкових зобов’язань по податку на додану вартість в сумі 5636,00грн., про порушення статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки та збори" від 20.05.93 №56 не донарахований комунальний податок на суму 246,50грн., порушення статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 №889 не донараховано податку з фізичних осіб у сумі 390,79грн.
Так, на підставі вказаного акту, відповідач 19.06.2008 прийняв рішення №00083423012/0 про визначення суми податкового зобов’язання з урахуванням фінансових санкції на загальну суму 157730,80грн.
В статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 4 Закону України "Про державну податкову службу в України" визначено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. До прав органів державної податкової служби відноситься, згідно з пунктом 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в України", здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності.
За викладених обставин, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі у відносинах з фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється органом виконавчої влади та суб’єктом владних повноважень.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Підпунктом 1.22.2 Закону України №287 передбачено, що поворотна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податків у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Відповідно до підпунктів 1.28.2, 1.28 статті 1 згаданого Закону, під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Пряма інвестиція –господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.
Господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою згідно з вказаними положеннями Закону №287 визначається, як пряма інвестиція і не повинна включатися до складу валового проходу підприємства, яке отримало пряму інвестицію.
Таким чином, враховуючи викладене, можливо зробити висновок про наявність певних ознак які має поворотна фінансова допомога: 1) наявність укладеного договору; 2) надання на певний строк; 3) відсутність компенсації за її надання.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дослідив: рішення засновника про внесення коштів до статутного фонду від 22.08.07 (а. с. 31), акт про внесення грошових коштів до статутного фонду від 28.08.07 (а. с. 32), прибутковий касовий ордер від 27.08.07 (а. с. 32), оборотну-сальдову відомість за 9-ть місяців 2007, де сума 478,713грн. відображена, як статутний капітал підприємства (а. с. 55, 56). Вказані документи надавалися при проведені перевірки працівникам Державної податкової служби, та не виникає сумнівів щодо їх достовірності, тому суд першої інстанції прийняв їх як належні докази проведення господарської операції по внесенню коштів до статутного фонду підприємства. Крім того, перелічених ознак поворотної фінансової допомоги при проведені цієї господарської операції судом першої інстанції не встановлено і заперечення представників відповідачів у цій частини є помилковими.
В пункті 1.8 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що корпоративні права –це право власності на статутний капітал юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
За таких обставин, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що посилання представників відповідача на відсутність корпоративних прав у засновника приватного підприємства-позивача є таким, що суперечить Закону і не може бути прийнятим до уваги.
У пункті 3 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців" міститься посилання на те, що відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відповідачі заперечують проти позову, наводячи мотив відсутності внесення змін до статутного фонду підприємства у Державному реєстрі на час проведення перевірки.
Проте, оцінюючи правовідносини, які склалися між підприємством і його засновником, суд першої інстанції, обґрунтовано на думку судової колегії прийняв до уваги, що вони виникли у наслідку реалізації засновником своїх корпоративних прав, факт внесення коштів до статутного фонду підприємства підтверджений у ході розгляду справи, більше того, був відомий при проведенні перевірки, про що представники відповідача не заперечують, адже був розцінений співробітниками Державної податкової інспекції, як зворотна фінансова допомога.
Відповідно до пункту 5.1 Статуту підприємства зареєстрованого 14.07.2008 у Виконкомі Центральної районної ради місті Сімферополя, статутний капітал відображений і складає 478713,00грн. Аналіз зібраних доказів вказує на відсутність ознак фінансової допомоги при здійсненній господарської операції засновником приватного підприємства "Оптово-роздрібна торгівельна компанія". Отже, досліджені факти надають підстави дійти висновку про необґрунтованість заперечень відповідача у цій частині.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем необґрунтовано включено до складу валового доходу 478713,00грн., отриманих підприємством, як внесок до статутного фонду підприємства, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі від 11.06.2008 №000834301/0 у частині нарахування суми податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 119678,25грн. та штрафних санкцій у розмірі 35903,47грн. є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства та порушує права приватного підприємства "Оптово-роздрібна торгівельна компанія".
Крім того, на думку судової колегії суд першої інстанції відповідно до норм чинного законодавства, враховуючи вимогу позивача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, визнав за можливе, відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача та вирішив, у зв'язку з тим, що нечинним визнається нормативно-правовий акт, а акт індивідуальної дії може бути лише скасовано, як протиправний, скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі від 11.06.2008 №000834301/0 у частині нарахування суми податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 119678,25грн. та штрафних санкцій у розмірі 35903,47грн.
При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 02.09.08 у справі № 2-а-295/08 (№22а-1160/08) було прийнято з додержання норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 02.09.08 у справі № 2-а-295/08 (№22а-1160/08) підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 02.09.08 у справі № 2-а-295/08 (№22а-1160/08) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.А.Щепанська
Судді Г.П.Ілюхіна
М.А.Санакоєва