Справа № 466/3351/13-к

УХВАЛА

Іменем України

23 серпня 2013 року Шевченківський районний суд м.Львова

в особі головуючого судді Ковальчука О.І.

при секретарі Харечка І.Я.

за участю прокурора Пацюркевича О.В.

за участю захисника ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Львові клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за матеріалами кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012150090000219 від 30.11.2012 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Новояворівськ, Яворівського району, Львівської області, громадянина України, із вищою освіою, одруженого, раніше не судимого, має на утриманні двох малолітніх дітей, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор прокуратури Шевченківського району м.Львова Тимошенко М.П. звернувся до суду з клопотання про звільнення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. До клопотання додана письмова згода ОСОБА_2 на його звільнення від кримінальної відповідальності з наведених прокурором підстав.

В підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, мотивуючи його тим, що з часу вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, минуло більше трьох років, а тому на підставі ст. 49 КК України він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник в судовому засіданні висловилися в підтримку заявленого прокурором клопотання. Підозрюваний пояснив, що із змістом клопотання ознайомлений, повністю з ним погоджується та просить таке задоволити, звільнити його від кримінальної відповідальності за спливом строків давності, проте вину у вчиненому злочину передбаченого ст. 366 ч. 1 КК заперечив.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані суду матеріали, вважає, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. У ході розслідування встановлено, що ОСОБА_2, будучи призначений на посаду директора приватного підприємця «Дора Проект» відповідно до наказу №1, будучи особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, що полягають у загальному керівництві підприємством та розпорядженням майном підприємства, таким чином будучи службовою особою, вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 366 КК України. Даний факт підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколом огляду документа-професійна структура інженерно-технічних працівників, зайнятих в проектуванні ПП «Дора-Проект», показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.06.2012 року № 6432/11-15.

Згідно ч.1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Положенням ст.49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Відповідно до ст. 287 КПК України у клопотанні прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності вказуються найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості підозрюваного; прізвище, ім'я, по батькові та займана посада прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та його правова кваліфікація з зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання підозри; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та відомості про її відшкодування; докази, які підтверджують факт вчинення особою кримінального правопорушення; наявність обставин, які свідчать, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, та відповідна правова підстава; відомості про ознайомлення з клопотанням потерпілого та його думка щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності; дата та місце складення клопотання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12012150090000219 за заявою ОСОБА_7 від 24 жовтня 2011 року порушено кримінальну справу № 143-0486 з фактом вчинення шахрайських дій, підроблення та використання підроблених документів, за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.2, 358 ч.2, 358 ч. 4 КК України.

01 жовтня 2012 року старшим слідчим СВ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області Качмаром І.І. порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 358 ч.2, 358 ч.4 КК України. Цього ж дня його притягнуто як обвинуваченого та оголошено у розшук, а досудове слідство по кримінальній справі зупинено.

12 березня 2013 року ОСОБА_2 оголошено про підозру у вчиненні вже іншого кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Жодні постанови про відновлення досудового розслідування та перекваліфікацію злочинів вчинених ОСОБА_2 з 358 ч.2, 358 ч.4 КК України на ч. 1 ст. 366 КК України у матеріалах кримінального провадження відсутні.

Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) повинен переконатися, що діяння, яке постановлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. При цьому, звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Як встановлено судом, підозрюваний ОСОБА_2, вважає себе невинуватим, заявляє про непричетність до даного злочину.

Крім цього, на адресу суду неодноразово, а саме 13.05.2013р., 17.05.2013р., 20.05.2013р., 22.05.2013р., 04.06.2013р., надходили заяви звернення ОСОБА_7, яка являється директором ТзОВ «Старий Лицар», яка просить визнати її потерпілою особою у даному кримінальному провадженні та змінити кваліфікацію у кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що в порушення зазначених вимог закону, прокурором у клопотанні про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності не надано належної оцінки щодо визнання ОСОБА_7 потерпілим у кримінальному провадженні.

В ході розслідування даного кримінального провадження було встановлено, що ОСОБА_2, зловживаючи довірою директора ТзОВ «Старий Лицар» ОСОБА_7 заволодів її приміщеннями, за адресою: АДРЕСА_2, вартість котрих станом на 10.02.2011р. згідно проведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва складала 115471 грн. Підставою для передачі даних приміщень у власність ОСОБА_2 стали рішення Третейського суду при Юридичній корпорації Принцип, котрі винесені на підставі розроблених ПП «Дора Проект» технічних висновків про технічний стан конструкцій та відповідність діючим нормам.

Згідно ч.1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Як вбачається із постанови про визнання особи потерпілим від 09.03.2012 р. ОСОБА_7 визнано потерпілою у кримінальній справі № 143-0481, проте вже 30.03.2012 р. винесено постанову про зміну статусу, а саме статус ОСОБА_7 змінено із потерпілої на свідка, однак в ході проведення розслідування кримінального провадження ОСОБА_7 жодного разу не була допитана ні в статусі потерпілого ні в статусі свідка, тим самим було порушено її право передбачені ч. 1 п. 6 ст. 56 КПК України - давати пояснення, показання або відмовитися їх давати.

Відповідно до ч. 4 ст. 288 КПК України, у разі встановлення судом необгрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.

Таким чином судом встановлено, що дане клопотанням прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 не відповідає вимогам КПК України, складене з порушенням наведених вимог КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 285-288, 314 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора прокуратури Шевченківського району м.Львова Тимошенко М.П. у кримінальному провадженні № 12012150090000219 від 30.11.2012 року про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - відмовити.

Клопотання прокурора прокуратури Шевченківського району м.Львова Тимошенко М.П. у кримінальному провадженні № 12012150090000219 від 30.11.2012 року про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - повернути прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності оскарженню не підлягає.

Суддя Ковальчук О. І.