СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
07.10.2008 Справа № 22-а-275/08
Попередня справа № 2-а-240/08 (№22
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Шелемет'єва О.В.
за участю представників сторін:
позивач: до початку судового засідання надав клопотання про розгляд справи у відсутності, ОСОБА_1;
представник відповідача: не з'явився, Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя;
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя на постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя (суддя Нестерук В.В.) від 12.06.08 у справі № 2-а-240/08 (№22а-275/08),
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя (проспект Жовтневої революції, 8, Севастополь, 99038)
про стягнення недоплаченої одноразової коштовної щорічної допомоги та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Гагарінського районного суду міста Севастополя від 12 червня 2008 року (суддя Нестерук В.В.) у справі №2а-240/08 (№22а-275/08) частково задоволено позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя про стягнення недоплаченої одноразової коштовної щорічної допомоги та стягнення моральної шкоди.
Суд стягнув з Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя на користь ОСОБА_1 компенсацію за недоплачену щорічну разову допомогу за 2007 рік у розмірі 1770,00грн.
У задоволенні іншої частини позову було відмовлено.
Суд стягнув з Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя у доход держави судовий збір у розмірі 51,00грн.
Не погодившись з постановою суду, Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.
До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Судова колегія, порадившись на місці, ухвалила можливим задовольнити дане клопотання та розглянути справу у відсутності позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття в судове засідання суд не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши справу у порядку статей 195 та 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, вважає, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя про стягнення 6028,45грн. суми разової грошової допомоги та моральної шкоди у сумі 2000,00грн., відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Вимоги позивача були обґрунтовані тим, що відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551 від 22.10.1993, позивачу щорічно до 5-го травня повинна надаватись разова грошова допомога у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 - є ветераном війни - учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням, виданим військовим комісаріатом Гагарінського району міста Севастополя 16.12.2002.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в редакції, що діяла до 28.12.2007, щорічно до 5-го травня учасникам бойових дій виплачується грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Розмір мінімальної пенсії з 01.04.2007 по 30.09.2007 складав 410,00грн.
Оскільки за 2007 рік позивач строк позовної давності не пропустив, таким чином у 2007 році позивачу необхідно сплатити відповідачем разову грошову допомогу у сумі 1770,00грн., тобто у розмірі, передбаченому Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік".
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004, визнано неконституційним положення Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" в частині припинення або звуження пільг, компенсацій, гарантій, на які за законами України мають право окремі громадяни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо встановлення розміру щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У даному рішенні Конституційного суду України вказано, що згідно статей 22 частини 3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Згідно з частиною 1 статі 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерела права.
При розгляді справи "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни.
Частиною 3 статі 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 17-1 Закону України №3551-ХІІ особи мають право звернутися за отриманням грошової допомоги до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що відповідачем було припущене порушення прав позивача на отримання грошової допомоги.
Колегія суддів вважає, що недоплачена ОСОБА_1 щорічна грошова допомога як учаснику бойових дій за 2007 рік підлягає нарахуванню та виплаті, враховуючи те, що право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку та стягнення грошової допомоги за 2004-2006 роки та відсутність і недоведеність підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 2000,00грн.
При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя (суддя Нестерук В.В.) від 12.06.08 у справі № 2-а-240/08 (№22а-275/08) було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Гагарінського районного суду міста Севастополя (суддя Нестерук В.В.) від 12.06.08 у справі № 2-а-240/08 (№22а-275/08)підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя залишити без задоволення.
2.Постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя (суддя Нестерук В.В.) від 12.06.08 у справі № 2-а-240/08 (№22а-275/08) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.А.Щепанська
Судді Г.П.Ілюхіна
М.А.Санакоєва