СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
04.11.2008 Справа № 22-а-335/08
Попередня справа № 2-8/6633-2008А
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Шелемет'єва О.В.
за участю представників сторін:
представника позивача: Спілки підприємців, промисловців та роботодавців Керчі - Люсий Віктора Юрійовича, довіреність №25/05/08-2 від 25.05.2008;
представника відповідача: Керченської міської ради - Каторгіна Олега Миколайовича, довіреність № 02-23/190 від 04.02.2008;
розглянувши апеляційну скаргу Спілки підприємців, промисловців та роботодавців Керчі на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 07.08.08 у справі № 2-8/6633-2008А (№22а-335/08),
за позовом Спілки підприємців, промисловців та роботодавців Керчі (вул. Карла Маркса, 22, кв. 7, Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)
до Керченської міської ради (вул. Кірова, 17, Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)
про відміну рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.08.2008 року (суддя Чумаченко С.А.) у справі №2-8/6633-2008А (№22а-335/08) відмовлено у задоволенні позову спілки підприємців, промисловців та роботодавців Керчі до Керченської міської ради про відміну рішення.
Не погодившись з постановою суду, спілка підприємців, промисловців та роботодавців Керчі звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні з 14.10.2008 року до 04.11.2008 року було оголошено перерву.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач - спілка підприємців, промисловців та роботодавців Керчі звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Керченської міської ради, в якій просив зупинити дію Рішення 31-ї сесії 5-го скликання від 25.04.2008 року "Про внесення змін в рішення 31-ї сесії Керченської міської ради 4-го скликання від 01.07.2005 року "Про здійснення повноважень робочого органу та затвердження комісії для контролю за розміщенням зовнішньої реклами та виконанням договорів на тимчасове користування місцем розміщення рекламних конструкцій на території міста Керч" та Керченської міської ради до внесення та вступу в законну силу судового рішення у даній справі. Рішення 31-ї сесії 5-го скликання Керченської міської ради від 25.04.2008 року "Про внесення змін до рішення 31-ї сесії Керченської міської ради 4-го скликання від 01.07.2005 року "Про здійснення повноважень робочого органу та затвердження комісії для контролю за розміщенням зовнішньої реклами та виконання договорів на тимчасове користування місцем розміщення рекламних конструкцій та території міста Керч" відмінити.
Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з представлених доказів в матеріалах справи, 25.04.2008 року Рішенням 31-ї сесії 5-го скликання Керченської міської ради Про внесення змін до рішення 31-ї сесії Керченської міської ради 4-го скликання від 01.07.2005 року "Про здійснення повноважень робочого органу та затвердження комісії для контролю за розміщенням зовнішньої реклами та виконанням договорів на тимчасове користування місцем розміщення рекламних конструкцій на території міста Керч", пунктом 1 вирішено внести зміни у договір на тимчасове користування місцем розміщення рекламних конструкцій на території міста Керч, затверджений рішенням 31-ї сесії Керченської міської ради 4-го скликання від 01.07.2005 року "Про здійснення повноважень робочого органу та затвердження комісії для контролю за розміщенням зовнішньої реклами та виконанням договорів на тимчасове користування місцем розміщення рекламних конструкцій та території міста Керч", виклавши його в редакції зазначеної в додатку до даного рішення. Так, пунктом 2 вирішено внести зміни у додаток до договору на тимчасове користування місцем розміщення рекламних конструкцій на території міста Керч, затвердженому рішенням 31-сесії Керченської міської ради 4-го скликання від 01.07.2005 року "Про здійснення повноважень робочого органу та затвердження комісії для контролю за розміщенням зовнішньої реклами та виконанням договорів на тимчасове користування місцем розміщення конструкцій на території міста Керч", виклавши "Розрахунок плати за користування місцем розміщення рекламної конструкції" в редакції зазначеної в додатку до даного рішення. Пунктом 3 даного рішення вирішено визнати таким, що втратило силу рішення З3-ї сесії Керченської міської ради 4-го скликання від 23.09.2005 року "Про внесення змін в рішення 31-ї сесії Керченської міської ради 4-го скликання від 01.07.2005 року "Про здійснення повноважень робочого органу та затвердженні комісії для контролю за розміщенням зовнішньої реклами та виконанням договорів на тимчасове користування місцем розміщення рекламних конструкцій на території міста Керч".
Отже, позивач вважає, що оскаржуване рішення було прийнято з грубим порушенням законодавства України та порушує права та законні інтереси спілки підприємців, промисловців та роботодавців Керчі, у зв'язку з чим, повинно бути зупинено та відмінено.
Але, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Отже, правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регулюються Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Судом першої інстанції встановлено, що 25.04.2008 року Рішенням 31-ї сесії 5-го скликання Керченської міської ради "Про внесення змін до рішення 31-ї сесії Керченської міської ради 4-го скликання від 01.07.2005 року "Про здійснення повноважень робочого органу та затвердження комісії для контролю за розміщенням зовнішньої реклами та виконанням договорів на тимчасове користування місцем розміщення рекламних конструкцій на території міста Керч" пунктом 1 було вирішено внести зміни у договір на тимчасове користування місцем розміщення рекламних конструкцій на території міста Керч, затверджений рішенням 31-ї сесії Керченської міської ради 4-го скликання від 01.07.2005 року "Про здійснення повноважень робочого органу та затвердження комісії для контролю за розміщенням зовнішньої реклами та виконанням договорів на тимчасове користування місцем розміщення рекламних конструкцій та території міста Керч", виклавши його в редакції зазначеної в додатку до даного рішення. Пунктом 2 вирішено внести зміни у додаток до договору на тимчасове користування місцем розміщення рекламних конструкцій на території міста Керч, затвердженому рішенням 31 - сесії Керченської міської ради 4-го скликання від 01.07.2005 року "Про здійснення повноважень робочого органу та затвердження комісії для контролю за розміщенням зовнішньої реклами та виконанням договорів на тимчасове користування місцем розміщення конструкцій на території міста Керч", виклавши "Розрахунок плати за користування місцем розміщення рекламної конструкції" в редакції зазначеної в додатку до даного рішення. Пунктом 3 даного рішення було вирішено визнати таким, що втратило силу рішення З3-ї сесії Керченської міської ради 4-го скликання від 23.09.2005 року "Про внесення змін в рішення 31-ї сесії Керченської міської ради 4-го скликання від 01.07.2005 року "Про здійснення повноважень робочого органу та затвердженні комісії для контролю за розміщенням зовнішньої реклами та виконанням договорів на тимчасове користування місцем розміщення рекламних конструкцій на території міста Керч".
Згідно з статтею 36 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що 19.02.2008 року в засобі масової інформації, газеті №20 (21096) "Керченский рабочий" був обнародуваний проект вищевказаного регуляторного акту, та крім того, в газеті "Керченский рабочий" був зазначений аналіз впливу регуляторного акту.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", у разі внесення на розгляд сесії ради проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу відповідальна постійна комісія приймає рішення про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання органу чи особі, яка внесла цей проект.
Також, судом першої інстанції було встановлено, що будь-яких рішень щодо направлення проекту регуляторного акту на доопрацювання Управлінню архітектури та містобудування, яким є робочим органом міської ради у сфері рекламної діяльності, комісією не приймалося.
Більше того, у відповідності до статті 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", метою підготовки аналізу регуляторного впливу є отримання пропозицій та зауважень.
Отже, як встановлено судом першої інстанції, аналіз регуляторного впливу був опублікований 19.02.2008 року в газеті №20 (21096) "Керченский рабочий", після чого, спілкою підприємців, промисловців та роботодавців Керчі на адресу Керченської міської ради були направлені пропозиції до проекту регуляторного акту, що підтверджує сам позивач.
Оскільки, аналіз регуляторного впливу був підготовлений, опублікований та його мета досягнута, то, на думку судової колегії суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що доводи позивача про порушення прийняття оскаржуваного рішення є безпідставними.
Крім того, також необхідно зазначити, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", принципом державної регуляторної політики є прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що позивачами не були виконанні вимоги пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо обґрунтованості позовних вимог, а при цьому суд першої інстанції враховував, що обов'язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку позивачів, та в іншу чергу відповідач надав докази якими підтвердив обставини на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Згідно з статтею 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Крім того, одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно та згідно з чинним законодавством дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 07.08.08 у справі № 2-8/6633-2008А (№22а-335/08) було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 07.08.08 у справі № 2-8/6633-2008А (№22а-335/08) підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Спілки підприємців, промисловців та роботодавців Керчі залишити без задоволення.
2.Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 07.08.08 у справі № 2-8/6633-2008А (№22а-335/08) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.А.Щепанська
Судді Г.П.Ілюхіна
М.А.Санакоєва