ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
30.10.08Справа №2-а-1563/08
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Циганової Г.Ю., при секретарі Заєвській Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - Рухлін, представник за дов.,
від відповідача – не з’явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
,
за позовом Акціонерного Банку "Експрес-Банк" в особі Кримської філії АБ "Експрес-Банк"
до Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції в АР Крим
про визнання неправомірними дій та спонукання до виконання певних дій
Суть спору: Позивач Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Кримськоїфілії АБ «Експрес-Банк» (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (далі - відповідач) про визнання дій старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим Погосян В.М. щодо відмови у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відмови у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документу – виконавчого напису №6235, який видав 15.07.3008 приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу Калиніна Н.В. – неправомірними, про скасування постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим Погосян В.М. від 28.07.2008р. про відмову в відкритті виконавчого провадження та зобов’язання відповідача прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження та примусового виконання виконавчого документу – виконавчого напису №6235, який видав 15.07.3008 приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу Калиніна Н.В.
Під час судового розгляду справи відповідач заявив про зміну позовних вимог відповідно до ст..51 КАС України та просить визнати дії відповідача - Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим щодо відмови у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відмови у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документу – виконавчого напису №6235, який видав 15.07.3008 приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу Калиніна Н.В. – неправомірними, скасувати постанову відповідача від 28.07.2008р. про відмову в відкритті виконавчого провадження та зобов’язати відповідача прийняти Постанову про відкриття виконавчого провадження та примусового виконання виконавчого документу – виконавчого напису №6235, який видав 15.07.3008 приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу Калиніна Н.В.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, посилаючись на норми Закону України „Про виконавче провадження”. Вважає, що відмова відповідача відкрити виконавче провадження по виконанню виконавчого документу – виконавчого напису №6235, який видав 15.07.3008 приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу Калиніна Н.В., суперечить діючому законодавству та порушує права позивача.
Відповідач у судове засідання не з’явився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника. Проти позову заперечує з мотивів, викладених в запереченні від 16.10.08р., в яких просить відмовити у задоволенні позову та пояснює,що державним виконавцем об’єктивно було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, вважає, що виконавчий документ повинен бути пред’явлений за місцем знаходження майна, тому що згідно з вимогами Інструкції про проведення виконавчих дій відповідач не може здійснювати виконавчі дії щодо звернення стягнення на майно боржника, яке знаходиться на території іншої області.
Приймаючи до уваги, що відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, заявив про розгляд справи у його відсутності, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Вислухав пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Постановою від 28.07.2008р. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Погосян В.М. відмовлено у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису №6235, який видав 15.07.08р. приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу Калиніна Н.В., на підставі пред’явлення виконавчого документу не за місцем виконання виконавчого документу,оскільки майно боржника, на яке повинно бути звернене стягнення, знаходиться за адресою : м. Черкаси, пров. Рускополянський, 27, що є територією ВДВС ГУЮ МУЮ в Черкаської області.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності до п. 1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 2 Закону України “Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999, із змінами та доповненнями (далі – Закон №606), примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, а відтак є органом виконавчої влади. Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24.03.1998 №202/98-ВР примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці).
Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець, здійсняючи свої повноваження має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; проводити перевірки, огляди приміщень і сховищ, накладати арешт на майно боржника, накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом та інше.
Отже, органи державної виконавчої служби у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Статтею 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таким чином, виходячи із суб’єктного складу сторін та предмета спору спір, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Права та обов’язки державних виконавців встановлені статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідно до якої державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Таким чином, законодавцем встановлені певні обмеження повноважень державного виконавця, відповідно до яких всі рішення приймаються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом “Про виконавче провадження”, вони повинні бути повними, неупередженими та своєчасними, спосіб та порядок виконання рішення суду встановлюється не виконавцем, а саме рішенням суду, яке відображено у виконавчому документі, виконавчі дії не можуть порушувати права та законні інтереси громадян та юридичних осіб.
Судом встановлено, що позивачу постановою від 28.07.2008 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (далі – відділ ДВС) Погосян В.М. відмовлено у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису №6235, який видав 15.07.08р. приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу Калиніна Н.В.
Частиною 1 статті 55 Конституції України кожному громадянину гарантовано право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Реалізуючи зазначено право позивач звернувся з позовом до суду про скасування постанови відповідача про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Згідно з п.4 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється ДВС на підставі виконавчих документів, яким є зокрема виконавчі написи нотаріусів.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вжити заходів примусового виконання рішень встановлених цім Законом неупереджено, своєчасно та повно вчинити виконавчої дії.
Згідно з ст.24 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цім законом, та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Стаття 20 Закону «Про виконавче провадження» встановлює вимоги до місця виконання рішення. Відповідно до зазначеної статті Закону виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна, якщо боржник є юридичною особою, то виконання проводиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами ДВС, які можуть вчиняти виконавчої дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувану.
Стягувачем виконавчого напису №6235, який 15.07.08р. видав приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу Калиніна Н.В. – є АБ «Експрес-Банк» (м.Київ, Повітрофлотський пр-т, 25) в особі Кримської філії АБ «Експрес-Банк» (м.Сімферополь, бульвар Леніна,15/1), боржником – Приватне підприємство мале приватне підприємство «АССО» за місцезнаходженням - м.Феодосія, вул.К.Маркса,48, у особі директора Лазника С.Д., який зареєстрований за адресою: м. Феодосія, вул. Бойкова,64,кв.1, який діє на підставі статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Феодосійської міської ради.
Таким чином, позивач як стягувач не тільки виконав вимоги Закону направивши належний виконавчий документ до належного виконавчого місця виконання боржником, як юридичною особою, але й здійснив належне йому право вибору місця виконання – за місцезнаходженням його постійно діючого органу.
Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу Калиніної Н.В. від 15.07.08р. №6235 може бути відкрито виключно за місцем знаходження майна боржника враховуючи вимоги п.5,6 Інструкції про проведення виконавчих дій щодо неможливості проведення виконавчих дій державним виконавцем ВДВС Феодосійського МУЮ по зверненню стягнення на майно боржника, яке знаходиться в м.Черкаси, вул. Рускополянський, 27. Суд зазначає, що такі доводи відповідача не відповідають вищезазначеним вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.4 ст.71 КАС України суб’єкт владних повноважень зобов’язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази по справі.
Відповідачем, який є суб’єктом владних повноважень, будь-яких доказів по справі, які підтверджують правомірність прийнятого рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження не було надано.
Суд враховує, що рішення, дії суб’єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
На підставі викладеного суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, прийняття постанови від 28.07.2008 про відмову у відкритті виконавчого провадження, не можуть бути визнані такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень, обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно, є такими що порушують права позивача, як противоправні.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання дій відповідача щодо відмові у відкритті виконавчого провадження за заявою Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Кримської філії АБ «Експрес-Банк» по виконанню виконавчого документу - виконавчого напису №6235 приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу Калиніної Н.В. неправомірними, а не про визнання їх протиправними, а також зазначив позовні вимоги про скасування постанови відповідача від 28.07.2008 про відмову у відкритті виконавчого провадження, а не про визнання її протиправно та скасування, як це передбачене КАС України для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідне для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач при звернені до суду сплатив 3,4грн. судового збору, що підтверджується відповідною квитанцією, які і потрібно стягнути на його користь.
В судовому засіданні 30 жовтня 2008 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанову складено у повному обсязі 04 листопада 2008 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163, 181 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії відділудержавної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим щодо відмові у відкритті виконавчого провадження за заявою Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Кримської філії АБ «Експрес-Банк» по виконанню виконавчого документу - виконавчого напису №6235 приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу Калиніної Н.В.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 28.07.2008 про відмову у відкритті виконавчого провадження за заявою Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Кримської філії АБ «Експрес-Банк» по виконанню виконавчого документу - виконавчого напису №6235 приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу Калиніної Н.В.
4. Зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого документу - виконавчого напису № 6235 приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу Калиніної Н.В. - відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного банку «Експрес-Банк» в особі Кримської філії АБ «Експрес-Банк» 3 грн. 40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд АР Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Окружного
адміністративного суду
Автономної Республіки Крим Циганова Г.Ю.