ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.12.06 р.                                                                               Справа № 12/371                               

Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засіданні Бахмет А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Ахметова Н.В. – довіреність від 26.12.05р.

від відповідача: Філатов В.О. – довіреність від 10.04.06р.

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка

до відповідача: Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 1267,36грн.

                                   

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” м. Макіївка, 31.10.06р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення 1267,36грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на залізничну накладну  № 48326734, комерційний акт № БН 684196/265 від 03.07.06р., рахунок-фактуру № 28469 від 04.07.06р., платіжне доручення № 4285 від 18.07.06р.

Відповідач вимоги позивача не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Заперечуючи проти позову, вказував на те, що згідно комерційного акту № БН 684196/265 від 03.07.06р. вагони прибули на станцію Яснувата в технічному відношенні справному стані. Також, вказував на те, що відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця не відповідає за правильність відомостей в накладній, внесених вантажовідправником і тому, на підставі ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, за втрату, нестачу вантажу..., якщо не має ознак втрати, розкрадення, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що на адресу позивача надійшов вугільний концентрат марки „Ж” за залізничною накладною № 48326734.

Рахунок-фактура постачальника № 28469 від 04.07.06р. був сплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 4285 від 18.07.06р.

Як вбачається з комерційного акту № БН 684196/265 від 03.07.06р, на підставі акту загальної форми № 612 від 03.07.06р. була проведена комісійна видача вантажу в трьох вагонах на станції призначення – Яснувата та перевірка маси вантажу. В ході перевірки була виявлена нестача вантажу в вагоні № 68745587 – в розмірі 2300 кг., в вагоні № 64628001 – 1000кг., в вагоні № 64009475 – 1200кг.

З урахуванням норми природної втрати (п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00р. № 644) нестача в спірних вагонах склала 2485,00кг., вартість якої – 1267,36грн. з ПДВ.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, за втрату, нестачу вантажу..., якщо не має ознак втрати, розкрадення, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відсутність вини за загальним принципом цивільного права, встановленим ст. 614 ЦК України, повинна доводити особа, яка припустилася порушень.

Відповідач не довів, що нестача вантажу сталася не з його вини.

Статтею 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність  за  збереження  вантажу від  часу  його  прийняття  для  перевезення  і  до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України  за  незбереження  (втрату,   нестачу,   псування   і пошкодження)   прийнятого   до   перевезення   вантажу,    багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди,  якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Також, статтею 114 Статуту передбачено, що залізниця  відшкодовує фактичні збитки,  що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:  за  втрату  чи  недостачу  -  у  розмірі  дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Крім того, статтею 314 ГК України встановлено, що перевізник  несе  відповідальність  за втрату,  нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу,  якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилась на станції призначення у разі недостачі – норми природної втрати маси вантажу і гранічного розходження маси нетто.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги до відповідача підлягають задоволенню, на користь позивача підлягають стягненню збитки в сумі 1267,36грн.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 614 ЦК України,  ст. 314 ГК України, Статуту залізниць України,  Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00р. № 644, керуючись ст. ст. 22, 33,  43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка до Державного підприємства Донецької залізниці м. Донецьк про стягнення 1267,36грн.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957, п/р 26370400019 в ДФ АБ “Експрес-банк”, код банку 335838) на користь  Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка (86106, Донецька область, м. Макіївка, вул. Горького, 1, ЄДРПОУ 32598706, п/р 26004198061891 в Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк”, код банку 335593) збитки в сумі 1267,36грн., витрати з державного мита в сумі 102,00грн., 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 12.12.06р.

Рішення набирає законної сили 25.12.06р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          

Суддя                                                                         Сковородіна О.М.