ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

У Х В А Л А

22.08.2013 р. справа № 5006/38/41б/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АЙТІМАКС» м.Київ

на ухвалу господарського суду Донецької області

від04.12.2012р.

по справі№ 5006/38/41б/2012 /суддя Лейба М.О./

за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «СМ ЛТД» м. Київ

до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «ТРІСЕЛЬ» м.Донецьк

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного господарського суду звернулось ТОВ «АЙТІМАКС» з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.12.2012р. у справі № 5006/38/41б/2012 за заявою кредитора ТОВ «СМ ЛТД» до ТОВ «ТРІСЕЛЬ», винесеної за результатами підготовчого засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає розгляду з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

З апеляційної скарги вбачається, що заявник не є стороною у справі про банкрутство №5006/38/41б/2012. Але він вважає, що має право на апеляційне оскарження ухвали суду від 04.12.2012р., оскільки між ним та боржником було укладено договір поставки № 235/03 від 01.07.2009р. на загальну суму 2 857 403,28грн. Також вказує, що боржник змінив назву та не повідомив про це скаржника, що є порушенням умов п.9.7 вищевказаного договору та призвело до необізнаності апелянта щодо порушення провадження у справі про банкрутство. Також ТОВ «АЙТІМАКС» в апеляційній скарзі зазначило, що безпідставне порушення справи про банкрутство стосовно боржника та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів призвело до істотного порушення інтересів апелянта в частині можливості задоволення його кредиторських вимог боржником.

З такими доводами апелянта не може погодитись колегія суддів з врахуванням наступного:

З матеріалів оскарження ухвали вбачається, що апелянт дійсно не є стороною або учасником провадження у даній справі про банкрутство згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому з вказаних підстав не має права на оскарження в апеляційному порядку судових рішень по справі.

Але апелянт відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України вважає себе особою, яка не брала участь у справі, але господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки шляхом винесення оскаржуваної ухвали.

Зміст вказаної норми свідчить, що судовим актом, оскаржуваним такою особою, повинно безпосередньо вирішуватись питання про її права та обов'язки. Суд має вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття судом першої інстанції судового акта (рішення, ухвали) є скаржник або міститься судження про нього у відповідних актах. При цьому в мотивувальній частині судового акта повинні міститися висновки суду про права та обов'язки такої особи, або у резолютивній частині судового акта суд прямо вказав про права та обов'язки цієї особи. У такому випадку судовий акт порушує не лише матеріальні права особи, а і її процесуальні права. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 21.09.2011р. по справі №3/404.

Вищевказана позиція апелянта в частині того, що суд вирішив питання про його права та обов'язки, не підтверджується матеріалами оскарження ухвали суду, оскільки ані у вступній, ані у описовій, ані у мотивувальній, ані в резолютивній частині ухвали за результатами підготовчого засідання суду у справі про банкрутство не йдеться про товариство з обмеженою відповідальністю «АЙТІМАКС» м. Київ, господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали не вирішив жодного питання про права та обов'язки апелянта.

Порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів дійсно мали місце у даній справі, але шляхом винесення господарським судом ухвали від 22.11.2012р., яка апелянтом не оскаржувалася. Оскаржуваною ухвалою від 04.12.2012р. вказані питання судом не вирішувалися, тому посилання апелянта в цій частині є безпідставними.

Що стосується не повідомлення боржником апелянту про зміну свого найменування, то такий обов'язок боржника передбачений умовами договору між ним та апелянтом. Вказаний договір не має жодного відношення до правовідносин боржника з ініціюючим кредитором у даній справі про банкрутство, суд при винесенні оскаржуваної ухвали не давав правової оцінки цьому договору, не зобов'язував ані боржника, ані кредитора, ані інших осіб здійснювати будь-які дії, направлені на виконання вказаного договору.

На думку колегії суддів сам факт порушення провадження у справі про банкрутство за заявою ініціюючого кредитора не може братися до уваги як належний доказ порушення прав та обов'язків інших осіб, які мають майнові вимоги до боржника, оскільки Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено спеціальний механізм захисту прав та майнових інтересів таких осіб шляхом подачі відповідних заяв з грошовими вимогами до боржника в порядку, передбаченому ст. 14 вказаного Закону.

Таким чином, на думку колегії суддів апелянт не входить до кола осіб, які згідно ст. 91 ГПК України мають право на оскарження в апеляційному порядку ухвали господарського суду Донецької області від 04.12.2012р. за результатами підготовчого засідання у справі № 5006/38/41б/2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІСЕЛЬ» м.Донецьк.

З цього приводу існують відповідні роз'яснення, викладені у пункті 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7, а саме: якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК.

Керуючись ст.ст. 91, 98, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд , -

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «АЙТІМАКС» м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.12.2012р. у справі № 5006/38/41б/2012.

Додаток (для апелянта): апеляційна скарга від 12.08.2013р. та додані до неї документи на 34 арк.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано 6 прим.:

1.кредитору

1.боржнику

1.розпор.айна

1.скаржнику

1.ДАГС

1.до справи