ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року Справа № 914/627/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кролевець О.А., Попікової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013

у справі№ 914/627/13-г господарського суду Львівської області

за позовом до проПублічного акціонерного товариства "Сведбанк" (правонаступник якого Публічне акціонерне товариство "Омега Банк") Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" стягнення 2 121 360,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.04.2013 (суддя: Гулик Г.С.) частково задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (надалі - ТОВ "Компанія "Лізинговий дім") на користь ПАТ "Сведбанк" 1 176 623,68 грн. заборгованості по тілу кредиту; 753 759,81 грн. заборгованості по сплаті відсотків та 62 624,43 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 (судді: Бойко С.М., Бонк Т.Б., Марко Р.І. ) рішення господарського суду Львівської області від 12.04.2013 частково скасовано; пункт 2 резолютивної частини рішення в частині стягнення судового збору викладено в іншій редакції: стягнуто з ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" на користь ПАТ "Омега Банк" (який є правонаступником "Сведбанк") 38 607,67 грн. судового збору. Доповідач: Кот О.В.

У решті рішення господарського суду Львівської області від 12.04.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись із указаними судовими актами, ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування, просить змінити судове рішення в частині стягнення відсотків за користування кредитом - у частині стягнення процентів на суму 69 050,06 грн. відмовити.

Скаржник стверджує про незастосування судами попередніх інстанцій норми статті 257 Цивільного кодексу України стосовно позовної давності до стягнення відсотків за користування кредитом.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.06.2007 між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого визнано ПАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Омега Банк") та ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" (позичальник) укладено кредитний договір № 192-Г/К. Відповідно до пункту 1.1 цього договору банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту в розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором. Розмір кредиту становить 2 227 680,00 грн. (пункт 1.2 даного договору).

Згідно із пунктом 10.7 кредитного договору строк дії даного договору встановлюється з дати його підписання і до повного погашення суми кредиту, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов договору.

Сторонами був погоджений графік погашення кредиту. Плата за користування кредитом у вигляді процентів становить 18 % річних (пункт 1.4 цього договору). 23.07.2008 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, згідно з якою сторони погодили внести зміни у пункт 1.4 кредитного договору щодо процентної ставки на 19 %.

Господарськими судами встановлені факти передачі позивачем відповідачеві кредитних коштів та часткового погашення відповідачем за період з 02.07.2009 по 16.10.2009 заборгованості в сумі 1 051 056,32 грн. по тілу кредиту та 664 111,70 грн. процентів за користування кредитом.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" 1 176 623,68 грн. заборгованості по тілу кредиту та 753 759,81 грн. процентів за користування кредитом.

Стягуючи з відповідача на користь позивача вказані суми, господарські суди виходили із обставин справи та норм законодавства, зокрема приписів статей 526, 530, 610, 611, 612, 629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статей 193, 345 Господарського кодексу України.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" не погоджується із судовими рішеннями лише в частині незастосування позовної давності стосовно стягнення суми процентів за користування кредитом за період з 30.11.2009 по 10.02.2010 у розмірі 69 050,06 грн.

Дане твердження скаржника вже було розглянуто та спростовано судами попередніх інстанцій, виходячи, зокрема із приписів статей 1049, 1054 ЦК України та умов кредитного договору.

Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 1117 ГПК України перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Перевірка здійснюється на підставі фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, та в межах касаційної скарги.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були відхилені судами попередніх інстанцій, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 1 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, з огляду на наведене, з урахуванням вимог за касаційною скаргою остання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" у справі № 914/627/13-г залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 у справі № 914/627/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: О. Кролевець

О. Попікова