ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.12.06 р.                                                                               Справа № 43/122                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота     

при секретарі судового засідання Семенюшко Г.Р.

За участю представників:

від позивача: Зубова Т.П. – за довіреністю

від відповідача: Філатов В.О. – за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна  компанія – Алчевськ” м.Алчевськ

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк

про: стягнення 3708,61грн.

                                          В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна  компанія – Алчевськ” м.Алчевськ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Державного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк, про стягнення вартості вагової нестачі металопродукції в сумі 3708,61грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію залізничної накладної                       № 45064420, копію комерційного акту БК 456929/3 від 16.09.05р.,оригінал довідки № 239 від 21.03.06р.,копію акту загальної форми № 2088 від 14.09.05р. з випискою з книги реєстрації комерційних несправності по ст.Родаково, копію договору № 039/04-М від 29.03.04р., копію додаткової угоди № 1 від 31.12.04р., копію додаткової угоди № 2 від 02.12.05р., копію специфікації № 98 від 07.09.05р., копію претензії № 813 від 12.12.05р., копію акту № 4 прийомку продукції за кількості та якості від 16.09.05р., ст.ст.105, 110, 130, 135 Статуту залізниць України та інш.

Відповідачем надано до матеріалів справи відзив за № 2022/406 від 25.04.06р., в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на вимоги ст.ст.134, 136 Статуту залізниць України.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.05.2006р. вимоги позивача були задоволені у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2006р. апеляційна скарга Державного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк була залишена без задоволення, а рішення – без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2006р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2006р. та рішення Господарського суду Донецької області від 18.05.2006р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Позивач надав до суду пояснення за № 1022 від 08.11.06р. та наполягає на стягненні розміру позовних вимог.

Відповідач надав відзив за № 2022/1262 від 09.11.06р. та заперечує проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.          

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Справа слуханням була відкладена, згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 29.03.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія” (“Продавець”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія - Алчевськ” (“Покупець”) було укладено договір за № 039/04-М (далі – Договір), згідно п.1.1. якого Продавець зобов’язується продати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у Договорі, металопродукцію, що іменується далі за текстом “Товар”, сортамент, кількість, якість та ціна якого зазначені у Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатку до даного Договору, що є невід’ємною частиною.

Відповідно до п.2.1. Договору кількість кожної партії Товару оговорюється у Специфікаціях до даного Договору.

Згідно п.5.1. Договору “Приёмка товара по количеству, качеству и комплектности производится Покупателем в соответствии с Инструкциями Госарбитража П-6 и П-7.

Если при приёмке товара Покупатель (грузополучатель) обнаружит его недостачу, несоответствие качества, комплектности, маркировки поступившего Товара, тары или упаковки, требованиям стандартов, технических условий, чертежам, образцам (эталонам), договору или другим данным, указанным в маркировке и сопроводительных документах, удостоверяющих качество Товара, то он обязан приостановить дальнейшую приёмку Товара, принять Товар на ответственное хранение и в течение 24 часов вызвать представителя грузоотправителя (изготовителя) для участия в приёмке и составления двухстороннего акта. В случае неявки представителя грузоотправителя (изготовителя) в трёхдневный срок с момента получения вызова без учёта времени, необходимого для проезда, Покупатель (грузополучатель) имеет право составить акт приёмки Товара без участия представителя Грузоотправителя (изготовителя).

Составленный Покупателем (грузополучателем) акт с нарушением условий данного Договора является недействительным, обязанности Продавца в этом случае считаются исполненными надлежащим образом”.

Договір набирає чинності з дати його підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2004р. (п.12.1. Договору).

Відповідно до п.1 Додаткової угоди № 1 від 21.12.2004р. до Договору сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору № 039/04-М від 29.03.2004р. до 31.12.2005р. Дана Додаткова угода є невід’ємною частиною Договору та набирає чинності з моменту підписання її Сторонами.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди № 2 від 02.12.2005р. до Договору сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору № 039/04-М від 29.03.2004р. до 31.12.2006р. Дана Додаткова угода є невід’ємною частиною Договору та набирає чинності з моменту підписання її Сторонами.

За залізничною накладною № 45064420 у вагоні № 67920058 зі станції Правда Придніпровської залізниці на адресу позивача (ст.призначення Луганськ-Лиски) було відправлено вантаж: швелер № 8 у кількості 10 пакетів, швелер № 10 у кількості 22 пакетів, вантажовідправником яких зазначено ВАТ “Дніпропетровський меткомбінат ім.Дзержинського”.

При прибутті вантажу на станцію Родаково Донецької залізниці було виявлено порушення у другому штабелі: у середній пачці обрізані всі обв’язки, маркірувальна смуга відсутня, про що було складено акт загальної форми за № 2088 від 04.09.05р.

При комісійній видачі вантажу було виявлено нестачу Товару у кількості 1,490тн  у вагоні № 67920058.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України був складений комерційний акт                 БК 456929/3 від 16.09.2005р.

Згідно комерційного акту БК 456929/3 від 16.09.2005р.: “При комиссионной выгрузке и одновременной выдаче грузополучателю груза швеллер по отправке указанной на лицевой стороне акта оказалось 32 пачки. До момента выгрузки просчитать груз в вагоне не было возможности. Из общего количества мест в одной пачке, которая находилась на втором штабеле, в верхнем ярусе разрезаны все обвязки и строповочные петли, маркировочная полоса нарушена, вследствие чего производилась перевеска пачки на крановых весах ВКР-100-10 заводской номер 81. Вес нетто оказался 3440кг, по трафарету на бирке значится 4930кг, что менее на 1490кг. Погрузка в вагоне ниже бортов на 800мм в два штабеля, в первом штабеле в верхнем ярусе просматривается 5 пачек увязанных по три обвязки к грузу плотно, маркировочная полоса красной краской не нарушена, во втором штабеле в верхнем в верхнем ярусе три пачки, в средней пачке обрезаны все обвязки, маркировочная полоса отсутствует, в двух пачках по три обвязки плотно к грузу, маркировка не нарушена. На повреждённую пачку имеется акт общей формы ст.Родаково от 14/9-05г. № 2088.”   

Комерційний акт підписаний начальником станції, прийомоздатчиком, представником вантажоотримувача.

З огляду на норми чинного законодавства слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У випадку порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст.920 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.924 ЦК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та  на залізничних станціях.

Відповідальність перевізників за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України, встановлено ст.23 ЗУ “Про залізничний транспорт”.

Згідно ч.2 ст.23 ЗУ “Про залізничний транспорт” та ст.113 Статуту залізниць України  передбачає, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст.26 вищезазначеного закону обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складання актів визначаються Статутом залізниць України.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт (ст.129 Статуту залізниць України).

Отже, саме комерційний акт є підставою для застосування матеріальної відповідальності до перевізника.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 813 від 12.12.2005р. на суму 3708,61грн., яка залишена відповідачем без відповіді.

Отже, сума вагової нестачі Товару складає 3708,61грн.

Відповідач надав заяву за 2022/1262 від 09.11.06р. та просить застосувати строки позовної давності відповідно до ст.136 Статуту залізниць.

Суд дослідив питання щодо застосування строків позовної давності.

Частиною 1 ст.223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації у судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Згідно з ч.5 ст.315 Господарського кодексу України для пред’явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до ст.136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог ст.134 Статуту залізниць України, зокрема, з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову.

Тому, вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Господарські витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.909, 920, 924, 925 Цивільного кодексу України, Законом України “Про залізничний транспорт”, Статутом залізниць України та на підставі ст.ст.42, 43, 22, 33, 36, 43, 49,  77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд, -

                                                    В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Чернота Л.Ф.                               

Надруковано 3 примірники:

позивачу 1

відповідачу 1

у справу № 43/122

вик.Єрохіна В.В.