Справа 2-732/2007 року

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

       10 грудня 2007 року                Тростянецький райсуд Сумської області

у складі головуючої судді Янової Л.М.  при секретарі Голубничій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Тростянецьке АТП-15946»,  третя особа: відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Сумської області про встановлення факту каліцтва(нещасного випадку) на виробництві,  про зобов»язання скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом про встановлення факту каліцтва (нещасного випадку) на виробництві,  про зобов»язання скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1,  мотивуючи свої вимоги тим,  що працюючи водієм вантажного автомобіля в Тростянецькому АТП з 01.02.1966 року по 04.09.1978 року і отримав травму руки-розрізав сухожилля 2-го пальця правої кисті,  лікувався в лікарні. Акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 не складався. При зверненні позивача до Фонду про відшкодування шкоди,  завданої потерпілим на виробництві йому повідомили,  що необхідно мати акт за формою Н-1. Позивач просить суд встановити факт нещасного випадку на виробництві,  який мав місце наприкінці березня 1978 року при роботі на Тростянецькому автопідприємстві 18041 на посаді водія вантажного автомобіля та зобов»язати відповідача скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги в повному обсязі та пояснив,  що звернувся до суду в зв»язку з прийняттям нового законодавства про охорону праці та порядку відшкодування шкоди,  завданої потерпілим на виробництві так як хоче отримати одноразову компенсацію за травму,  яку отримав на виробництві в кінці березня 1978 року під час заточування на наждачному станку інструмент-бородок,  який вискочив у нього з руки та розрізав сухожилля 2-го пальця правої кисті,  поранив праву долоню. Але в Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі відмовили на тій підставі,  що відсутній акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1. Він після отримання травми на виробництві лікувався в лікарні,  але на підприємстві акт про нещасний випадок не складали. Просить суд задовольнити позов. Про те,  що фонд нараховує виплати в разі отримання травм йому стало відомо в 1985 році і його проінформували,  що потрібен акт форми Н-1,  якого у нього не було. З завою про складання вказаного акту в 1985 році або пізніше він до керівництва АТП не звертався.

Представник відповідача - Тростянецького АТП ОСОБА_2.  в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив,  що на даний час за строком давності майже нічого в архіві підприємства не збереглося. В книзі по заробітній платі підприємства позивач по лікарняному листу у березні місяці 1978 року перебував 7 днів та 18 днів відпрацьовано на лінії,  в квітні був весь місяць на лікарняному,  в травні частково,  та в червні 9 днів. І за вказані дні нараховано по лікарняних листах. За період роботи виробничої травми в документах по підприємству не зафіксовано.

Третя особа: представник відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві ОСОБА_3. позов не визнав та пояснив,  що позивачу необхідно керуватися розділом 4 «Окреме провадження» ЦПК України та постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року(зі змінами та доповненнями) згідно до якої «Питання,  пов»язані із встановленням факту каліцтва на виробництві, ... вирішується в порядку встановленого для розгляду трудових спорів». Так,  працівник може звернутись до комісії по трудовим спорам у тримісячний термін з дня,  коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права

або у відповідності до вимог  ст. 233 КзпП України - в той же термін до суду. Враховуючи,  що нещасний випадок стався в березні 1978 році і звільнився в тому ж році,  тому терміни для звернення пропущені і просить суд відмовити позивачу у зв»язку з пропущенням термінів для звернення до суду для захисту своїх трудових інтересів.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_4.,  ОСОБА_5.,  ОСОБА_6. Підтвердили,  що бачили в 1978 році як ОСОБА_1  На території підприємства був з травмованою рукою,  але самого факту,  як це трапилося вони не бачили,  не були при цьому присутні.

Свідок ОСОБА_7. суду пояснив,  що він в 1978 році працював в АТП головним інженером і якщо на підприємстві були травми,  то вони в обов»язковому порядку належним чином фіксувались,  складались акти в 7 екземплярах,  але факту травмування ОСОБА_1.  він не пам»ятає.

Вислухавши сторони,  свідків,  вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку,  що: позивач не довів факту нещасного випадку на виробництві. Не надано жодного доказу,  окрім того,  що він дійсно знаходився на лікарняному,  але невідомо з яких підстав і якщо в зв»язку з травмою,  то де він був травмований. В лікарні відсутня медична документація за вказаний період. На підприємстві відсутній журнал обліку нещасних випадків за 1978 рік,  свідки,  допитані в судовому засіданні не були очевидцями отримання травми на виробництві.

У відповідності до  ст. 225 КзпП України «працівник може звернутися по трудових спорах у тримісячний строк з дня,  коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права...» у відповідності до  ст. 233 КзпП України «працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до районного суду в тримісячний строк з дня,  коли він дізнався або повинен дізнатися про порушення свого права..» - як пояснив сам позивач йому стало відомо в 1985 році про необхідність мати акт форми Н-1 для отримання компенсації в разі травмування,  але він не звертався з заявою на підприємство про складання такого акту,  а також не звертався з заявою до суду.

Суд приходить до висновку,  що позовні вимоги не підлягають задоволенню,  в зв»язку з пропущенням термінів для звернення до суду для захисту своїх трудових інтересів.

Керуючись  ст.  ст. 225, 233 КЗпП України,   ст.  ст. 15, 30, 62, 209, 212, 256 ч.3 ЦПК України суд-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ВАТ «Тростянецьке АТП-15946»,  третя особа: відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Сумської області про встановлення факту каліцтва(нещасного випадку) на виробництві,  про зобов»язання скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 - відмовити у зв»язку з пропущенням термінів для звернення до суду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.