8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 серпня 2013 року Справа № 812/6419/13-а
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу платника податку в сумі 170,00 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу платника податку в сумі 170,00 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що станом на 16 липня 2013 року фізична особа ОСОБА_1. має в наявності податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 170,00 грн., який складається з суми штрафної (фінансової) санкції, визначеної платнику податків податковим повідомленням-рішенням від 08.11.2012 року №0011021701, на підставі акту перевірки від 02.11.2012 року №250/1701/НОМЕР_1, відповідно до пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПКУ, п.177.5 ст.177 ПКУ. Граничний термін сплати - 27.11.2012 року.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг, який виник з податку на доходи фізичних осіб в сумі 170,00грн.
Ухвалою суду від 24 липня 2013 року справу призначено до розгляду у скороченому провадженні.
Відповідачу запропоновано у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову.
Заперечень проти позову або письмової заяви про визнання позову відповідачем не надано. Суд вважає можливим розглянути справу в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 28.08.2007 року Лутугинською районною державною адміністрацією Луганської області (а.с.5) та перебуває на обліку в ДПІ в Лутугинському районі як платник податків з 31.08.2007 року за НОМЕР_2 (а.с.6).
Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, окрім іншого, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
02.11.2012 року позивачем було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.10.2009 року по 31.10.2012 року.
За результатами перевірки був складений акт документальної позапланової виїзної перевірки від 02.11.2012 року № 250/1701/НОМЕР_1 (а.с.7-9).
Перевіркою було встановлено порушення податкового законодавства, а саме: п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49, п.п.177.5 п.177.5 ст 177 ПКУ - несвоєчасно подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік.
На підставі акту перевірки від 02.11.2012 року, податковим органом 08.11.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 170,00грн. (а.с.10).
Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового Кодексу України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Податковим Кодексом України передбачено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.
Згідно пп.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПКУ, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг (недоїмка) - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)
Згідно ст. 15 Податкового кодексу України, платники податків - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вищезазначеним Кодексом.
Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов'язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно положень ст. 49 Податкового Кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: 49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; 49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); 49.18.3. календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; 49.18.4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; 49.18.5. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. 49.19. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Згідно вимог ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.41.5 ст.41 ПКУ, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Пунктом 87.11 ст.87 ПКУ передбачено, що орган стягнення звернення до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суму здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З огляду на викладене, суд вважає, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому позов Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу платника податку в сумі 170,00 грн. підлягає задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись Податковим Кодексом України, статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу платника податку в сумі 170,00 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце мешкання: АДРЕСА_1) до місцевого бюджету Успенківської селищної ради Лутугинського району податковий борг, який виник з податку на доходи фізичних осіб в сумі 170,00грн. (сто сімдесят гривень 00 коп.).
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Мирончук