Справа № 760/17650/13-к
Провадження № 1-кс/760/3322/13
У Х В АЛ А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.2013 року слідчий суддя Солом’янського районного суду міста Києва Селюков О.Г., за участю слідчого Грибакова І.В., розглянувши у м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Солом’янського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, погодженого з прокурором прокуратури Солом`янського району м. Києва ОСОБА_2 про арешт будівлі адміністративно-побутового комплексу (літ. С), загальною площею 18 405,0 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, вулиця Амосова Миколи (ОСОБА_3 Яр), будинок 12, на підставі матеріалів кримінального провадження № 42013110000000511, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та 30.05.2013 року за ч. 1 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, яке обґрунтовується тим, що у провадженні слідчого перебуває кримінальне провадження за фактом вчинення невстановленими особами заволодіння шахрайським шляхом чужим майном, яке належить ТОВ «ПРОЕКТ-А», а саме: адміністративно-побутовим комплексом (літера-С), загальною площею 18405 кв.м., розташованого в м. Києві, вул. Амосова Миколи, 12, тобто злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Під час проведення досудового розслідування встановлено, що 05.04.2013 року рішенням № 1409814 державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_4) було проведено державну реєстрацію прав власності на нежитловий будинок (літ. С), розташований в м. Києві по вулиці Амосова Миколи будинок 12 за ПАТ «Укрсоцбанк», а також за його підписом було сформовано витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 2040630. Однак, допитаний у якості свідка ОСОБА_4 показав, що вищевказані рішення та витяг він не підписував, а дані документи були підписані від його імені співробітником Державної реєстраційної служби ОСОБА_5 за усним дорученням начальника Державної реєстраційної служби ОСОБА_6 Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи від 23.07.2013 року № 238 підписи від імені ОСОБА_4 у вищезазначених рішенні та витягу, якими право власності на нежитловий будинок (літ. С), розташований в м. Києві, вулиця Амосова Миколи. 12 було перереєстровано з ТОВ «ПРОЕКТ–А» на ПАТ «Укрсоцбанк» виконані не ОСОБА_3 а іншою особою. У зв’язку з чим, просить накласти арешт на будівлю адміністративно-побутового комплексу (літ. С), загальною площею 18 405,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Амосова Миколи (ОСОБА_3 Яр), будинок 12.
Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи.
Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Як встановлено в судовому засіданні, 27.05.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження № 42013110000000511, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а 30.05.2013 року також за ч. 1 ст. 364 КК України.
Згідно свідоцтва про право власності від 24.02.2010 року будівля адміністративно-побутового комплексу (літ. С), загальною площею 18 405,0 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, вулиця Амосова Миколи (ОСОБА_3 Яр), будинок 12 належить товариству з обмеженою відповідальністю «Проект-А» (код ЄДРПОУ 33835197).
05.04.2013 року рішенням № 1409814 державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_4) було проведено державну реєстрацію прав власності на нежитловий будинок (літ. С), розташований в м. Києві по вулиці Амосова Миколи будинок 12 за ПАТ «Укрсоцбанк», а також за його підписом було сформовано витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 2040630.
Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи від 23.07.2013 року № 238 підписи від імені ОСОБА_4 у вищезазначених рішенні та витягу, якими право власності на нежитловий будинок (літ. С), розташований в м. Києві, вулиця Амосова Миколи. 12 було перереєстровано з ТОВ «ПРОЕКТ–А» на ПАТ «Укрсоцбанк» виконані не ОСОБА_3 а іншою особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Як зазначено в ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. При цьому, згідно з ч. 4 цієї статті заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки слідчим було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 1 ст. 364 КК України, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна, а саме, перешкодити незаконному зникненню або втраті будівлі адміністративно-побутового комплексу (літ. С), загальною площею 18 405,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Амосова Миколи (ОСОБА_3 Яр), будинок 12.
Крім того, слідчим було доведено наявність достатніх підстав вважати, що будівля адміністративно-побутового комплексу (літ. С), загальною площею 18 405,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Амосова Миколи (ОСОБА_3 Яр), будинок 12 відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме, набута в результаті вчинення кримінального правопорушення та незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна із забороною розпоряджатися ним, може призвести до її зникнення або втрати та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Оскільки слідчим була доведена необхідність арешту будівлі адміністративно-побутового комплексу (літ. С), загальною площею 18 405,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Амосова Миколи (ОСОБА_3 Яр), будинок 12, тому його клопотання підлягає до задоволення.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 159– 166, 170, 172, 173, 372 КПК України,-
У Х В А Л И В:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на будівлю адміністративно-побутового комплексу (літ. С), загальною площею 18 405,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Амосова Миколи (ОСОБА_3 Яр), будинок 12, у вигляді заборони розпоряджатися будь-яким чином таким майном.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.
Копію ухвали надсилати слідчому, товариству з обмеженою відповідальністю «Проект-А» (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4, код ЄДРПОУ 33835197), публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) та іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя О.Г. Селюков