Судове рішення #316499
25/323

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України


16.11.06 р.                                                                               Справа № 25/323                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом  закритого акціонерного товариства „Нікопольський завод безшовних труб “Ніко Т’юб” м. Нікополь Дніпропетровської  області          

до відповідача державного підприємства Українського науково-дослідного інституту металургійного машинобудівництва „УкрНДІметалургмаш” м. Слов’янськ  Донецької області           

про зобов’язання здійснити поставку продукції та стягнення неустойки в сумі 33607грн 60коп          

за участю:

представників  сторін:

від позивача: Булатов В.Б. – юрисконсульт (довіреність № 114 від 28.12.2005);          

від відповідача:  не з’явився          


         Позивач – закрите акціонерне товариство „Нікопольський завод безшовних труб “Ніка Т’юб” м. Нікополь Дніпропетровської області, звернувся до господарського суду з позовом до державного підприємства Українського науково-дослідного інституту металургійного машинобудівництва „УкрНДІметалургмаш” м. Слов’янськ Донецької області про стягнення неустойки в сумі 33607грн.60коп.

        В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 162 від 06.02.2006, специфікацію № 1 до договору № 162 від 06.02.2006, додаткову угоду № 1  від 28.02.2006 до договору № 162 від 06.02.2006,  платіжне доручення № 1095 від 20.02.2006 на суму 179400грн.00коп.

          Відповідач направив до суду за супровідним листом (вих. № Сю010/803 від 18.10.2006) відзив на позовну заяву та копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

          У відзиві на позовну заяву (вих. № Сю010/800 від 17.10.2006) відповідач зазначає, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, але згідно ст. 233 Господарського  кодексу України просить суд зменшити суму штрафних санкцій.

          Представник  відповідача  на жодний виклик суду не з’явився. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

15.11.2006 представник відповідача через канцелярію господарського суду подав заяву (вих. № 28-46 від 13.11.2006) про відкладення розгляду справи до 28.11.2006 у зв’язку з відрядженням директора підприємства та знаходженням юрисконсульта на лікарняному.

Судом розглянуто зазначене клопотання, але не задовольняється з наступних підстав.

По-перше,  ухвалою про порушення справи від 27.09.2006 розгляд справи № 25/323 був призначений на 02.11.2006.

02.11.2006 розгляд справи був відкладений на 16.11.2006.

Тобто, відповідачу надавалося достатньо часу для захисту своїх прав та для надання необхідних, на його думку, документів.

          По-друге, відповідач позовні вимоги визнав, тільки просив суд зменшити розмір штрафних санкцій; в заяві про відкладення розгляду справи не зазначив, з якою метою слід відкласти розгляд справи.

          По-третє, ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України передбачає, спір  має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

          Позовна заява надійшла до суду 27.09.2006, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду. Тобто, строк вирішення спору закінчується 27.11.2006.

          Відповідач просив відкласти розгляд справи до 28.11.2006.

              Частини 3, 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України закріплюють, у виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови  господарського  суду  має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць. За клопотанням обох сторін  чи  клопотанням  однієї  сторони, погодженим з другою стороною, спір  може  бути  вирішено  у  більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

          Відрядження директора та знаходження на лікарняному юрисконсульта не є винятковим випадком у розумінні ч. 3 зазначеної статті. Погоджене клопотання обох сторін про продовження строку вирішення спору, як того вимагають приписи ч. 4 цієї статті,  в матеріалах справи відсутнє.

          16.11.2006 позивач через канцелярію господарського суду надав додаток до позовної заяви (вих. № 07/69 від 15.11.2006) з доказом його направлення на адресу відповідача, в якому  просить доповнити позовні вимоги пунктом, яким зобов’язати відповідача здійснити поставку клітей редукційного стану в кількості 8 шт. відповідно до п. 3.2.2 Договору на умовах СРТ м. Нікополь, склад Покупця, пр-т Трубників, 56, згідно п. 3.1. Договору.

          Зазначене доповнення судом приймається у відповідності зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

06.02.2006 між закритим акціонерним товариством „Нікопольський завод безшовних труб “Ніко Т’юб” (Покупець) та державним підприємством Українським науково-дослідним інститутом металургійного машинобудівництва “УкрНДІметалургмаш” (Продавець) був укладений договір  № 162 від 06.02.2006.

          Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору та специфікації до нього  Продавець продає, а Покупець покупає  кліті  редукційного стану в кількості 10 шт.  загальною  ціною 598000грн.00коп.

          Розділ 4 договору № 162 від 06.02.2006 встановлює умови оплати. Так, Покупець здійснює оплату в наступному порядку: 30% загальної вартості Товару, що поставляється, в сумі 179400грн.00коп. з ПДВ протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання договору та отримання Покупцем рахунку на оплату (п. 4.1.1. договору)...

          На виконання умов цього пункту договору позивач платіжним дорученням № 1095 від 20.02.2006 перерахував відповідачу 179400грн.00коп.

Тобто, позивач свої зобов’язання за цим договором виконав належним чином.

          28.02.2006 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до договору № 162 від 06.02.2006. Пунктом 2 додаткової угоди № 1 були погоджені нові строки для поставки товару (п. 3.2. договору). Так, загальна кількість товару становить 10шт. Поставка товару здійснюється наступними партіями:

партія Товару в кількості 2 шт. Дата поставки – 31.05.2006;

партія Товару в кількості 2 шт. Дата поставки – 30.06.2006;

партія Товару в кількості 2 шт. Дата поставки – 31.07.2006;

партія Товару в кількості 2 шт. Дата поставки – 31.08.2006;

партія Товару в кількості 2 шт. Дата поставки – 30.09.2006.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (дату).

Згідно  ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

          В порушення умов договору та вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України  відповідач зобов’язання по поставці товару партіями відповідно до узгоджених Сторонами строків не виконав.

          Пункт 6.2. договору № 162 від 06.02.2006  передбачає, за не поставку або недопоставку Товару за цим Договором Продавець сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості Товару за кожен день прострочення, крім випадків узгодженої з Покупцем відстрочки поставки. При цьому сплата пені не звільняє Продавця від виконання умов цього Договору.

          Частина 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачає, у  разі  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом  господарювання,  що  належить  до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту,  або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту,  штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

              за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі  0,1  відсотка  вартості товарів (робіт,  послуг),  з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення,  а за прострочення  понад  тридцять  днів  додатково  стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

          Тобто, вказаний пункт договору відповідає вимогам законодавства.

          З огляду на п. 6.2. даного договору та приписи ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, позивач розрахував пеню та штраф у розмірі 7% вартості Товару. Відповідно до розрахунку,  розмір пені складає  16863грн.60коп., розмір штрафу – 16744грн.00коп. При розрахунку розміру штрафних санкцій позивач виходив  з того, що станом  на 18.08.2006 поставка товару не здійснена. Тому, прострочення товару складає: 1 партія вартістю 119600,00грн. – 77 календарних днів (з 01.06.2006 по 18.08.2006); 2 партія вартістю 119600,00грн. – 47 календарних днів (з 01.07.2006 по 18.08.2006); 3 партія вартістю 119600,00грн. – 17 календарних днів (з 01.08.2006 по 18.08.2006).

          Дослідивши матеріали господарської справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні і обґрунтовані та  підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням доповнення до позовної заяви.

          Клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій  на підставі ст. 233 Господарського кодексу України судом не задовольняється, оскільки відповідач на момент винесення рішення суду (16.11.2006) не здійснив жодної поставки партії товару, тобто з боку відповідача суд не вбачає дій, направлених на виконання своїх зобов’язань за договором належним чином.

           Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

          На підставі  вищенаведеного, згідно ст. ст.  509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 233 Господарського кодексу України, керуючись  ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 77, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд


В  И  Р  І  Ш  И  В :


          Позовні  вимоги закритого акціонерного товариства „Нікопольський завод безшовних труб “Ніка Т’юб” м. Нікополь Дніпропетровської області до державного підприємства Українського науково-дослідного інституту металургійного машинобудівництва „УкрНДІметалургмаш” м. Слов’янськ Донецької області про зобов’язання відповідача здійснити поставку клітей редукційного стану в кількості 8 шт. відповідно до п. 3.2.2 Договору на умовах СРТ м. Нікополь, склад Покупця, пр-т Трубників, 56, згідно п. 3.1. Договору та стягнення неустойки в сумі 33607грн.60коп. задовольнити.

          

          Зобов’язати державне підприємство Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудівництва „УкрНДІметалургмаш” м. Слов’янськ Донецької області (код ЄДРПОУ 04601736) здійснити поставку клітей редукційного стану в кількості 8 шт. на умовах СРТ м. Нікополь, склад Покупця, пр-т Трубників, 56.

          

          Стягнути з державного підприємства Українського науково-дослідного інституту металургійного машинобудівництва „УкрНДІметалургмаш” (84102, м. Слов’янськ-2 Донецької області, вул. Карпинського, 2а; р/р 26002301660023 у Слов’янському відділенні Промінвестбанку Донецької області, МФО 334561, ЄДРПОУ 04601736) на користь закритого акціонерного товариства „Нікопольський завод безшовних труб “Ніка Т’юб” (53201, м. Нікополь Дніпропетровської області, пр-т Трубників, 56; р/р 2600330143501 в ЗАТ КБ “Кредит Дніпро” м. Дніпропетровськ, МФО 305749, ЄДРПОУ 30926972, ІПН 309269704072) неустойку в розмірі 33607грн.60коп., держмито в сумі 336грн.08коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.00коп.

           

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.


Видати накази  після набрання рішенням законної сили.




          


Суддя                                                                         Бойко І.А.                               


Тел. 3056827

Надруковано 3 примірники:

1 прим.. – до справи

1 прим.. –  позивачу

1 прим.. – відповідачу

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація