УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 336/6657/13-к

пр. 1-кп/336/390/2013

22 серпня 2013 року м. Запоріжжя

Коллегія суддів Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в складі головуючого судді Зарютіна П.В., суддів Іжевської Н.Г. та Суркової В.П., запасний суддя Дацюк О.І., при секретарі Чернишовій І.В., за участю прокурора Горобієвського С.О., представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт:

по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22012080000000003 від 21.11.2012 року,

відносно ОСОБА_2, якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 ч.5, ст. 222 ч.2, ст. 366 ч.2 КК України (в ред. ст. 366 КК України від 05.04.2001 року), -

В С Т А Н О В И Л А:

12.08.2013 року від старшого прокурора відділу прокуратури Запорізької області Горобієвського С.О. до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшов вищевказаний обвинувальний акт.

Такий обвинувальний акт отримано в провадження колегії суддів під головуванням судді Зарютіна П.В., за участю суддів Іжевської Н.Г. та Суркової В.П., запасний суддя Дацюк О.І.

В підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення прокурору не вбачається, підстав для закриття провадженняу справі немає, кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Запоріжжя, просить призначити справу до судового розгляду, викликавши у відкрите судове засідання всіх учасників підготовчого судового засідання та свідків за поданим прокурором переліком.

Представник потерпілого та цивільного позивача підтримала думку прокурора, інших клопотань не заявляла.

Захисник заперечив на думку прокурора щодо призначення справи до судового розгляду, просив повернути обвинувальний акт через його невідповідність встановленим КПК України вимогам, оскільки в ньому не викладені обставини правопорушень ОСОБА_2 та відсутнє формулювання обвинуваченого.

Обвинувачений підтримав думку захисника, інших клопотань з інших підстав не заявляв.

Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, перевіривши їх обґрунтованість матеріалами справи, суд дійшов висновку про невідповідність обвинувального акту нормам КПК України та про наявність підстав для його повернення прокурору, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 291 ч. 1, 2 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором та має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), прізвище, ім'я, по-батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Так, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, в шахрайстві з фінансовими ресурсами, тобто надання громадянином - підприємцем або громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків, що завдало великої матеріальної шкоди, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.222 КК України, а також у вчиненні службового підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції ст. 366 КК України від 05.04.2001).

Натомість, виклад за обвинувальним актом фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, не містить правову кваліфікацію за кожним з кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, як немає за ними і посилань на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, що унеможливлює розуміння, які саме дії ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового розслідування за певним положенням закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Крім того, відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні, зокрема, підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

З аналізу викладу фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, вбачається відсутність опису психічного відношення ОСОБА_2 до вчинюваних ним кримінальних правопорушень та їх наслідкам, тобто його вини та мотивів.

Так само і відсутній опис об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передаченого ч.5 ст. 191 КК України, оскільки так і не викладено, на чию користь та у який саме спосіб ОСОБА_2 вчинив заволодіння чужим майном, у якому саме загальному розмірі.

Крім того, відповідно до ст. 291 ч. 4 КПК України до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування, розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Як вказує ст. 109 ч. 2 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Відповідно до ст. 110 ч. 1 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Як вказує ст. 110 ч. 4 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

В реєстрі матеріалів досудового розслідування одним із прийнятих процесуальних рішень зазначено обвинувальний акт, однак дата прийняття такого рішення в реєстрі не зазначена, постанова ж про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 191 ч.5 КК України взагалі зазначена майбутнєю датою - 12.11.2013 року.

Крім того, з названого реєстру вбачається, що одним із прийнятих у кримінальному провадженні процесуальних рішень була постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про відміну постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 191 ч.5 КК України. Натомість, з реєстру матеріалів досудового розслідування не вбачається ані про прийняте рішення про скасування такої постанови суду, ані інше процесуальне рішення про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 191 ч.5 КК України. З названого реєстру, навіть, не вбачається і процесуальних рішень про порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.222 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції ст. 366 КК України від 05.04.2001), хоча, відповідно до зазначених в реєстрі повідомлень, досудове розслідування за вказаними кримінальними правопорушеннями відбувалося.

Також, з переліку проведених під час досудового розслідування процесуальних дій вбачається про участь в них захисника, проте про прийняте відповідне процесуальне рішення щодо залучення захисника з реєстру не вбачається.

Крім того, за визначенням ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід, накладення грошового стягнення, тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, відсторонення від посади, тимчасовий доступ до речей та документів, тимчасове вилучення майна, арешт майна, затримання особи та запобіжні заходи.

Натомість, із реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається про кілька тимчасових доступів до речей та документів, але серед заходів забезпечення кримінального провадження в реєстрі про це не зазначено взагалі, як і про застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд (п. 37 переліку процесуальних рішень).

Крім того, за вимогами ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, натомість, з реєстру матеріалів досудового розслідування не вбачється, що таке внесення відбувалося, хоча, як вже зазначалося судом, відповідно до зазначених в реєстрі повідомлень, досудове розслідування за вище вказаними кримінальними правопорушеннями відбувалося.

Також, за даними реєстру матеріалів досудового розслідування, під час досудового розслідування приймалося кілька процесуальних рішень про призначення судових експертиз і такі експертизи відбулися, але на порушення встановлених вимог в реєстрі не зазначено розмір витрат на залучення експерта.

Таким чином, існують істотні суперечності між переліком процесуальних дій, рішень, та заходів забезпечення кримінального провадження в реєстрі матеріалів досудового розслідування, а останній частково викладено скорочено та незрозуміло, зокрема, п.1 переліку процесуальних дій - не викладено, щодо якої саме кримінальної справи відбулася така дія, п. 27 переліку процесуальних рішень - не зазначено, в якому ж клопотанні відмовили, пп. 33-37 названого переліку - немає посилань, щодо яких саме речей та документів відбулася ухвала.

Крім того, за вимогами ч.4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 291 ч. 4 КПК України до обвинувального акту додано цивільний позов, проте останній не відповідає вимогам, встановленим до позовів.

Так, на порушення ст. 119 ЦПК України в позові ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не зазначена його ціна, перелік документів, що дадаються до позову, до позову не додано довіреності чи іншого документу, що підтверджує повноваження ОСОБА_5, який і подав позов.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ст. 109 КПК України, а обвинувальний акт та додатки до нього не відповідають вимогам ст. 291 КПК України, що відповідно до вимог ст. 314 КПК України є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Керуючись ст. 314, 392, 395 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22012080000000003 від 21.11.2013 року, відносно ОСОБА_2, якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 ч.5, ст. 222 ч.2, ст. 366 ч.2 КК України (в ред. ст. 366 КК України від 05.04.2001 року), повернути прокурору відділу прокуратури Запорізької області Горобієвському.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів після її оголошення через суд, який її ухвалив.

Головуючий суддя П.В. Зарютін

Судді Н.Г. Іжевська

В.П. Суркова