ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Справа № 111781/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 22.06.2011р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахування та виплати недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -

В С Т А Н О В И Л А:

27.05.2011р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати неправомірними дії відповідача, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, починаючи з 25.11.2010 року на підставі положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка обчислюється відповідно до абз. 1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин з урахуванням виплачених сум.

Постановою Лановецького районного суду Тернопільської області від 22.06.2011р. заявлений позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача. Зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 27 листопада 2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. Позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 25.11.2010 року по 26.11.2010 року залишено без розгляду. Постанова підлягає негайному виконанню.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Також не враховано, що управління виплачує тільки ті кошти, які надходять на його рахунок, і іншого фінансування не має.

Також відповідач посилається на те, що 19 червня 2011 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №3491 - VI від 14.06.2011 року. Пункт 7 Закону зазначає,що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (Відомості Верховної Ради України, 2005р., №4, ст. 94 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мав право на отримання підвищення виплачуваної йому пенсії за віком.

Позивач перебуває на обліку у відповідача.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет України на 2010рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2011рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України" розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави обмежувати орган, відповідальний за здійснення нарахування і виплати пенсії позивача певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").

Відповідно до ст.99, 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Тому суд першої інстанції правильно залишив без розгляду позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 25.11.2010р. по 26.11.2010р.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплат пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак із помилковим застосуванням норм матеріального права, через що оскаржувану постанову слід змінити в частині звернення постанови до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 160, 195,197, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ст.201, 200, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області залишити без задоволення. Постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 22.06.2011р. у справі №2а-2596/11/1910 змінити в частині звернення до негайного виконання.

Звернути зазначену постанову до негайного виконання - у межах суми стягнення за один місяць.

В решті постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 22.06.2011р. у справі №2а-2596/11/1910 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.П.Кушнерик

Судді О.М.Гінда

В.В.Ніколін