ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
10 листопада 2011 р.Справа №2а-14235/11/0170/17
Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_2
до Прокуратури АР Крим про визнання рішення протиправним та спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 09.11.11 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Прокуратури Автономної Республіки Крим про визнання рішення протиправним та спонукання до виконання певних дій.
З поданого адміністративного позову судом встановлено, що позивач просить суд: визнати протиправним рішення Прокуратури АР Крим, оформлене листами заступника прокурора АР Крим Абієва Р. від 27.10.2011 року та прокурора слідчого відділу прокуратури АР Крим О. Штехбарта від 15.09.11р., не розглядати заяву ОСОБА_3 про скоєння злочину слідчим з особливо важливих справ прокуратури АР Крим ОСОБА_4 злочину у порядку ст. 97 КПК України; зобов'язати прокуратуру АР Крим винести передбачене ст. 97 КПК України процесуальне рішення за заявою ОСОБА_3 про скоєне слідчим з особливо важливих справ прокуратури АР Крим ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 97 КПК України.
Завданням адміністративного судочинства, з положень частини першої статті 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
На вимогу частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів за приписами частини другої статті 4 КАС Ураїни поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Виходячи із закріплених у статтях 21 та 22 Конституції України гарантій охорони прав і свобод людини, держава зобов'язана забезпечити кожному можливість відстоювати свої права в суперечці з будь-якими органами і службовими та посадовими особами, у тому числі й тими, які здійснюють розслідування у кримінальних справах.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Позивачем перед судом поставлено питання щодо захисту свого порушеного права на судовий захист від злочину суб'єктів владних повноважень пов'язаних з їх бездіяльністю з приводу не розгляду поданим ним заяви про скоєння злочину.
Органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Тому, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому відповідно до статей 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Отже, кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Дії суб'єктів владних повноважень у сфері публічних відносин вчинені у межах кримінального судочинства як і справи публічно-правового характеру, що мають розглядатись в порядку кримінального судочинства не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Кримінально-правові відносини щодо переслідування особи за вчинення злочину, які вирішуються в порядку кримінального судочинства, хоч і можна вважати публічно-правовими спорами, однак природа цих відносин унеможливлює віднесення їх до адміністративної юрисдикції.
Спірні відносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
За таких обставин вимоги заявника про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.
Згідно до положень пункту 1 частини першої статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, враховуючи викладене, поданий адміністративний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
На вимогу частини шостої статті 109 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Враховуючи приписи частини шостої статті 109 КАС України, суд роз'яснює позивачу, що позовні вимоги з якими він звернувся, віднесено до юрисдикції місцевого загального суду кримінальної юрисдикції.
За приписами пункту 3 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.11р. № 3674-VI "Про судовий збір", положеннями якого визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі, у зв'язку із чим поверненню з Державного бюджету України підлягає сума судових витрат розміром 29,00 грн., факт понесення якої підтверджено квитанцією від 07.11.10р. № 21664.142.1.
Керуючись п. 1 ч. 1, ч. 6 ст. 109, ст.ст. 160, 165 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати ОСОБА_3.
Роз'яснити ОСОБА_3, що розгляд порушених перед судом питань віднесено до юрисдикції місцевого загального суду кримінальної юрисдикції.
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_3 в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, - 29,00 грн.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим позовом, щодо якої постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення 5-ти денного строку від дати її прийняття у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвалу може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду протягом 5-ти денного строку від дати її прийняття шляхом подання апеляційної скарги через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим та в копії Севастопольському апеляційному адміністративному суду.
Якщо ухвала постановлена без виклику сторін або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.В. Папуша