номер провадження справи 32/134/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
УХВАЛА
30.07.2013 Справа № 5009/4814/12
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду заяву про відстрочку виконання рішення від 13.02.2013 р. по справі № 5009/4814/12
за позовом Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Запорізька обласна рада, м. Запоріжжя
про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення
за участю представників сторін:
від стягувача - Стеценко А.В., дов. від 11.06.2013р.
від боржника - не з'явився
від третьої особи - Василенко О.О., дов. № 01-17/0002 від 02.01.2013р.
ВСТАНОВИВ:
Боржник у справі - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою в порядку ст. 121 ГПК України та просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2013р. по справі № 5009/4814/12 до настання певної події, а саме до повного демонтажу збудованого приміщення на території другого поверху головного корпусу Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, призначеного для розміщення їдальні, буфету та магазину та приведення приміщення у первинний вигляд.
В судове засідання боржник не з'явився, однак, надіслав клопотання про перенесення розгляду справи, в зв'язку з перебуванням його представника у відрядженні. Втім, подане клопотання не підлягає задоволенню на тих підставах, що пунктом 9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. визначено, що господарський суд може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.), оскільки учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Одночасно, суд не може продовжити встановлений частиною першою статті 121 ГПК строк розгляду заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови, а відтак рішення про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання повинно бути прийнято у 10-денний строк.
Стягувач у справі - Комунальна установа «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, проти задоволення заяви заперечує, у зв'язку з тими обставинами, що майно лікарні є спільною власністю територіальних громад, селищ, міст Запорізької області та передано їй лише на праві оперативного управління. Разом з тим наголошує, що спірне приміщення необхідне закладу для власних потреб, а відмова в його звільненні перешкоджає використанню майна за призначенням. Безпосередньо у судовому засіданні представник стягувача повідомив суд, що будь-яких дій щодо демонтажу та звільнення орендованого приміщення не здійснюється, а боржник продовжує займатися підприємницькою діяльністю.
Третя особа - Запорізька обласна рада, надала пояснення щодо поданої заяви, відповідно до яких вона заперечує проти надання відстрочки виконання судового рішення.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, спосіб та порядок виконання рішення суду, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного:
Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.02.2013р. у справі № 5009/4814/12 було задоволено позовні вимоги Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради щодо усунення перешкод Фізичною особою ОСОБА_2 у користуванні нежитловим приміщенням, шляхом її виселення із нежитлового приміщення загальною площею 173, 3 кв. м., розташованого на другому поверсі головного корпусу Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013р., у зв'язку з чим рішення набрало законної сили.
Заява боржника обґрунтована приписами статті 121 ГПК України, які передбачають наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
До обставин, що ускладнюють виконання рішення заявник відносить демонтаж збудованого за його рахунок приміщення на території другого поверху головного корпусу Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, призначеного для розміщення їдальні, буфету та магазину та приведення приміщення у первинний вигляд. Поряд з цим, в обґрунтування поданої заяви, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 вказує на необхідність пошуку аналогічного приміщення для безперебійного продовження її підприємницької діяльності, що потребує додаткового часу.
Стаття 129 Конституції України та стаття 115 ГПК України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
На даний час рішення господарського суду по справі № 5009/4814/12 від 13.02.13 р. не виконано.
Статтею 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Законодавець визначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Слід мати на увазі, що відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний термін звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до п. 10 Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Заявник, посилаючись на конкретні обставини не довів суду їх винятковість, наявність ускладнення виконання рішення суду визначеними способом та порядком, доказів на підтвердження проведення реконструкції орендованого майна, а також здійснення його демонтажу суду не надав.
Слід зазначити, що надання розстрочки та відстрочки, у т. ч. зміну способу та порядку виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду. Посилання заявника на обставини, які не підтвердженні засобами доказування, не вказують на ускладнення або неможливість виконання рішення суду та не є підставою для надання відстрочки суб'єкту господарювання. Тобто, вказані у заяві обставини щодо демонтажу та пошуку аналогічного приміщення неможливо розглядати, як виняткові, які ускладнюють виконання судового акта та не можуть бути підставою для задоволення заяви про надання судом відстрочки виконання рішення.
Таким чином, посилання боржника щодо ускладнення виконання рішення суду не підтверджено відповідними доказами, а обставини, наведені Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не можуть бути винятковими, які б свідчили про ускладнення або неможливість виконання рішення суду.
Разом з тим, боржник просить суд надати йому відстрочку виконання рішення суду до настання певної події, а саме до повного демонтажу збудованого на території другого поверху головного корпусу Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради приміщення. Проте будь-якого конкретного строку виконання такого демонтажу не наводить, що не відповідає нормам ГПК України.
Судом враховано положення пункту 9.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 «Про судове рішення» від 23 березня 2012 року, а саме те, що у рішеннях, якими надано відстрочку або розстрочку виконання (пункт 6 статті 83, стаття 121 ГПК), зазначаються конкретні терміни їх виконання. Одночасно, законодавець встановлює, що винесення процесуального документу суду на майбутнє, без встановлення конкретного строку, події не відповідає вимогам ГПК України.
Враховуючи викладене, у задоволенні заяви боржника у справі - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про надання відстрочки виконання рішення суду по справі № 5009/4814/12 від 13.02.12р., слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 86, 115, 121 ГПК України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про надання відстрочки виконання рішення суду по справі № 5009/4814/12 від 13.02.12р. - відмовити.
Суддя О. Г. Смірнов