ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" серпня 2013 р.Справа № 923/452/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.В. Сидоренка
суддів В.І. Жекова,
О.Ю. Аленіна
при секретарі судового засідання Щербатюку О.В.
за участю представників сторін:
від прокуратури - Новацький М.В.
від Державної екологічної інспекції у Херсонській області - Оржинська Є.І.
від ТОВ „Мікон-М" - Пламов А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області
на рішення господарського суду Херсонської області від 04.06.2013 р.
по справі № 923/452/13
за позовом прокурора Суворовського району м. Херсон в інтересах держави в особі
Державної екологічної інспекції у Херсонській області
до товариства з обмеженою відповідальністю „Мікон-М"
про стягнення 54189 грн. 60 коп.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.06.2013 р. (суддя Людоговська В.В.) відмовлено в повному обсязі у задоволенні позову прокурора Суворовського району м. Херсон в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю „Мікон-М" (далі також - ТОВ „Мікон-М", Відповідач).
Судове рішення прийняте на підставі висновків місцевого суду про доведення Відповідачем обставин невикористання ним забраних підземних вод для виробництва фасованої питної води, відсутності заподіяння шкоди державі.
Не погоджуючись з вказаним рішенням заступник прокурора Херсонської області (далі також - Прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області (далі також - Інспекція) подав апеляційну скаргу, в якій просить його (рішення) скасувати та прийняти постанову, задовольнивши позовну заяву прокурора Суворовського району м. Херсон в інтересах держави в особі Інспекції до ТОВ „Мікон - М" про стягнення 54 189, 60 грн. в повному обсязі. Свої вимоги Прокурор обґрунтовує тим, що висновки місцевого суду в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи, а також, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права. Так, зокрема, Прокурор вказує, що місцевим судом не враховане порушення вимог чинного законодавства, виявлене актом позапланової перевірки; протокол та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства; що згідно вимог чинного законодавства спеціальний дозвіл на користування надрами надається у разі видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання, за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 м3 на добу, а також при виробництві фасованої питної води; строк спеціального дозволу, виданого Відповідачу на користування надрами від 30.10.2000 р. закінчився; Відповідачем не надано належних доказів передачі ТОВ „Мікон-Е" артезіанської свердловини № 20-507 за договором оренди від 05.02.2011 р., оскільки Відповідачем не надано відповідного акту прийому-передачі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.
Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а, згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Оскаржуване рішення місцевого господарського суду винесене з мотивів, наведених в описовій частині даної постанови. Апеляційна інстанція вважає, що висновок місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позову є обґрунтованим, та таким, який відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні, зважаючи на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення прокурора Суворовського району м. Херсон в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області стало самовільне, на його думку, використання Відповідачем підземних вод із свердловини № 20-507 без спеціального дозволу на користування надрами, що заподіяло шкоди державі.
З таким доводом Прокурора апеляційна інстанція погодитись не може.
Так, згідно до приписів ст. 38 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурсі на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах. Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що використанням води є процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб. Відповідно до положень ст. ст. 46, 47, 48 вказаного кодексу, водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне; загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів; спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами, із застосуванням каналів. За вимогами ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Частинами 1 та 3 ст. 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр; користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом. Відповідно до положень ст. 23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Згідно Дозволу на спеціальне водокористування № Укр 6130 - ХРС від 08.04.2010 р., який діяв на момент проведення перевірки та діє на момент розгляду даної справи, ТОВ „Мікон-М" надане право спеціального водокористування підземними водами з метою господарчо-питного та виробничо-технічного забезпечення підприємства, а також право на передачу води в об'ємі 15310 куб. м в рік іншим організаціям, в тому числі 3600 куб. м на рік для розливу води у пляшки, але тільки при наявності спеціального дозволу на користування надрами (а. с. 50-51).
Актом позапланової перевірки Інспекції з дотримання ТОВ „Мікон-М" вимог природоохоронного законодавства від 31.08.2011 року № 05-11/218 (а. с. 12-14) встановлено:
1) на момент перевірки Відповідач здійснював водокористування зі свердловини № 20-507 з метою господарчо-питного, виробничо-технічного забезпечення підприємства, передачі води іншим організаціям;
2) строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 30.11.2000 р. закінчився у зв'язку зі спливом 10-річного терміну, на який його було видано;
3) наявність клопотання від 14.01.2011 р. № 09 генерального директора ТОВ „Мікон-М", направленого голові Херсонської облради щодо погодження документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами. Станом на 31.08.2011 р. відповідь від Херсонської облради не надійшла;
4) наявність заяви про подовження ліцензії (спеціального дозволу на користування надрами) від 16.04.2010 р. № 93 генерального директора ТОВ „Мікон-М", направленої до державної геологічної служби (вх. № 3746 від 19.04.2010 р.);
5) ТОВ „Мікон-М" передав цех з виробництва та розливу води та газованих напоїв ТОВ „Мікон-Е" на підставі договору оренди майна з правом викупу від 05.02.2011 р. терміном дії 2 роки та 11 місяців.
Також у вказаному вище акті зазначено, що розлив води у пляшки ТОВ „Мікон-М" може здійснювати тільки на підставі спеціального дозволу на користування надрами. Будь-які посилання в акті про заподіяння шкоди державі та про здійснення розрахунку шкоди не зазначено взагалі.
У зв'язку з виявленим актом № 05-11/218 від 31.08.2011 р. правопорушенням Інспекцією було складено протокол № 9148 від 31.08.2011 р. та винесено постанову № 05-12/452 від 05.09.2011 р. про накладення адміністративного стягнення, за якою генеральний директор ТОВ „Мікон-М" притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 187 грн. При цьому в зазначених як протоколі так і постанові Інспекцією чітко зазначено, що правопорушенням шкода державі не заподіяна, будь-який розрахунок шкоди не здійснювався.
Більше ніж через місяць після позапланової перевірки, 06.10.2011 р., Інспекція здійснила розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних Відповідачем державі /далі - Розрахунок/ (а. с. 16). З вказаного Розрахунку вбачається, що він здійснений лише на підставі наданої ТОВ „Мікон-М" до Інспекції довідки № 182 від 06.10.2011 р., згідно якої в період з 08.08.2011 р. по 30.09.2011 р. Відповідачем було забрано 1340 куб. м підземної води (а. с. 20). Будь-які посилання в цьому Розрахунку на зазначені раніше акт позапланової перевірки Відповідача, протокол та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні, також відсутнє посилання і на висновок з еколого-гідрогеологічного аналізу умов використання підземних вод на водозаборі до погодження умов спец водокористування" від 02.03.2010 р. /вих № 28/ (а. с. 15), на який також посилається Прокурор в обґрунтування своїх вимог.
Відтак, з огляду на викладені вище положення апеляційна інстанція приходить до висновку про помилковість посилань Прокурора та Інспекції, як на докази правомірності здійснення Розрахунку розміру відшкодування збитків, на акт позапланової перевірки та на протокол і постанову про притягнення генерального директора Відповідача до адміністративної відповідальності, а також на висновок з еколого-гідрогеологічного аналізу умов використання підземних вод на водозаборі до погодження умов спец водокористування" від 02.03.2010 р. (вих № 28), оскільки вказані документи взагалі не зазначені Інспекцією в Розрахунку в якості підстав його здійснення, а отже, при проведенні Розрахунку до уваги самою Інспекцією не приймались. Більш того, матеріали справи взагалі не містять доказів направлення і отримання Відповідачем висновку з еколого-гідрогеологічного аналізу умов використання підземних вод на водозаборі до погодження умов спец водокористування" від 02.03.2010 р. (вих № 28).
Наведені вище положення повністю узгоджується з приписами п 9.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 р. за № 767/16783, згідно яких фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання саме за підписом керівництва, завіреної печаткою.
Аналізуючи відповідність зазначеної вище довідки (а. с. 20) наведеним вище вимогам чинного законодавства, судова колегія приходить до висновку про помилковість покладення її Інспекцією в якості підстави для здійснення Розрахунку, оскільки вказана довідка підписана не керівництвом, а лише, як в ній вказано, відповідальною особою за облік води ТОВ „Мікон-М" Геращенко О.О. (саме зазначена особа була присутня при складанні акту позапланової перевірки, в якому і вказана її посада - заступник головного інженера ТОВ „Мікон-М"), на довідці взагалі відсутня печатка Відповідача. Відтак, згідно до приписів ст. 34 ГПК України щодо допустимості доказів, ця довідка не може бути визнана як належний і допустимий доказ у цій справі.
Не можна визнати належним і допустимим доказом по справі і Розрахунок, оскільки з нього не вбачається на підставі чого Інспекція встановила про порушення Відповідачем приписів ст. 16 Кодексу України про надра, оскільки будь-які докази перевірки відповідача на предмет дотримання вимог чинного законодавства станом на дату здійснення Розрахунку а ні Інспекцією, а ні Прокурором ні суду першої інстанції, ні апеляційній інстанції не надані. При цьому апеляційна інстанція зазначає, що ст. 16 Кодексу України про надра містить 9 частин, а в Розрахунку не вказано, яку саме частину, на думку Інспекції, порушив Відповідач. Більш того, вказана норма кодексу визначає лише порядок надання спеціальних дозволів на використання надрами та не містить будь-яких положень щодо притягнення до відповідальності.
З огляду на викладене, звернення Інспекції до Відповідача з претензією про стягнення з нього коштів для відшкодування збитків заподіяних державі вчиненим правопорушенням в сумі 54189 грн. саме на підставі Розрахунку не можна назвати обґрунтованими.
Наразі, з врахуванням наведених вище встановлених апеляційною інстанцією обставин даної справи, судовою колегією не приймається до уваги посилання Інспекції та Прокурора, що відповідно до наявного у Відповідача вищезгаданого Дозволу на спеціальне водокористування, умовами водокористування для останнього, відповідно до пп. 5 п. з), є отримання спеціального дозволу на користування надрами, а оскільки термін дії виданого ТОВ „Мікон-М" спеціального дозволу на користування надрами сплив, нового такого дозволу останнім отримано не було і Відповідачем не було припинене водокористування, то ТОВ „Мікон-М" вчинено порушення вимог ст. ст. 19, 23 Кодексу України про надра. При цьому, судова колегія зазначає, що Дозвіл на спеціальне водокористування, висновок з еколого-гідрогеологічного аналізу умов використання підземних вод на водозаборі до погодження умов спец водокористування" від 02.03.2010 р. (вих № 28), на які посилається Прокурор, видавались Відповідачу в період, коли він сам здійснював розлив води у пляшки, а отже в зазначених доказах не врахована обставина припинення таких дій самим Відповідачем. Більш того, як вже зазначалось раніше, Розрахунок, як єдиний доказ правомірності нарахування збитків, взагалі не містить посилань на порушення зазначених норм Кодексу України про надра, оскільки в ньому зазначено лише про порушення ст. 16 наведеного кодексу.
Між тим, аналізуючи положення ст. ст. 19 та 23 Кодексу України про надра, які наведені раніше в цій постанові, судова колегія приходить до висновку, що в цих нормах законодавець визначив виключні випадки, при яких дозволяється водокористування без отримання дозволу на користування надрами, а саме, для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, що, в свою чергу, надавало Відповідачу право на спірні дії саме без отримання вказаного спеціального дозволу.
Крім того, матеріали справи містять засвідчені печаткою Відповідача та підписані його керівництвом звіт про використання останнім води за IV квартал 2011 р. (а. с. 61), згідно якого останнім не було перевищено законодавчо встановлений ліміт забору води у 300 м3 на добу в зазначений період. Також це підтверджується і безпосередньо самим Розрахунком Інспекції розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, в якому вказано, що за період від 08.08.2011 р. по 30.09.2011 р. було забрано лише 1340 м3 води.
Більш того матеріали справи містять чинну ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 р. у справі № 821/933/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Мікон-Е" до Державної екологічної інспекції у Херсонській області, якою встановлено, що Відповідачем вода у видобувається із свердловини № 20-507 для власних господарських потреб; розлив же газованої води у пляшки здійснюється підприємством „Мікон-Е", про що свідчить і договір оренди майна з правом викупу від 05.02.2011 р. (а. с. 59-60), відповідно до умов п. 7.1 якого саме ТОВ „Мікон-Е" бере на себе обов'язок отримати всі необхідні для розливу води дозвільні документи; ліцензійний договір від 01.10.2005 р. (а. с. 68-69). Відтак, зважаючи на наведені вище законодавчі положення Відповідачем взагалі не були порушені вимоги ст. ст. 19, 23 Кодексу України про надра, як і ст. 16 цього кодексу.
Більш того судова колегія звертає увагу, що в самому ж акті перевірки № 05-11/218 від 31.08.2011р. посадовою особою Інспекції зазначено, що Відповідачем ще 14.01.2011 р., тобто до укладення договору оренди майна з ТОВ „Мікон-Е", було подано до Херсонської обласної ради документи для отримання нового спеціального дозволу на користування надрами, однак станом на момент перевірки відповідь Відповідачу так і не надійшла, отже зазначене свідчить про те, що такий дозвіл не було отримано Відповідачем не з його вини. Вказане підтверджується також і довідкою прокурора прокуратури Суворовського району м. Херсона (а. с. 98), в якій крім названої обставини прокурором також встановлено, що 26.04.2010 р. ТОВ „Мікон-М" було направлено заяву про переоформлення спеціального дозволу на користування надрами з необхідними документами на адресу Державної геологічної служби, але вказаний дозвіл не було отримано Відповідачем не з його вини, у зв'язку з чим прокурором визначено, що підстав для звернення до суду з позовом про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів не вбачається.
Зважаючи на вищевикладене апеляційна інстанція залишає апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області на рішення господарського суду Херсонської області від 04.06.2013р. без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105ГПК України, судова колегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Херсонської області від 04.06.2013р . залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова підписана 21.08.2013 р.
Головуючий суддя Сидоренко М.В.
Суддя Жеков В.І.
Суддя Аленін О.Ю.