Провадження № 11/792/419/13

Справа № 2208/5708/2012 Головуючий в 1-й інстанції Савчук Р.І.

Категорія: ст. 121 ч.1, 128 КК України Доповідач Курдзіль В. Й.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2013 р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Курдзіля В.Й.,

суддів: Бережного С.Д., Шершуна В.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Купельської Н.П.

прокурора Павлишина В.І.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора та представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 на вирок Кам'янець - Подільського міськрайонного суду від 03 червня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Іванківці Дунаєвецького району Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого, на утриманні одна дитина, працюючого заступником директора філії концерну «Техновоєнсервіс» «Поділля Сервіс», раніше не судимого,-

засуджено за ч.1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі; за ст. 128 КК України на 1 рік 6 міс. обмеження волі, а на підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки.

Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладені обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти в органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому залишено попередню - підписку про невиїзд.

Зараховано ОСОБА_2 в строк відбування покарання час тримання під вартою з 14 по 21 травня 2012 року включно.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 30000 ( тридцять тисяч) гривень моральної шкоди.

Питання про речові докази вирішено згідно ст. 81 КПК України, 1960 року.

За вироком місцевого суду близько 18 год. 30 хв. 10 травня 2012 року на території гаражного кооперативу № 5, що по вул. Голосківське шосе,2 в м. Кам'янці - Подільському ОСОБА_2 під час спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_3, в ході суперечки, наніс останньому удар кулаком в голову, заподіявши йому при цьому тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент спричинення.

Окрім того, ОСОБА_2 засуджено за те, що того ж дня у тому ж місці, під час продовження суперечки з потерпілим ОСОБА_3, коли той намагався нанести йому удар у відповідь, ударив його в груди.

Внаслідок цього потерпілий не втримався на ногах, впав спиною на землю, отримавши тілесні ушкодження у вигляді чисельних саден на задніх поверхнях лівого та правого ліктьових суглобів, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень та тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно - мозкової травми, забою головного мозку ІІІ ст. в ділянці лобної долі лівої півкулі головного мозку, синця в середньому відділі потиличної ділянки справа на межі з тім'яною, з численними крапковими саднами на фоні його, внутрішньо мозкових чисельних гематом, субарахноідального крововиливу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення і заподіяні з необережності.

В апеляційній скарзі прокурор просив вирок суду скасувати і постановити новий, яким ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КК України засудити на 5 років позбавлення волі реально.

На думку апелянта ОСОБА_2 міг передбачити, що в результаті поштовху потерпілого, останній міг при падінні отримати тяжкі тілесні ушкодження і він діяв з одним єдиним умислом, спрямованим на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, а тому, вважає, що дії ОСОБА_2 невірно перекваліфіковано по даному епізоду з ч.1 ст. 121 КК України на 128 КК України.

Зазначає, що судом, в порушення ч.1 ст. 334 КПК України 1960 року мотивувальна частина вироку не містить даних про те, які обставини суд визнає пом'якшуючими, а які обтяжуючими.

Також вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання не відповідає вимогам ст.65 КК України, оскільки судом не враховано суспільну небезпечність та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та конкретні обставини справи. Зокрема те, що він скоїв тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, вину визнав лише частково, в результаті його злочинних дій потерпілий отримав ІІ групу інвалідності.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_4 в своїй апеляційній скарзі просить вирок суду частково скасувати, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ст. 128 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України і призначити реальну міру покарання в межах санкції цієї статті, а також стягнути із засудженого 70 тис. грн. моральної шкоди.

Вважає, що висновок суду не відповідає нормам матеріального права у зв'язку з невірною кваліфікацією дій засудженого, а призначене покарання не відповідає тяжкості скоєного злочину.

На думку апелянта дії ОСОБА_2 по обом епізодам слід кваліфікувати за ч.1 ст. 121 КК України.

Окрім того, звертає увагу на те, що стягуючи моральну шкоду суд не взяв до уваги, що потерпілий переніс 3 операції, став інвалідом ІІ групи, потребує довготривалої реабілітації, моральних страждань окрім потерпілого зазнала і його родина.

Підсудний ОСОБА_2 вирок суду не оскаржив.

Вислухавши доповідача, пояснення прокурора, потерпілого та його представника на підтримання апеляцій, підсудного та його захисника на заперечення, провівши судове слідство, колегія суддів вважає апеляції такими, що підлягають до часткового задоволення.

Судовим слідством в апеляційній інстанції встановлено:

10.05.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпочавши о 10 год., протягом дня розпивали спиртні напої на території гаражного кооперативу № 5, що по Голосківському шосе, 2 м. Кам'янця - Подільського.

Близько 18 год. 30 хв. біля гаража № АДРЕСА_2, під час суперечки, підсудний ОСОБА_2 навмисно наніс потерпілому ОСОБА_3 один удар кулаком в голову, заподіявши при цьому крововиливи м'яких тканин обох навколо-очних ділянок обличчя, рану м'яких тканин правої надбрівної ділянки голови, садно шкіри правої половини лобної ділянки голови на межі з її надбрівною ділянкою, перелом лобної кістки склепіння черепа в проекції сагітального (серединного) шва з переходом на праву лобну пазуху та верхню стінку правої очниці, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.

Присутні неподалік очевидці конфлікту розборонили їх і стали надавати допомогу потерпілому , зокрема, вимили обличчя.

Після цього, потерпілий ОСОБА_3 підвівся і намагався нанести удар ОСОБА_2

Проте, ОСОБА_2 необережно, не передбачаючи суспільно- небезпечні наслідки своїх дій, хоча повинен і міг їх передбачити, штовхнув його в тулуб, потерпілий впав навзнак, вдарився задньою частиною голови до кутника дверей гаража і знепритомнів.

Внаслідок падіння потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді чисельних саден на задніх поверхнях лівого та правого ліктьових суглобів, що відносяться до категорії легких та тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно - мозкової травми, забою головного мозку ІІІ ст. в ділянці лобної долі лівої півкулі головного мозку, синця в середньому відділі потиличної ділянки справа на межі з тім'яною, з численними крапковими саднами на фоні його, внутрішньо мозкових чисельних гематом, субарахноідального крововиливу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення і заподіяні з необережності.

Підсудний став надавати йому допомогу і викликав «швидку допомогу».

При допитах в судах першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочинів за які його засуджено визнав і пояснив, що 10 травня 2012 року близько 10 год. на території гаражного кооперативу № 5, що по вул.Голосківське шосе,2 м.Кам'янця-Подільського зустрів ОСОБА_3 з яким протягом дня розпивав спиртне. Ближче до вечора вони пішли до свого знайомого ОСОБА_5 у гараж № АДРЕСА_2. Біля зазначеного гаража, між ним та потерпілим виникла суперечка під час якої, він один раз ударив кулаком в голову ОСОБА_3, від чого той присів на землю. Після того, як їх розняли свідки та надали допомогу (зупинили кров потерпілому) він рахував, що конфлікт завершився, так як попросив в останнього вибачення. Однак ОСОБА_3 через деякий час (10-15 хв.) намагався його вдарити, він ухиляючись від удару, відштовхнув потерпілого від себе і той, падаючи назад, вдарився потилицею об кут дверей гаража. Побачивши, що потерпілий не рухається і на його слова не реагує, надавав йому допомогу та викликав швидку, разом з якою завіз останнього у лікарню.

В скоєному розкаявся.

Вина ОСОБА_2 підтверджена і іншими доказами:

Потерпілий ОСОБА_3 підтвердив, що 10.05.2012 року він з підсудним протягом дня на території гаражного кооперативу № 5 розпивали спиртне. Надвечір вони прийшли до гаража знайомого, де між ними виник конфлікт, під час якого підсудний вдарив його кулаком у голову. Від удару він присів на землю, з чола пішла кров. Присутні, які були на той момент в гаражі, надали йому допомогу (зупинили кров та принесли води, щоб він вмив лице). Після цього він підвівся на ноги та наодинці залишився розмовляти з підсудним, в ході розмови вирішив йому віддати здачі та замахнувся на нього, однак ОСОБА_2 штовхнув його в груди, від чого, падаючи назад, ударився головою та втратив свідомість.

Показання аналогічного змісту в судовому засіданні дали і свідки-очевидці ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Окрім того, з їх показань вбачається, що коли ОСОБА_3 підвівся на ноги і почав розмовляти з ОСОБА_2, який попросив на той час у нього вибачення, вони вирішили, що конфлікт вичерпаний і пішли назад в гараж, залишивши їх наодинці. Через деякий час знову почули шум боротьби і вийшовши з гаража побачили непритомного ОСОБА_3, який лежав на землі. При цьому його голова була оперта на стіну гаража, і підсудного, який намагався надати йому допомогу. Свідки також показали, що до конфлікту в ОСОБА_3 на обличчі не було ніяких видимих тілесних пошкоджень.

Наведені обставини підтверджені також даними протоколів:

- усної заяви про злочин (а.с. 7);

- огляду місця події (а.с.8-9);

- таблицею ілюстрацій до протоколу огляду місця події (а.с. 11-13);

Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи № 206 від 11 березня 2013 року у потерпілого ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження:

крововиливи м'яких тканин обох навколо-очних ділянок обличчя, рана м'яких тканин правої надбрівної ділянки голови, садна шкіри правої половини лобної ділянки голови на межі з її надбрівною ділянкою, перелом лобної кістки склепіння черепа в проекції сагітального (серединного) шва з переходом на праву лобну пазуху та верхню стінку правої очниці могли утворитись як від не менше ніж одноразової дії з великою силою тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, так і від удару правою половиною лобної ділянки голови потерпілого об тупий твердий предмет з обмеженою контактуючою поверхнею при його падінні з висоти власного зросту, про що свідчать локальність ушкоджень, їх локалізація та характер. Зазначене тілесне ушкодження є тяжким, небезпечним для життя в момент заподіяння.

Характер та локалізація тілесних ушкоджень свідчать про те, що вони ( в цілому) могли утворитись в час та за обставин, вказаних у постанові про призначення додаткової судово-медичної експертизи в частині опису потерпілим і підозрюваним механізму їх спричинення на етапі досудового слідства, а також за тих обставин, які зазначає потерпілий під час проведення його судово-медичної експертизи.

( а.с. 230-237)

З пояснень судово - медичного експерта Дунаєвського С.В. вбачається, що вищезазначені тяжкі тілесні ушкодження у ОСОБА_3 утворилися від не менше ніж одноразової дії з великою силою тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, найвірогідніше яким може бути кулак людини.

Окрім того, згадані свідки - очевидці підтвердили, що до конфлікту з ОСОБА_2 у ОСОБА_3 жодних тілесних ушкоджень в ділянці обличчя і взагалі голови не було.

Таким чином, колегія суддів прийшла до переконання, що саме ОСОБА_2 за наведених обставин, під час конфлікту спричинив умисно тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_3 в ділянці обличчя і кваліфікація його дій за ч.1 ст. 121 КК України є правильною.

Що ж стосується тяжких тілесних ушкоджень у вигляді відкритої черепно - мозкової травми, забою головного мозку ІІІ ст. в ділянці лобної долі лівої півкулі головного мозку, синця в середньому відділі потиличної ділянки справа на межі з тім'яною з численними крапковими саднами на фоні його, внутрішньо мозкових численних гематом, субарахноїдального крововиливу, то колегія суддів прийшла до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що після першого удару ОСОБА_2 в обличчя потерпілого ОСОБА_3, той присів, інші присутні надали йому допомогу у помитті обличчя, підсудний вибачився і всі прийшли до висновку про завершення конфлікту.

Проте, потерпілий встав і намагався нанести удар у відповідь, на що ОСОБА_2 штовхнув його у груди.

Внаслідок падіння потерпілий ОСОБА_3 і отримав згадані тілесні ушкодження і лише тоді знепритомнів.

Ці обставини підтверджені показаннями свідків, підсудного і не заперечуються самим потерпілим.

П. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» указано, що якщо особа, яка заподіяла тяжке тілесні ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій, але легковажно розраховувала на їх відвернення, або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була й могла їх передбачити її дії слід розглядати як заподіяння необережного тяжкого тілесного ушкодження і кваліфікувати за ст.128 КК України.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що підсудний, коли вже після завершення конфлікту, із силою відштовхнув потерпілого, він не передбачав настання згаданих шкідливих наслідків ОСОБА_3, хоча повинен і міг їх передбачити.

В зв'язку з цим кваліфікацію його дій за ст.128 КК України, як заподіяння необережного тяжкого тілесного ушкодження колегія суддів також вважає правильною.

З наведених підстав колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляцій прокурора і представника потерпілого про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_2 зі ст. 128 КК України на ч.1 ст. 121 КК України, оскільки це не одиничний, а два різних злочини, між вчиненням яких існував проміжок часу і вони не охоплювались єдиним умислом.

Ці дії мали різну мету і спосіб виконання.

Що ж стосується призначеного покарання, то колегія суддів вважає його несправедливим через м'якість.

Зокрема, судом І інстанції в повній мірі не враховано те, що вчинений підсудним злочин, передбачений ч.1 ст. 121 КК України є тяжким.

Як обставина, що обтяжує відповідальність є вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

В зв'язку з цим колегія суддів не вбачає підстав для звільнення його від відбування покарання.

Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне врахувати те, що підсудний раніше не судимий, по суті визнав свою вину, розкаявся у вчиненні злочинів, за місцями проживання та роботи характеризується позитивно, зразу ж став надавати допомогу потерпілому, відшкодував заподіяну матеріальну шкоду і частково моральну, у нього на утриманні син ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5.

Всі ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, дають підстави застосувати до підсудного положення ч.1 ст.69 КК України і призначити йому покарання нижче від найнижчої межі встановленої її санкцією.

Колегія суддів вважає за необхідне підвищити до 50000 грн. і суму відшкодування моральної шкоди потерпілому, оскільки через завдані травми він втратив роботу, є інвалідом ІІ групи, що викликає у нього додаткові моральні страждання.

Керуючись ст. 378 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу IX «Перехідні положення» КПК України 2012 року колегія суддів,-

з а с у д и л а :

Апеляції прокурора та представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 задоволити частково.

Вирок Кам'янець - Подільського міськрайонного суду від 3 червня 2013 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_2: за ч.1 ст.121 КК України покарання, з застосуванням ст.69 КК України - 3 роки позбавлення волі; за ст.128 КК України - 1 рік і 6 міс. обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 - 3 роки позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.

Строк покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Зарахувати в строк покарання ОСОБА_2 час перебування під вартою з 14 травня по 21 травня 2012 року.

Збільшити стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди до 50000 грн. ( без врахування сплачених 20000 грн.)

В решті цей же вирок залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений до судової палати у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з дня його проголошення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.Й.Курдзіль