Справа №592/6493/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Хитров Б.В..
Номер провадження 22-ц/788/1874/13 Суддя-доповідач - Маслов В. О.
Категорія - 30
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2013 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Маслова В. О.,
суддів - Сибільової Л. О., Лузан Л. В.,
за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 липня 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 липня 2013 року позов ОСОБА_4 задовольнили частково. Стягнули з ОСОБА_3 на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 8469 грн. 20 коп. та 1000 грн. відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на незаконність рішення суду, просить скасувати його і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначає, що на момент звернення з позовом до суду позивач відремонтував пошкоджений автомобіль за власні кошти, тому стягненню підлягають кошти, які необхідно витратити на ремонт, а не сума вказана спеціалістом у звіті про незалежну експертну оцінку. Крім того, заявлена сума матеріальних збитків включає суму втрати товарної вартості автомобіля, яка в даному випадку не підлягає відшкодуванню. Позивач не надав суду доказів, які б були підставою для відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_4, який вважав рішення місцевого суду правильним, а апеляційну скаргу необгрунтованою, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення місцевого суду залишенню без зміни, виходячи з ч. 1 ст. 308 ЦПК України.
Як встановлено судом і вбачається з постанови Білопільського районного суду Сумської області від 14 січня 2013 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, оскільки 26 листопада 2012 року о 11 год. 00 хв. на вулиці Білопільський шлях в м. Суми він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, при зміні напрямку руху, не переконався у безпечності маневру, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічні пошкодження. Наявність вини ОСОБА_3 у заподіянні шкоди ніким не оспорюється.
Згідно звіту № 1/2013 про незалежну експертну оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу і розміру матеріального збитку, заподіяного його власнику в результаті пошкодження автомобіля RENAULT Logan 1.4, 2012 року випуску, р.н. № НОМЕР_3, позивачу в наслідок дорожньо-транспортної пригоди були спричинені матеріальні збитки у розмірі 8469 грн. 20 коп. (а.с. 5 - 46).
Відповідно довідки ДАІ від 14 грудня 2012 року про дорожньо-транспортну пригоду відповідач мав страховий поліс АВ0363156 ТДВ СК «Провіта» , терміном дії до 18 січня 2013 року (а.с. 53).
Як вбачається з довідки ТДВ СК «Провіта», підстави для відшкодування матеріальних збитків завданих позивачу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не має, оскільки бланк полісу, який надав відповідач, на момент пригоди був анульований страховиком, особами уповноваженими укладати договори від імені страховика не оформлявся і оплата по ньому на рахунок ТДВ СК «Провіта» не здійснювалась. Крім того, страховий платіж за вищевказаним полісом не здійснювався (а.с. 54). Про це зазначено у відповіді страхової компанії від 28 лютого 2013 року на претензію позивача. Страхова компанія відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування і зазначила, що згідно зі ст. 18 Закону України "Про страхування" договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу. Відповідач не вносив страхових платежів, а тому у страхової компанії не виникло обов'язку нести відповідальність по анульованому полісу відповідача. Цей поліс був анульований страховою компанією ще до вказаної дорожньо-транспортної пригоди 26 листопада 2011 року, про що була інформація на сайті страхової компанії.
Як встановлено в судовому засіданні місцевого суду, про страховий випадок ОСОБА_3 страхову компанію не повідомив.
Оскільки всупереч Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач належним чином не застрахував своєї цивільно-правової відповідальності, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов і постановив рішення про стягнення 8469 грн. 20 коп. з відповідача, як з особи, винної у заподіянні шкоди, так як позивач позбавлений права на відшкодування матеріальної шкоди за рахунок страхової компанії відповідно до умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки відповідач не здійснив платежів за договором страхування.
Таке рішення місцевого суду відповідає вимогам ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1188, 1192 ЦК України, а доводи апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Твердження апелянта про те, що розмір матеріальної шкоди повинен визначатися не на підставі письмового висновку спеціаліста, а на підставі дійсних витрат на ремонт автомашини, які поніс або повинен понести позивач є безпідставними, оскільки, позивач, звертаючись до суду з позовом, подав суду необхідні докази щодо розміру заподіяної шкоди. З цього приводу у матеріалах справи є грунтовний звіт про незалежну експертну оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу і розміру матеріального збитку
Колегія суддів знаходить достатніми ті докази, які є в матеріалах справи, щодо розміру заподіяної матеріальної шкоди. Доводи відповідача ні в якій мірі не спростовують наявний у справі висновок, який є письмовим доказом, і який отримав з боку суду належну оцінку. З наявних у справі фототаблиць вбачається, що автомашина позивача зазнала пошкоджень з вини водія відповідача.
Посилання в скарзі на те, що втрата товарної вартості пошкодженого автомобіля не підлягає відшкодуванню, є необгрунтованими, оскільки втрата товарної вартості транспортного засобу є складовою частиною розрахунку матеріального збитку, а тому місцевий суд підставно зобов'язав відповідача виплатити позивачу 8469 грн. 20 коп. матеріальної шкоди, яка включає в себе і суму втрати товарної вартості автомобіля.
Не ґрунтуються на законі посилання апелянта на відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач не довів своїх моральних страждань. Пункт 3 ст. 23 ЦК України передбачає можливість відшкодування моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Судом першої інстанції встановлено, що в результаті винних дій ОСОБА_3 позивачу завдана моральна шкода, яка полягала у душевних стражданнях, перенесених у зв'язку з пошкодженням автомобіля у присутності позивача, а також користування пошкодженим автомобілем, оскільки не вистачає коштів на ремонт, тому, на думку колегії суддів, місцевий суд вірно, враховуючи вимоги розумності та справедливості, визначив розмір відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
За викладених обставин і фактів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, у відповідності зі ст.212 ЦПК України дав оцінку зібраним доказам і вирішив спір у відповідності з законом, тому підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 липня 2013 року залишити без змін.
Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -