ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа № 16/92

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Лакіза В.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

стягувача - не з'явився;

боржника - Шаповал М.В.;

ДВС - Лавріненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз", м. Гадяч (вх. №2384П/2-5) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.07.13 р. за скаргою ПАТ по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз", м. Гадяч на дії та бездіяльність державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції при виконання наказу господарського суду по справі № 16/92

за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ

до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз", м. Гадяч

про стягнення 637 632,32 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.09.2010 р. по справі № 16/92 стягнено з боржника - ВАТ по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" на користь стягувача - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 533028,08 грн. основного боргу, 15000,00 грн. пені, 27329,75 грн. інфляційних, 9882,06 грн. річних, 6376,32 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене рішення у встановленому порядку набрало законної сили, в зв'язку з чим, на його виконання видано відповідний наказ.

17.06.2013 до господарського суду Полтавської області від боржника надійшла скарга на дії державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції (далі за текстом - ДВС) в якій боржник просив суд:

1) поновити строк на оскарження постанови ДВС від 25.02.2013 року № 1821 про стягнення з боржника виконавчого збору.

2) скасувати постанову ДВС від 25.02.2013 року № 1821 про стягнення з боржника виконавчого збору.

3) поновити строк оскарження бездіяльності ДВС в частині неповідомлення боржника у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження":

- про поновлення виконавчого провадження №23662023 (постанова від 21.01.2013 року);

- про стягнення виконавчого збору в сумі 59185,22 гривень (постанова від 25.02.2013 року);

- про стягнення витрат на виконання у сумі 27,50 гривень (постанова 13.05.2013 року);

4) визнати протиправною бездіяльність ДВС в частині неповідомлення боржника у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження":

- про поновлення виконавчого провадження №23662023 (постанова від 21.01.2013 року);

- про стягнення виконавчого збору в сумі 59185,22 гривень (постанова від 25.02.2013 року);

- про стягнення витрат на виконання у сумі 27,50 гривень (постанова 13.05.2013 року);

Ухвалою господарського суду Полтавської області (суддя Тимошенко О.М.) від 18.07.2013 р. по справі № 16/92 у задоволенні клопотань про відновлення пропущеного строку, встановленого на оскарження постанови ДВС від 25.02.2013 року №1821 про стягнення з боржника виконавчого збору та оскарження бездіяльності ДВС в частині неповідомлення боржника у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження": про поновлення виконавчого провадження №23662023 (постанова від 21.01.2013 року); про стягнення виконавчого збору в сумі 59185,22 гривень (постанова від 25.02.2013 року); про стягнення витрат на виконання у сумі 27,50 гривень (постанова 13.05.2013 року) відмовлено; скаргу боржника (від 17.06.2013 року вхід. номер канц. суду 493) залишено без розгляду.

Боржник з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати, та передати справу № 16/92 на розгляд до господарського суду Полтавської області.

В обґрунтування своїх вимог боржник посилається на неповне з'ясування судом обставин, які мають істотне значення для справи. Зокрема, боржник зазначає, що поза увагою суду залишився факт невиконання ДВС вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо надсилання на адресу учасників виконавчого провадження документів виконавчого провадження, зокрема оскаржуваних постанов ДВС, що призвело до пропущення боржником строку на їх оскарження, тощо.

Стягувач та ДВС відзиву на апеляційну скаргу не надали.

В судове засідання 19.08.2013 р. з'явилися представники боржника та ДВС.

Представник боржника підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі, просить її задовольнити.

Представник ДВС просить суд оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Стягувач в судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини неприбуття представника не повідомив.

Враховуючи факт належного повідомлення стягувача про час та місце розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчить оскаржувана ухвала, господарський суд відмовляючи боржнику в задоволенні клопотання про відновлення строку на оскарження постанов ДВС та залишаючи відповідну скаргу боржника без розгляду, крім іншого, виходив з того, що останній без поважних причин пропустив встановлений законом строк на подання скарги на дії державного виконавця.

Зазначені висновки господарського суду відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої по справі ухвали.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно зі ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.

Таким чином, згідно з зазначеними вимогами Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи по суті пред'явлених вимог господарський суд повинен перевірити чи не пропущено особою, яка звернулась до суду, встановленого чинним процесуальним законодавством строку на таке звернення та чи підлягає цей строк відновленню в разі його пропуску, і в залежності від цього вирішити питання про призначення справи до розгляду, повернення заяви/скарги без розгляду чи відмови у відновленні пропущеного строку.

Як вже було зазначено вище, у власній скарзі боржник, зокрема, просить суд скасувати постанову ДВС від 25.02.2013 р. № 1823 та визнати протиправною бездіяльність відділу щодо неповідомлення боржника у встановленому порядку:

- про поновлення виконавчого провадження №23662023 (постанова від 21.01.2013 року);

- про стягнення виконавчого збору в сумі 59185,22 гривень (постанова від 25.02.2013 року);

- про стягнення витрат на виконання у сумі 27,50 гривень (постанова 13.05.2013 року).

Однак, як свідчать матеріали справи, скаргу на дії ДВС боржник подав до господарського суду 13.06.2013 р. (про що свідчить штамп поштового відділення зв'язку на конверті в якому направлялася ця скарга; т. 2 а. с. 92). Сама скарга надійшла до місцевого господарського суду 17.06.2013 р. та була зареєстрована за вх. № 493.

Враховуючи приписи статей 53, 121-2 ГПК України строки на оскарження вказаних постанов та бездіяльності відділу державної виконавчої служби сплинули, про що правомірно вказав господарський суд.

Зазначені обставини є підставами для залишення скарги боржника вх. № 493 від 17.06.2013 р. без розгляду.

Суд першої інстанції також правомірно відхилив клопотання боржника щодо відновлення строку на оскарження зазначених вище постанови та дії ДВС.

Як зазначає боржник, останньому стало відомо про факт існування оскаржуваних постанов 15.05.2013 року з листа ВДВС Гадяцького РУЮ № 4550, а їх копії ним було отримано 04.06.2013 року за заявою від 24.05.2013 року за № 639/295. Тобто боржник зазначав про недодержання ДВС вимог статті 31 Закону України "Про виконавче провадження", та несвоєчасне надсилання йому копій постанов по виконавчому провадженню № 23662043 про поновлення виконавчого провадження від 21.01.2013 року, про стягнення виконавчого збору від 25.02.2013 року, про стягнення витрат на виконавче провадження від13.05.2013 року.

Відповідно до пункту 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

Таким чином, причини поважності пропуску строку оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

При цьому, поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Тобто під поважними причинами неподання скарги у встановлений строк в даному випадку слід розуміти такі, які об'єктивно перешкоджали боржнику вчинити такі дії

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що боржник, як сторона виконавчого провадження, мав право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження та знімати відповідні копії. Крім того скаржник міг дізнатись всю необхідну інформацію по виконавчому провадженню з офіційного сайту Державної виконавчої служби України - Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Згідно з п. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Матеріали справи містять докази виконання ДВС вимог Закону щодо надсилання на адресу копій постанови про поновлення виконавчих проводжень від 21.01.2013 р., про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.02.2013 р., про арешт коштів боржника від 18.05.2013 р. (супровідні лист ДВС від 25.01.2013 р. № 446, від 13.05.2013 р. № 4493; витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції ВДВС Гадяцького РУЮ за 2013 р. та з розносної книги для місцевої кореспонденції ВДВС Гадяцького РУЮ за 2013 р.; т. 2 а. с. 103-123).

Однак боржник в обґрунтування своїх доводів не надав суду жодного доказу неотримання зазначених постанов від ДВС.

Зазначені обставини свідчать про виконання ДВС вимог ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» щодо надсилання на адресу боржника копій документів виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду по даній справі, та спростовують доводи останнього, викладені в апеляційній скарзі, щодо його неналежного повідомлення з боку ДВС про наявність оскаржуваних постанов.

Таким чином, жодних конкретних обставин, які б унеможливлювали скаржнику користуватись своїми правами та доказів на їх підтвердження, суду не наведено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про відсутність підстав для відновлення пропущеного боржником процесуального строку на оскарження постанов ДВС.

За таких обставин, оскаржувана ухвала господарського суду від 16.07.13 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційної скарги боржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз", м. Гадяч залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.07.13 р. по справі № 16/92 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Лакіза В.В.