ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 серпня 2013 року 10 год. 50 хв. м. Львів 813/4413/13-а
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В., секретар судового засідання Харів М.Ю., розглянувши в судовому засіданні справу №813/4413/13-а за адміністративним
позовом ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2
до Галицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, представник - не прибув
про визнання протиправним і скасування висновку та зобов'язання внести виправлення до актового запису,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Галицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції (далі - Галицький відділ ДРАЦС). З урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати висновок від 01.03.2013 року про відмову у внесенні виправлення до актового запису про народження № 421 від 04.09.1981 року (далі - Висновок) та зобов'язати Галицький відділ ДРАЦС внести зміни, шляхом зміни запису про національність матері ОСОБА_3 з «українка» на «полька».
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що її мати, ОСОБА_3, по національності - полька, про що свідчить витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу НОМЕР_1 від 09 квітня 2013 року. Крім того, згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження національність ОСОБА_4, яка є матір'ю ОСОБА_3, також зазначено «полька».
05.08.2013 року представник позивача подав клопотання про розгляд справи в його відсутності. Просить адміністративний позов задоволити повністю.
Відповідач на вимогу суду надіслав копії документів, які були підставою для прийняття оскарженого Висновку від 01.03.2013 року. Разом з тим, відповідач просив розглянути справу без участі його представника на підставі долучених доказів.
За таких обставин суд на підставі ст. ст. 71, 128 КАС України ухвалив розглянути справу без участі представника відповідача.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
ОСОБА_1 07.02.2013 року звернулась до Галицького відділу ДРАЦС із заявою (а.с.19) про внесення змін до актового запису про її народження № 421 від 04.09.1981 року, шляхом зміни запису про національність матері ОСОБА_3 з «українка» на «полька», у зв'язку з помилковістю існуючих записів.
На підставі наданих заявницею документів та відомостей з державного реєстру актів цивільного стану громадян, які зібрано під час розгляду заяви ОСОБА_1 на підтвердження відомостей, які містяться у цих документах, Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану оформив Висновок від 01.03.2013 року про неможливість внесення виправлень до актового запису про народження № 421 від 04.09.1981 року.
Не погодившись із вказаним Висновком позивач оскаржила його до суду, оскільки на її думку, суб'єктом владних повноважень при прийнятті даного Висновку не враховано усіх істотних обставин, які свідчать про обґрунтованість поданої заяви про внесення виправлень.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи та пояснення сторін, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог виходячи із наступного.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням регулює Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010р. № 2398-VI (далі - Закон № 2398). У статті 9 цього Закону передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану, відповідно до частини 3 статті 9 Закону №2398, це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку. Відповідно до частини 4 тієї ж статті для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №2398 внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно з частиною 5 статті 9 Закону №2398 правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.
На виконання вимог цих вимог Закону наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011р. № 96/5 затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила № 96/5), у п. 1.1 яких передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.6 Правил № 96/5 заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред'явленні паспорта або паспортного документа. Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Згідно п. 2.7 Правил № 96/5 на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.
Перелік підстав для внесення змін в актові записи цивільного стану наведено у п. 2.13 Правил № 96/5, який судячи зі змісту його норм не є вичерпним, оскільки у підп. 2.13.12. передбачено можливість внесення змін до актових записів цивільного стану також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 звернулась до Галицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції із заявою про внесення виправлення до актового запису про народження № 421 від 04.09.1981 року, шляхом зміни запису про національність матері ОСОБА_3 з «українка» на «полька», оскільки даний запис є помилковим.
На виконання вимог законодавства Галицький відділ ДРАЦС звернувся до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Самбірського РУЮ, який здійснив актові записи про народження ОСОБА_1 та про шлюб ОСОБА_1 з ОСОБА_6
Виходячи з отриманих відомостей у державному реєстрі вищезазначених актів цивільного стану громадян (у яких вказано національність матері - "українка"), Галицький відділ ДРАЦС не мав достатніх та обґрунтованих підстав вважати, що національність матері заявниці ОСОБА_3 записані помилково.
Судом встановлено, що позивачем до заяви було долучено та відділом зібрані такі документи: копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 (а.с.20); копія актового запису про народження ОСОБА_1 № 421 від 04.09.1981 року, у якому зазначено національність матері ОСОБА_3 - «українка» (а.с.23); копія актового запису про одруження ОСОБА_6 та ОСОБА_1 № 115 від 14.06.2003 року, де у графі про національність нареченої відомості відсутні (а.с.26).
Враховуючи вищезазначене, оскаржуваний Висновок від 01.03.2013 року прийнято на підставі долучених до заяви документів та відомостей, зібраних відділом РАЦС. Тому, за наявних в розпорядженні державного органу документів, такий прийнято цілком обґрунтовано та правомірно.
Поданий представником позивача в судовому засіданні витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00012012239 від 09 квітня 2013 року та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00012540119 від 02.08.2013 року не були предметом розгляду Галицького відділу ДРАЦС при прийнятті оскаржуваного висновку, оскільки такі не долучалися до заяви від 07.02.2013р. та були зроблені після винесення оскаржуваного Висновку. Відтак, наведені у них відомості не вплинули на прийняте відповідачем рішення.
Суд звертає увагу, що чинне законодавство покладає обов'язок надання документів на підтвердження обґрунтованості заяви про внесення змін до актового запису саме на заявника. З огляду на це, подані в судовому засіданні витяги жодним чином не доводять протиправності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
Інші належні, допустимі, достовірні докази, які б підтверджували, що на момент подачі заяви про внесення виправлення до актового запису у позивача відсутні.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За результатами судового розгляду справи позивачем не доведено підставності позовних вимог, натомість відповідач належними та допустимими доказами підтвердив, що у спірних правовідносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, обґрунтовано та розсудливо, з урахуванням усіх необхідних обставин.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки судом не встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача зі сторони суб'єкта владних повноважень, позовні вимоги до задоволення не підлягають.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права повторного звернення до органу ДРАЦС із відповідною заявою, до якої слід долучити всі наявні в нього докази на підтвердження викладених в заяві обставин.
Щодо судового збору, то такий на підставі статті 94 КАС України покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 20.08.2013 року.
Суддя Кедик М.В.