Справа №784/3143/13 15.08.2013 15.08.2013 15.08.2013
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/784/510/2013 рік Головуючий у 1 інстанції:
Категорія ч.2 ст. 185, ст. 198 Козаченко Р.В.
КК України Доповідач апеляційної інстанції:
Ржепецький О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
Головуючого: Ржепецького О.П.
Суддів: Івченко О.М., Маркової Т.О.
За участю прокурора: Цибух Т.І.
Засудженого: ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 1 листопада 2012 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Херсон, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий,
- засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_4 покладено обов'язки: повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_2 раніше не судимий,
- засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки;
за ст. 198 КК України - до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом повного складання покарань, остаточно призначено засудженому ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_3 покладено обов'язки: повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції.
Постановлено частково задовольнити цивільний позов приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Родничок» про відшкодування нанесеної матеріальної шкоди та стягнути на його користь в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 4172 грн. 50 коп.
Постановлено конфіскувати в дохід держави речові докази по справі: кухонний ніж, монтировку, які передані на зберігання до камери речових доказів Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області; автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 та переданий йому на відповідальне зберігання (АДРЕСА_2).
Постановлено стягнути судові витрати по справі за проведення судової експертизи в сумі 294 грн. з засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області в рівних частках по 147 грн. з кожного.
За вироком суду, ОСОБА_4 визнано винним у тому , що він 28 червня 2012 року , близько 23-тьої год., таємно викрав з посадки поблизу пункту охорони поля РД4/23-77 полімерну трубу «Лейфлет-6» довжиною 22,5 м, вартістю 25 грн. 42 коп. за 1 м, загальною вартістю 571 грн. 87 коп., яка належала ПСП «Роднічок». З викраденою трубою він з місця події зник та відніс її до лісо полоси поблизу автомобільної дороги «Одеса - Мелітополь-Новоазовськ на відстані 3-х кілометрів від с. Шевченкове Жовтневого району Миколаївської області.
29 червня 2012 року, близько о 15-тій годині, ОСОБА_4 разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 на автомобілі останнього марки «ВАЗ 2107», р.н. НОМЕР_1, перевезли викрадену трубу до місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, з метою її продати.
Крім того, 8 липня 2012 року, близько 23-ої години , ОСОБА_4 та ОСОБА_3, за попередньою змовою, прибули на поле РДЗ/13-114 та за допомогою заздалегідь приготовленого кухонного ножа ОСОБА_3 таємно обрізали полімерну трубу «Лайфлет-6» довжиною 200 м, вартістю 38 грн. 87 коп. за 1 м, яка належала ПСП «Агрофірма «Роднічок». Викрадену трубу загальною вартістю 7773 грн. 25 коп. вони спільно перенесли за допомогою заздалегідь приготовленого металевого лому до автомобіля ОСОБА_3 марки «ВАЗ 2107», р.н. НОМЕР_1, на якому він приїхав до поля, та перевезли до місця проживання останнього.
Наступного дня вони разом на тому ж автомобілі ОСОБА_3 перевезли обидві викрадені труби до лісопосадки поблизу дороги «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», де заховали з метою подальшого продажу.
Своїми діями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 завдали шкоди ПСП «Агрофірма «Роднічок» на загальну суму 8345 грн. 12 коп.
В апеляції засуджений ОСОБА_3, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації злочину, просить скасувати вирок в частині конфіскації належного йому автомобіля марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 та ухвалити новий - про передачу (повернення) автомобіля йому.
Вказує, що автомобіль необхідний йому для роботи, що він повністю розкаявся в скоєному та повністю відшкодував залишок непогашеного збитку, завданого «Агрофірмі «Роднічок». Крім того, зазначає, що заробляв на цей автомобіль тяжким трудом, і в цьому йому допомагали його батьки, на здоров'ї яких може вплинути конфіскація автомобіля .
Засудженим ОСОБА_4 апеляційна скарга на вирок суду не подавалась.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_3, який просив задовольнити апеляцію, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.
Згідно п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» Знаряддями злочину у справах про злочини проти власності слід вважати предмети чи технічні засоби, які умисно використовувалися особою чи особами, у співучасті з якими було вчинено такий злочин. Зокрема, транспортні засоби можуть бути визнані знаряддям злочину не лише тоді, коли вони використовувалися для безпосереднього заволодіння чужим майном, а й тоді, коли без їх використання вчинення злочину було неможливим чи надто складним )транспортування членів злочинної групи до місця вчинення злочину, перевезення вкраденого майна з місця вчинення злочину тощо).
Рішення про конфіскацію таких речових доказів суд може прийняти лише за умови, що вони визнані знаряддями злочину та належать винній особі.
З матеріалів провадження вбачається, що орган досудового слідства визнав автомобіль НОМЕР_1 речовим доказом (а.с. 226), інших рішень, в тому числі про визнання цього автомобілю знаряддям злочину, органом досудового слідства не прийнято.
Як видно з матеріалів провадження, суд теж це питання не вирішив і не навів мотиви в вироку, які б давали підстави визнання автомобілю НОМЕР_1 знаряддям злочину.
Таким чином, суд не виконав вимоги п. 1 ч. 1 ст. 81 КПК України (1960 р.) та роз'яснень, які містяться в п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» .
В зв'язку з цим, рішення суду про конфіскацію автомобілю як знаряддя злочину підлягає виключенню з вироку.
При прийнятті рішення колегія суддів враховує, що засудженим ОСОБА_3 повністю відшкодований збиток, завданий «Агрофірмі «Роднічок».
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (1960 р.), колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити.
З резолютивної частини вироку Жовтневого районного суду Миколаївської області від 1 листопада 2012 року, виключити вказівку суду про конфіскацію в дохід держави речового доказу - автомобілю НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 та переданий йому на відповідальне зберігання (АДРЕСА_2).
В решті вирок суду залишити без зміни.
Головуючий :
Судді :