Справа № 346/3427/13-к

Провадження № 11-кп/779/103/2013

Категорія ч.2 ст.121 КК України

Головуючий у 1 інстанції Максимюк Р. Ю.

Суддя-доповідач Томенчук Б.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Томенчука Б.М.,

суддів Флісака Р.Й., Поповича С.С.,

секретаря с/з Перегінця О.Л.,

з участю прокурора Шутки І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Коломийського міськрайонного суду від 02 липня 2013 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3, -

в с т а н о в и л а :

вказаним вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя

АДРЕСА_1,

з середньою освітою, не працюючого,

одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину,

українця, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено:

за ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 16 квітня 2013 року, тобто з часу затримання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередньо обраний - тримання під вартою.

Відповідно до ст. 100 КПК України вирішено питання речових доказів.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_4. Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

06 квітня 2013 року о 15 годині, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп,яніння у своєму господарстві, що в АДРЕСА_1, вступив у сварку зі своїм батьком ОСОБА_4, що переросла у бійку, під час якої наніс йому численні удари руками і ногами в область голови і тіла, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення, що спричинили масивну крововтрату. Після цього обвинувачений пішов спати, залишивши батька лежати на підлозі. 09 квітня 2013 року об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_4 було доставлено у Коломийську ЦРЛ, де ІНФОРМАЦІЯ_2 о 20 годині від отриманих травм він помер.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3 просить вирок змінити, застосувавши ст.69 КК України, призначити йому більш м,яке покарання, оскільки вважає, що судом не враховано його щире каяття, визнання вини, сприяння розкриттю злочину, а також ту обставину, що кримінальне правопорушення він скоїв уперше.

Заслухавши доповідь судді Томенчука Б.М., пояснення засудженого ОСОБА_3, який просив задовольнити вимоги його апеляції, прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Оскільки в суді першої інстанції фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорювались, то судом апеляційної інстанції в цій частині вирок не перевіряється.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненому кримінальному правопорушенні відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на зібраних досудовим розслідуванням та належно досліджених в судовому засіданні доказах.

Відповідно до вимог ч.3 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_3, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, та його наслідки, особу винного, щире розкаяння у вчиненому та визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, думку потерпілої, яка просить суворо не карати, наявність на утриманні малолітньої доньки і призначив йому мінімальне покарання передбачене санкцією ч.2 ст.121КК України.

Отже, обставини, на які обвинувачений ОСОБА_3 покликається в апеляційній скарзі, були враховані судом першої інстанції.

Крім того, обставиною, що обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп,яніння.

Зважаючи на вище викладене, суд дійшов правильного висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 неможливе без ізоляції його від суспільства, а призначене йому покарання є необхідним та достатнім для його виправлення.

Доводи апеляційної скарги засудженого є необґрунтованими, тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку суду та призначення ОСОБА_3 більш м'якого покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Коломийського міськрайонного суду від 02 липня 2013 року відносно нього - без змін.

Головуючий Б.М. Томенчук

Судді Р.Й. Флісак

С.С. Попович

Згідно з оригіналом

Суддя Б.М. Томенчук