АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1612/2816/12

Номер провадження 11/786/560/2013

Категорія

Головуючий у 1-й інстанції Крикливий Віталій Вікторович

Доповідач ап. інст. Кожевніков О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого судді Кожевнікова О.В.

Суддів Денисенко Л.М., Тараненка Ю.П.

за участю прокурора Акулової С.М.

захисника ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури м. Комсомольська на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 4 березня 2013 року.

Цим вироком: ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, освіта середньо-спеціальна, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючий, раніше судимий 26 травня 2011 року Комсомольським міським судом за ст.ст. 190 ч. 1. 190 ч. 2, 185 ч. 2 КК України на 2 роки обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, на 4 роки обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання з вироком Комсомольського міського суду від 26 травня 2011 року в виді 6 місяців обмеження волі і остаточно призначено 4 роки 6 місяців обмеження волі.

Вирішена доля речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винуватим в тому, що22 грудня 2011 року близько 19 год. знаходячись в приміщенні роздягальні ВБК № 2 цеху виробництва окатишів № 1 ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» по вул. Будівельників в м. Комсомольськ, пошкодивши двері шафи, таємно проникнув у сховище звідки викрав куртку. Світер та інше майно потерпілого ОСОБА_4 вартістю 1375 грн.

Аналогічним способом засуджений вчинив крадіжки майна потерпілих:

ОСОБА_5, 2 січня 2012 року, на суму 600 грн.;

ОСОБА_6, 12 лютого 2012 року, на суму 1805 грн.;

ОСОБА_7, 16 березня 2012 року, на суму 1060 грн.;

ОСОБА_8, 8 квітня 2012 року, на суму 2100грн.;

ОСОБА_9, 17 квітня 2012 року, на суму 1660 грн.;

ОСОБА_10, 5 червня 2012 року, на суму 4445 грн..

В апеляції прокурор прокуратури м. Комсомольська посилаючись на недостатнє врахування судом тієї осатани, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, злочин вчинив в період іспитового строку, просить вирок скасувати, постановити новий вирок призначивши засудженому 5 років позбавлення волі.

Інші учасники процесу вирок не оскаржили.

Справа розглядається на правилами КПК України (в редакції 1960 року) відповідно до п. 11 розділу Х1 Перехідних положень до КПК України, який встановлює, що кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора. який не підтримав апеляцію, заперечення засудженого та його захисника проти її задоволення, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Винуватість засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину за наведених у вироку обставин доведена і не спростовується в апеляції.

Дії ОСОБА_3 за ст. 185 ч. 3 КК України кваліфіковані правильно.

Покарання засудженому призначене з врахуванням положень ст. 65 КК України, при цьому, суд взяв до уваги ступень тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, ставлення до покарання потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні, відсутність обтяжуючих покарання обставин, те, що засуджений вину визнав, щиросердно розкаявся у вчиненому, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а тому висновок суду про можливість призначення покарання з застосуванням ст. 69 КК України є обґрунтованим.

При цьому, остаточне покарання призначене судом за сукупністю злочинів з застосуванням положень ст. 71 КК України, за своїм розміром є більшим ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком, а тому доводи прокурора про м'якість покарання є неспроможними.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

апеляцією прокурора прокуратури м. Комсомольська залишити без задоволення, а вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 4 березня 2013 року щодо ОСОБА_3 -без змін.

С У Д Д І :

Кожевніков О. В. Денисенко Л.М. Тараненко Ю.П.