Справа № 2/434/783/13

Провадження № 22ц/782/827/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Сергєєвої С.В.

суддів: Кострицького В.В., Стахової Н.В.

при секретарі Зеленській К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 30 січня 2013 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,-

встановила:

Рішенням суду, яке оскаржується, заявлені позовні вимоги задоволено частково.

Судом стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1595, 46 грн. у якості неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини по виданому Артемівським районним судом м. Луганська виконавчому листу № 2-3279 від 14.09.2007р. за період 12.03.2010р. по 17.04.2012р. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 214, 60 грн. В іншій частині позову відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з рішенням суду, апелянтом ОСОБА_1 подана апеляційна скарга в якій вона просить рішення суду 1-ї інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі, мотивуючи тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 303 ч. І ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змага+льності. Суд же, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 14 вересня 2007р. відповідач був зобов'язаний сплачувати аліменти на корить позивачки на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ? частини всіх видів доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазначене рішення набрало законної сили і було звернуто до виконання.

Відповідно до виконавчого листа № 2-3279 від 14.09.2007р. з відповідача на користь позивача здійснюється стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Згідно довідки за підписом в.о. начальника ДВС у Артемівському районі м. Луганська від 06.06.2012р. про стан і період створення заборгованості відповідача по сплаті аліментів за виконавчим листом № 2-3279 від 14.09.2007р, виданим Артемівським районним судом м. Луганська 14.09.2007р. борг на 01.05.2012р. складає 846,18 грн. (ас.37,38)

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість з виплати аліментів за період з 12.03.2010р. по 17.04.2012р. утворилася з вини відповідача ОСОБА_2, тому відповідно до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів, тобто ОСОБА_4 має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, що за розрахунком суду першої інстанції складає 1595, 46 грн.

Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції у повному обсязі колегія суддів не може з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідно до ст.189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Порядок виконання рішення суду про стягнення аліментів врегульований ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» згідно з якою розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України .

Згідно зі ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, фактично вказаною нормою права закріплено відповідальність платника аліментів за прострочення сплати аліментів, та визнання боржником наявності заборгованості зі сплати аліментів є визнанням неналежного виконання ним аліментних зобов'язань, що є підставою для стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

При цьому передбачена ст. 196 Сімейного кодексу України відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду.

В даному випадку судом вірно встановлено та крім того і не заперечувалося відповідачем по справі, що останній мав заборгованість по виплаті аліментів фактично з його вини, що є підставою для нарахування пені у відповідності до положень ст.. 196 СК України, однак наведений судом розрахунок суми пені є помилковим, та розрахована сума є значно заниженою порівняно з сумою пені, яка повинна розраховуватися у відповідності до діючого законодавства.

У зв"язку з цим рішення в частині розрахунку суми пені підлягає зміні та сума підлягає збільшенню до 18589, 23 грн., виходячи з наступного розрахунку, здійсненого судовою колегією самостійно.

Так згідно положень Сімейного кодексу України аліменти призначаються та

виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст. 196 даного кодексу пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується

лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення

аліментів.

Пеня за прострочення сплати аліментів починає нараховуватись з наступного місяця за місяцем, у якому виникла заборгованість.

З урахуванням того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно та є закінченим платежем, за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується не на всю заборгованість, а на суму несплачених аліментів за той місяць, у якому не проводилось стягнення аліментів.

Пеня за один місяць прострочення сплати аліментів становить 1% від простроченої суми аліментного платежу за місяць та загальної кількості днів прострочення. Загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів є сумою пені, нарахованої за кожен місяць періоду, у якому було допущено прострочення сплати аліментів.

Тобто, сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості. При цьому пеня нараховується не з часу фактичного ухилення від утримання і не з часу подання позовної заяви про стягнення аліментів чи з часу набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили, а з часу невиконання рішення суду.

Аналізуючи встановлені судом обставини та наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню неустойка (пеня) .за прострочення сплати аліментів за період з 12 березня 2010 року (момент коли відповідач знав про свій обов'язок щодо сплати аліментів і фактично сплачував аліменти ) і по 17 квітня 2012 року.

Враховуючи викладене розрахунок пені має бути наступним.

Рік2010

МісяцьКількість днів несплатиДнів простроченняНарахована сума аліментівСума пені за місяць

Березень2236528, 501247,26

Квітень30234531,001242,54

Травень0204551,501125,06

Червень30204590,001203,60

Липень0174594.751034,87

Серпень14174577,001003,98

Вересень5160599,25958,80

Жовтень5155594,25921,09

Листопад6150618,00927,00

Грудень7144657,75947,16

Рік2011

Січень31137605,00828,85

Лютий0106603,25639,45

Березень0106655,00694,30

Квітень3106653,00692,18

Травень3103676,75697,05

Червень4100696,50696,50

Липень496702,75674,61

Серпень192696,50640,78

Вересень3091706,00642,46

Жовтень061700,00427,00

Листопад161708,00431,88

Грудень3160836,00501,60

Рік2012

Січень029711,00206,19

Лютий2929707,00205,03

Березень00743,000

Квітень00743,000

Всього таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача належить неустойка в розмірі 18 589,23 грн., частково задовольняючи при цьому позовні вимоги ОСОБА_1 , визначені помилково у значно більшому розмірі.

В решті рішення є законним та обґрунтованим та залишається судовою колегією без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, судова колегія, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 30 січня 2013 року змінити.

В частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1595 (одна тисяча п'ятсот дев'яноста п'ять) грн. 46 копійок у якості неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини по виданому Артемівським районним судом м. Луганська виконавчому листу № 2-3279 від 14.09.2007р. за період 12.03.2010р. по 17.04.2012р. - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18 589 (вісімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 23 копійки у якості неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: