Справа № 1-157/11 Провадження №11/773/305/13 Головуючий у 1 інстанції:Ющук О.С.

Категорія:: направлення справи на додаткове розслідування Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області у складі:

головуючого судді Клока О.М.,

суддів Пазюка О.С., Лозовського А.О.,

з участю прокурора Плечій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, Галяна А.М., на постанову Луцького міськрайонного суду від 17 червня 2013 року, якою дану кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в м.Луцьк, одруженого, з середньою освітою, не працює, не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України,

повернуто прокурору міста Луцька для організації проведення додаткового розслідування,

В С Т А Н О В И Л А

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він, обіймаючи посаду менеджера ТзОВ «Самс», тобто будучи матеріально-відповідальною особою, в період з 01.04.2005р. по 30.08.2005р. , умисно з метою власного збагачення, керуючись корисливим мотивом та метою отримав від контрагентів ТзОВ «Самс» кошти в сумі 58221,05 гривень, що є великим розміром, які привласнив та використав у власних цілях.

Дії ОСОБА_2, які виразились в привласненні чужого майна, яке перебувало в його віданні, в особливо великих розмірах, органами досудового слідства кваліфіковано за ч.4 ст.191 КК України.

Постановою суду від 17 червня 2013 року кримінальна справа направлена на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, оскільки ця неповнота та неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Своє рішення суд першої інстанції вмотивував тим, що необхідно в ході додаткового розслідування встановити місце знаходження підсудного, оскільки останній починаючи з попереднього судового засідання не являється до суду, судом вживались заходи для встановлення місця перебування підсудного, однак органи досудового слідства не вживають належних заходів. А тому вважає, що органами досудового слідства при розслідуванні справи було порушено вимоги ст.ст. 22, 64 КПК України (1960 року).

Суд поставив перед органами досудового слідства завдання встановити дані про особу обвинуваченого: його місце знаходження, місце реєстрації, з'ясувати чи знаходиться він у розшуку в зв'язку з порушенням проти нього інших кримінальних справ, і якщо так - приєднати до справи копії відповідних документів, в разі необхідності виконати інші слідчі та оперативно-розшукові дії.

В апеляції прокурор посилається на те, що суд у своїй постанові не навів обґрунтованих підстав для направлення справи на додаткове розслідування, а поставлені перед досудовим слідством питання могли бути вирішені у судовому засіданні. Вказує, що одним із мотивів повернення справи на додаткове розслідування стало відсутність підсудного за місцем проживання, що не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування. Вказує, що вирішити інші питання, які ставить суд першої інстанції перед органами досудового слідства, можна в процесі судового розгляду. Окрім того, вважає, що суд порушив вимоги ст. 262 КПК України (1960 року), розглянувши справу у відсутності підсудного і його згоди на це. У зв'язку з цим, просить постанову суду скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, який доповів суть постанови та доводи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції не враховані в повній мірі.

Адже згідно ст.315-1 КПК України, з метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, суд має право доручити органу, який проводив розслідування, провести певні необхідні для встановлення істини слідчі дії, зокрема: встановити і місцезнаходження підсудного.

Окрім того, провівши судові засідання 05 червня 2013 року та 17 червня 2013 року, суд першої інстанції порушив вимоги ст.280 КПК України, оскільки провадження по даній справі було зупинено (а.с.166).

Доводи постанови про направлення справи для проведення додаткового рослідування не ґрунтуються на нормах закону та матеріалах справи.

16 червня 2006 року ОСОБА_2 з участю захисника ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення (а.с.131-133), допитано і якості обвинуваченого (а.с.134-135), виконані вимоги ст.218 КПК України (1960 року) (а.с.138-139).

Більше того, з протоколу судового засідання (а.с.153, 157) вбачається, що ОСОБА_2 належно повідомлявся судом про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно повно й об'єктивно дослідити обставини та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області,

У Х В А Л И Л А

Апеляцію прокурора прокуратури м.Луцька, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, задовольнити.

Постанову Луцького міськрайонного суду від 17 червня 2013 року, якою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України повернуто прокурору м.Луцька для організації проведення додаткового розслідування - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Головуючий

Судді